Постанова

від 03.10.2013 по справі 822/3525/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/3525/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року 16 год. 47 хв.м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О. при секретаріТрубчак А. П. за участі:представників позивача: Кривої М.Л. Ткачука Ю.Г. представника відповідача: Карповича В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Мелекс" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс" з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ "Глобалбуд" за серпень 2012 року за наслідками отриманої податкової інформації, Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому було неправомірно, на думку позивача, винесене податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0004611503 від 11.07.2013 року.

В судовому засіданні представники приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс" підтримали заявлені вимоги, підтвердили зазначені в позовній заяві обставини, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, пояснив, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс" встановлено порушення п.198.1 п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.3, п.200.3 п.200.4 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а тому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач - приватне сільськогосподарське підприємство "Мелекс", ідентифікаційний код 23846107, зареєстроване 06.10.1997 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Мелекс" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08.10.1997 року за №5187.

20 червня 2013 року посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс" з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ "Глобалбуд" за серпень 2012 року за наслідками отриманої податкової інформації.

За результатами перевірки було складено акт №2672/15-3/23846107 від 26.06.2013 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог: п.198.1 п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.3, п.200.3 п.200.4 п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування всього на 15071 грн., з яких:

- за серпень 2012 року на суму 2867 грн.;

- за вересень 2012 року на суму 7834 грн.;

- за жовтень 2012 року на суму 5000 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0004611503 від 11.07.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 15701 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 7851 грн.

Як вбачається з акту перевірки №2672/15-3/23846107 від 26.06.2013 року, заперечень на адміністративний позов та пояснень, які були надані представником ДПІ у м. Хмельницькому у судових засіданнях, висновки щодо порушення позивачем вказаних положень податкового законодавства ґрунтується на твердженні про відсутність фактичного здійснення операцій приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс" із контрагентом ТОВ "Глобалбуд", що вказує на неможливість формування податкової звітності на підставі взаємовідносин із даним контрагентом.

Відповідно до договору про надання послуг завантаження від 01.07.2012 року ТОВ "Глобалбуд" (виконавець) та ПСП "Мелекс" (замовник) уклали договір про надання послуг завантаження та розвантаження. У порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом установленого в договорі строку надати за плату послуги із завантаження меляси бурякової (товару), а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги.

Твердження податкового органу про безтоварність господарської операції позивача із ТОВ "Глобалбуд" ґрунтуються на тому, що враховуючи специфіку товару, який був предметом надання послуг із завантаження згідно з даним договором, умови його зберігання, завантаження, транспортування, фактичне здійснення господарської операції не здійснювалося.

Суд погоджується із такими висновками податкового органу виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПСП "Мелекс" протягом липня-вересня 2012 року купувало у ТОВ "Хоросківський цукровий завод"(Тернопільська обл.) та ТОВ "Ланівецький цукровий завод" (Тернопільська обл.) побічний продукт бурякоцукрового виробництва - мелясу бурякову (ціна відповідно до договорів - 500 грн. за тону). В подальшому позивач експортував зазначений товар до контрагентів у Республіки Польща (ціна відповідно до договорів 100 доларів США). Відповідно до умов договору між позивачем та ТОВ "Глобалбуд", останній надавав послуги із навантаження меляси на заводах - виробниках у автоцистерни (ціна відповідно до договору - 150 грн. за тону).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (п. 198.6 ст. 198).

Верховний Суд України у постанові від 27 березня 2012 року (справа № 21-737во10) зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що приватним сільськогосподарським підприємством "Мелекс" проведено документальне оформлення господарської операції, яка фактично не здійснювалась в межах господарської діяльності підприємства, оскільки дана операція не могла бути здійснена, враховуючи специфіку завантаження, зберігання та транспортування меляси, у ТОВ "Глобалбуд" відсутній відповідний технічний персонал.

Позивач, як на доказ здійснення господарських операцій із ТОВ "Глобалбуд" вказує податкові накладні та акти надання послуг №ОУ-0000321 від 10.07.2012 року, №ОУ-0001750 від 08.08.2012 року, №ОУ-0001751 від 27.08.2012 року, №ОУ-0002337 від 21.09.2012 року, однак суд зазначає, що вони не є безумовним доказом здійснення зазначених господарських операцій виходячи з наступного.

В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 року № 996-14 зі змінами і доповненнями встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на вище наведене, суд приходить до висновку, що під час здійснення господарських операцій між приватним сільськогосподарським підприємством "Мелекс" та ТОВ "Глобалбуд", операції здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають реального характеру, реальність здійснення господарської операції позивачем не доведено. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням зазначених обставин, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що представниками відповідача правомірність своїх дій доведена, останні діяли в межах повноважень та спосіб передбачений Конституцією та законами України, оскаржуване рішення прийняте на підставі та на виконання вимог чинного законодавства, як наслідок виявлених порушень законодавства, а відповідно в задоволені позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7-12, 17, 18, 70, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 04 жовтня 2013 року 11 год. 30 хв.

Суддя /підпис/О.О. Михайлов "Згідно з оригіналом" Суддя