Постанова

від 11.09.2013 по справі 801/6759/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2013 р. (15:52). Справа №801/6759/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Шуміло В.В., розглянувши за участю представника позивача - Нестерової С.А. посвідчення НОМЕР_3, представника відповідача Ільїної М.В., довіреність № 33/10 від 22.08.2013 у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційне об'єднання» Центрального району м. Сімферополя

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

Обставини справи: Комунальне підприємство «Житлово - експлуатаційне об'єднання» Центрального району м. Сімферополя (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2013 № 0001271501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки викладені в акті перевірки зроблені на підставі припущень, без з'ясування дійсних обставин справи та документів є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства, податковий кредит та валові витрати сформовані на підставі отриманих від контрагентів первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, зокрема податкових накладних. Реальність та відповідність укладених з контрагентами угод підтверджується відповідними первинними документами, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позові.

Представник відповідач проти позову заперечував та пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на законних підставах та не підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що позивач в періоді який перевірявся мав взаємовідносини з ПП «Базис Торг», ПП «Визит Торг», ПП «Скипер», БВП «Строитель Плюс», які мають ознаки фіктивності та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

З 21.01.2013 по 25.01.2013 відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Базис Торг», ПП «Визит Торг», ПП «Скипер», БВП «Строитель Плюс» за період з 01.08.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 471/15-2/05480536 від 30.01.2013 (далі Акт перевірки).

Згідно висновку Акту перевірки, перевіркою позивача встановленні порушення:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, п.п. 138.8.1, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року на 228111 грн., 2-3 квартали 2011 року на 88522 грн., 2-4 квартали 2011 року на 126164 грн., заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 503 грн., у тому числі по періодах: 3 квартал 2009 р. 503 грн.

З урахуванням п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України належить до сплати податок на прибуток в бюджет у сумі 0 грн.

Зменшений збиток 2 квартал 2011 р. на 22811 грн., 2-3 квартал 2011 р. на 88522 грн., 2-4 квартал 2011 р. на 126164 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем 13.02.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення: № 0001271501 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 р. у сумі 126164 грн.

Позивач не погодившись із зазначеним податковим повідомленням рішенням подав до ДПА в АР Крим скаргу, яка була залишена без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

У періоді, який перевірявся відповідачем, вказані правовідносини регулювалися Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", (втратив чинність 01.01.2011), Податковим кодексом України (набрав чинність 01.01.2011), разом з тим, порушення встановленні в Акті перевірки та період по якому прийняте податкове повідомлення - рішення, яке оскаржується, є 2-4 квартал 2011 року, тобто під час дії Податкового кодексу України.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, зокрема включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Пунктом 5.3 ст. 5 зазначеного Закону були зазначені витрати, які не включаються до складу валових витрат, зокрема не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону).

Суд зазначає, що за змістом вказаних норм законодавства, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

При цьому, жодних вимог до того, якими саме первинними документами повинні підтверджуватися господарські операції не наводить відповідач в акті перевірки.

З урахуванням вказаних норм, суд зазначає, що до валових витрат платника податку включається вартість ТМЦ, робіт, послуг, які за своїм призначенням однозначно відповідають смислу господарської діяльності платника податку та передбачають можливість отримання платником доходу або іншої користі від їх придбання

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України приписи якого визначають наступне.

Підпунктом 14.1.39 ст. 14 ПКУ встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п.14.1.165, 14.1.178 ст. 14 ПКУ податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілей розділу III цього Кодексу - податок на прибуток підприємств, платник податку на прибуток підприємств, оподаткування податком на прибуток підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

В свою чергу п. 14.1.191 ст. 14 ПКУ визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Статтею 138 ПКУ визначений склад витрат та порядок їх визнання, зокрема витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПКУ).

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 185 ПКУ закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем (далі Замовник) та БВП "Строитель Плюс"(далі Виконавець) укладено Договір № 522 від 01.04.2011 про надання транспортних послуг.

Відповідно до п.1.1. зазначеного Договору виконавець своїми силами та транспортом оказує транспортні послуги по перевезенню вантажу Замовника в об'ємі, кількості та за адресою, згідно заявок на протязі дії даного Договору.

