Постанова

від 21.11.2013 по справі 822/3525/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3525/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ткачук Ю.Г., представник на підставі довіреності

відповідача - Карпович В.М., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року приватне сільськогосподарське підприємство «Мелекс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що про реальність господарських операції свідчать докази надані позивачем та акт зустрічної звірки від 07.12.2012 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного ПСП "Мелекс" з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ "Глобалбуд" за серпень 2012 року за наслідками отриманої податкової інформації.

За результатами перевірки складено акт №2672/15-3/23846107 від 26.06.2013 року, в якому відображено порушення позивачем п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.3, п.200.3 п.200.4 п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування всього на 15071 грн., з яких: за серпень 2012 року на суму 2867 грн.; за вересень 2012 року на суму 7834 грн.; за жовтень 2012 року на суму 5000 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0004611503 від 11.07.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 15701 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 7851 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що під час здійснення господарських операцій між ПСП "Мелекс" та ТОВ "Глобалбуд", операції здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають реального характеру, реальність здійснення господарської операції позивачем не доведено. Суд також зазначив, що наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Податковим органом, на підставі акта перевірки №2672/15-3/23846107 від 26.06.2013 року, у якому встановлено порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення №0004611503 від 10.07.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 15701 грн. у т.ч. 7851 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 визначено необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами, згідно з вказаним Положенням первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, податковий орган дійшов висновку про безтоварність господарської операції позивача із ТОВ "Глобалбуд", які ґрунтуються на тому, що враховуючи специфіку товару, який був предметом надання послуг із завантаження згідно з даним договором, умови його зберігання, завантаження, транспортування, фактичне здійснення господарської операції не здійснювалося.

Так, 01.07.2012 року між ТОВ «Глобалбуд» (виконавець) та ПСП «Мелекс» (замовник) було укладено договір надання послуг завантаження. Відповідно до умов договору виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом установленого в договорі строку надавати за плату послуги із завантаження мелясу бурякову, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги. В усному завданні замовник вказує, які послуги необхідні (завантаження та/або розвантаження), дату, коли повинні бути надані такі послуги, транспортні засоби, які потрібно завантажити, та їх місцезнаходження (місцезнаходження складу), кількість товару, що повинна бути завантажена, дату та час надання послуг.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписки з рахунку, платіжні доручення.

Разом з тим, матеріали справи містять документи, які підтверджують господарські відносини позивача щодо купівлі меляси бурякової у цукрових заводах України, та її подальшу реалізацію на експорт.

Крім того, у довідці, складеній ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, №538/229/37731566 від 07.12.2012 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Глобалбуд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПСП «Мелек» їх реальності та повноти відображення в обліку за період, серпень 2012 року, визначено, що ТОВ «Глобалбуд» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПСП «Мелекс», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, та встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із вказаним контрагентом.

Таким чином позивач підтвердив реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Глобалбуд».

Щодо посилань суду першої інстанції на постанову Верховного Суду України від 27.03.2012 року у справі №21-737во10, то вказана правова позиція не стосується даного виду спору, так як у вказаному рішенні йде мова про відсутність у платника податків первинних бухгалтерських документів, які підтверджували факт здійснення господарських операцій, в той час як у ПСП «Мелекс» є достатньо документів, які підтверджують господарські операції з ТОВ «Глобалбуд».

За таких обставин, вимоги викладені в позовній заяві підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин, відповідно до ст. 94 КАС України, поверненню з Державного бюджету України підлягає 354 грн. документально підтвердженого сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс" задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати, прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004611503 від 10.07.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс " судові витрати у розмірі 354 (триста п'ятдесят чотири) грн., шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "28" листопада 2013 р. .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.