Ціну Договору, умови платежу, сторони обумовили в пункті 2 Договору, згідно якого оплата за даним договором здійснюється в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі, згідно актів виконаних робіт.

Термін дії Договору врегульований п. 3, згідно якого початок- 01.04.2011 р. закінчення -31.12.2011 р.

Вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

У виконання зазначеного Договору БВП «Строїтель Плюс» виписані рахунок - фактура:

- 23.05.2011 № 658, згідно якого авто послуги склали 35853,81 грн. в тому числі ПДВ 5975,64 грн.

- 23.05.2011 № 1509, згідно якого авто послуги склали 17177,40 грн. в тому числі ПДВ 2862,90 грн.

- 23.05.2011 № 1510, згідно якого авто послуги склали 15950,84 грн. в тому числі ПДВ 2658,47 грн.

-03.08.2011 № 2824, згідно якого авто послуги склали 42669,00 грн. в тому числі ПДВ 7111,50 грн.

У виконання зазначеного Договору БВП "Строитель Плюс" складені, підписані та видані позивачу документи податкового обліку, зокрема: податкова накладна № 298 від 23.05.2011 на загальну суму 17177,40 грн., у т.ч. ПДВ 2862,90 грн., податкова накладна № 300 від 23.05.2011 на загальну суму 35853,81 грн., у т.ч. ПДВ 5975,63 грн., податкова накладна № 299 від 23.05.2011 на загальну суму 15950,85 грн., у т.ч. ПДВ 2658,47 грн., податкова накладна № 482 від 29.07.2011 р. на загальну суму 42669,00 грн. в тому числі ПДВ 7111,50 грн.(а.с. 33-36)

Реальність виконаних контрагентом - БВП «Строитель Плюс» підтверджується також підписаними позивачем та зазначеним контрагентом: Актом про надання послуг по перевезенню твердих побутових відходів автомобілем ЗІЛ ММЗ АК30-47АА, згідно якого виконавцем були проведені роботи по рахунку № 2824 від 03.08.2011р., загальна вартість робіт з ПДВ склала 42669,00 грн.; Актом № 1510 по здачі прийманні робіт (надання послуг), згідно якого виконавцем проведені роботи по рахунку № 1510 від 23.05.2011 р., загальна вартість робіт (послуг) склала з ПДВ 15950,84 грн.; Актом № 1509 по здачі прийманні робіт (надання послуг), згідно якого виконавцем проведені роботи по рахунку № 1509 від 23.05.2011 р., загальна вартість робіт (послуг) склала з ПДВ 17177,40 грн.; Актом № 658 по здачі прийманні робіт (надання послуг), згідно якого виконавцем проведені роботи по рахунку № 658 від 23.05.2011 р., загальна вартість робіт (послуг) склала з ПДВ 35853,81 грн. (а.с.28, 30,39,38).

Позивач виконав зобов'язання по сплаті вартості отриманих вище послуг, сплативши безготівкові кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 1235 від 28.07.2011 р. на загальну суму 13000 грн., № 295 від 17.06.2011 р. на загальну суму 10128,24 грн., № 436 від 28.07.2011 р. на загальну суму 35853,81 грн., № 964 від 06.06.2011 р. на загальну суму 10000 грн.; № 451 від 21.10.2011 р. на загальну суму 7669,00 грн., № 1640 від 12.10.2011 на загальну суму 5000 грн., № 1492 від 15.09.2011 на загальну суму 15000 грн., № 1499 від 16.09.2011 р. на загальну суму 15000 грн. (а.с. 24, 25, 26, 23, 59).

У періоді, що охоплювався перевіркою, позивач мав господарські взаємовідносини з ПП "Візіт Торг".

Позивач придбав у ПП «Визит Торг» згідно рахунку фактури:

-№ ЧП -000012 від 19.04.2011 р. на загальну суму 1966,80 грн. в тому числі ПДВ 327,80 грн., даний товар отриманий 10.05.2011 р. відповідно до видаткової накладної № ЧП 258.

- № ЧП -00013 від 19.04.2011 р. товар на загальну суму 1970 грн., в тому числі ПДВ 328,40 грн., даний товар отриманий позивачем 10.05.2011 р. відповідно до видаткової накладної № ЧП 259.

-№ ЧП -000014 від 19.04.2011 р. товар на загальну суму 2224,80 грн., в тому числі ПДВ 370,80 грн., даний товар отриманий 10.05.2011 р. відповідно до видаткової накладної № ЧП 257.

-№ 407 від 20.06.2011 р. товар на загальну суму 1080 грн., в тому числі ПДВ 180,00 грн., даний товар отриманий 20.06.2011 р. відповідно до видаткової накладної № 365.

-№ 651 від 01.07.2011 р. товар на загальну суму 1364,88 грн., в тому числі ПДВ 227,48 грн., даний товар отриманий 13.07.2013 відповідно до видаткової накладної № 377.

ПП "Визит Торг" складені, підписані та видані позивачу податкові накладні № 28 від 10.05.2011 р. на загальну суму 1970,40 грн., у т.ч. ПДВ 328,40 грн., податкова накладна № 64 від 13.07.2011 р. на загальну суму 1364,88 грн., у т.ч. ПДВ 227,48 грн., податкова накладна № 26 від 10.05.2011 р. на загальну суму 2224,80 грн., у т.ч. ПДВ 370,80 грн., податкова накладна № 88 від 20.06.2011 р. на загальну суму 1080,00 грн. в тому числі ПДВ 180 грн., податкова накладна № 27 від 10.05.2011 р. на загальну суму 1966,80 грн. в тому числі ПДВ 327,80 грн.(а.с.45, 46, 49, 52, 57).

Позивач виконав зобов'язання по сплаті вартості отриманих вище послуг, сплативши безготівкові кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 336 від 06.07.2011 р. на загальну суму 1364,88 грн., № 304 від 17.06.2011 р. на загальну суму 1080,00 грн., № 796 від 06.05.2011 р. на загальну суму 6162 грн.(а.с.41, 42).

Крім того, позивач в періоді що охоплювався перевіркою мав господарські взаємовідносини з ПП "Скипер".

Позивач та ПП "Скипер" заключили договір № 267 від 01.11.2011 р. про надання транспортних послуг.

Згідно рахунку № 631 від 30.11.2011 р. ПП "Скипер" надані послуги позивачу на загальну суму 32500 грн.

У виконання зазначеного Договору ПП "Скипер" складені, підписані та видані позивачу документи податкового обліку, зокрема: податкова накладна № 138 від 12.12.2011 на загальну суму 12500 грн., у тому числі ПДВ 2083,33 грн., податкова накладна № 114 від 08.12.2011 на загальну суму 10000 грн., у тому числі ПДВ 1666,67 грн., податкова накладна № 122 від 05.12.2011 на загальну суму 10000,00 грн. в тому числі ПДВ 1666,67 грн. (а.с. 60, 65, 131).

Позивач виконав зобов'язання по сплаті вартості отриманих вище послуг, сплативши безготівкові кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 1988 від 12.12.2011 р. на загальну суму 12500 грн., № 1971 від 08.12.2011 р. на загальну суму 10000 грн., № 1977 від 09.12.2011 р. на загальну суму 10000 грн.(а.с.58, 59).

Реальність виконаних контрагентом - ПП "Скипер" підтверджується також підписаними позивачем та зазначеним контрагентом Актом про надання послуг по перевезенню твердих побутових відходів, згідно якого ПП "Скипер" були виконанні роботи на загальну суму 32500 грн.

Що стосується господарської мети позивача при отримані товарів та послуг від ПП "Визит Торг", ПП "Скипер", БВП "Строитель Плюс", судом встановлено, що відповідно до договорів № 61 від 22.04.2011 р., № 64,65,66 від 26.04.2011 р., наявних в матеріалах справи, позивач взяв на себе обов'язок виконувати послуги зазначені в даних договорах, та для належного виконання зазначених договорів був вимушений залучити контрагентів та скористатися їх послугами та товарами, у зв'язку з відсутністю технічної бази.

Що стосується товарів придбаних у ПП "Визит Торг", то вони використані у власній господарській діяльності позивача, що підтверджено належним чином завіренні копіями актів про предмет списання та використання автозапчастин на автомобілі позивача від 31.05.2011 р., та актів про предмет списання в серпні та вересні 2011 р. з підзвіту запчастин та матеріалів(а.с.68-69, 72,73).

Також, суд зазначає що правовідносин позивача з контрагентом ПП «Базис Торг», які також були охвачені перевіркою, відповідно до матеріалів справи були в 2009 році, а оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте за 2-4 квартал 2011 р.

Видані контрагентами за відповідний податковий період на адресу позивача вище названі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема вищеназвані податкові накладні повністю відповідають вимогам вищевикладених приписів податкового законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач і його контрагенти не мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан.

Таким чином, надані суду первинні бухгалтерські та податкові документи, є належним доказом реальності господарських операцій між позивачем та названими контрагентами та є достатніми, в силу законодавства, для виникнення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

З залучених до матеріалів справи належним чином засвідчених копій документів первинного бухгалтерського та податкового обліку встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку та бухгалтерської звітності.

Однак, крім того, на думку відповідача, як викладено в Акті перевірки, позивачем необґрунтовано включені суми до складу витрат у перевіряємий період, оскільки враховуючи матеріали зустрічних звірок та проведеною перевіркою позивача не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів та послуг від постачальників ПП «Базис Торг», ПП «Визит Торг», ПП «Скипер», БВП «Строитель Плюс» у зв'язку з відсутністю у них об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів підприємствам-покупцям, отже відповідач зазначає, що усі операції з цими контрагентами, які мають ознаки фіктивності, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Проте, такі твердження відповідача суд вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Таким чином, порушення вимог чинного податкового законодавства будь-яким суб'єктом господарювання по ланцюгу постачання при здійсненні господарських операцій не повинно тягти за собою відповідальність іншого учасника господарських взаємовідносин. Тобто один суб'єкт господарювання не відповідає за дії (бездіяльність) іншого у разі порушення останнім норм відповідного законодавства.

Акт перевірки не доводить умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Суд вважає неспроможним та безпідставним посилання представника відповідача на вирок суду від 10.04.2013 у справі № 123/3318/13-к, оскільки в силу приписів ч. 2 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. У вироку суду відсутні жодні посилання на будь-яку господарську операцію що відображена у Акті перевірки № 471/15-2/05480536 від 30.01.13.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з приписами ст. 70 КАС України докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 72 КАС України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, про необґрунтованість позовних вимог.

Будь-яких доказів недобросовісності саме позивача як платника податку на додану вартість та податку на прибуток податковим органом не подано. У матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності окремих посередників у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Таким чином, порушення позивачем порядку сформування витрат у перевіряємий період матеріалами справи не підтверджується.

З аналізу наявних в матеріалах справи доказів судом вбачається, що позивач з БВП «Строитель Плюс» ПП «Скипер», ПП «Базис Торг» свої обов'язки виконали у повному обсязі.

Приписи Податкового кодексу України з 01.01.2011 чітко визначають підстави для віднесення сум до складу витрат та складу податкового кредиту.

В силу викладеного, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, керуючись зазначеними вище ст. 138 Податкового кодексу України ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд дійшов висновку, що позивач мав правові підстави віднести до складу валових витрат у періоді, що перевірявся, витрати по зазначеним господарським операціям згідно вищезазначених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, висновки відповідача щодо заниження податку на прибуток у сумі 126164 грн., є упередженими, неспроможними та безпідставними.

У зв'язку з чим, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 13.02.2013 № 0001271501.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 13.02.2013 № 0001271501 не може бути визнано таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 11.09.2013 р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 16.09.2013 р.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 13.02.2013 № 0001271501.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби(95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки 1/9) на користь Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційне об'єднання» Центрального району м. Сімферополя (ОКПО 05480536, 95013, АР Крим, м. Сімферополь вул. Кримських партизан,13) витрати зі сплати судового збору у сумі 1261,64 грн. (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня шістдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд АР Крим протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.