Рішення

від 08.10.2013 по справі 904/6551/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.13р. Справа № 904/6551/13 За позовом Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сура ЛТД", с. Петровське, Солонянський район, Дніпропетровська обл.

про стягнення 63 445,31 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Краль О.В., представник за довіреністю № Д/7 від 03.04.13р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сура ЛТД" (далі-відповідач) про стягнення 63 445,31 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 06/12 на переробку давальницької сировини від 20.06.12р.

Ухвалою господарського суду від 23.08.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 08.10.13р.

08.10.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

В свою чергу повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.10.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

20.06.12р. між позивачем та відповідачем укладено Договір № 06/12 на переробку давальницької сировини (далі - договір), відповідно до умов п. 2.1. якого позивач передає, а відповідач приймає давальницьку сировину позивача, здійснює її переробку і виготовлення готової продукції в порядку та на умовах Договору та специфікацій до договору.

В п. 2.2. Договору зазначено про те, що кількість готової продукції, вартість промислової переробки сировини та строки виконання робіт визначається специфікаціями, які додаються до Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, давальницька сировина передається позивачем відповідачу в кількості передбаченої Специфікаціями для кожного розміру готових прутків.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що передача сировини оформляється Актами (накладними) приймання - передачі.

Як зазначено в п. 3.5. Договору, на кожну партію готових прутків відповідач передає позивачу документи:

- рахунок на виконані послуги за виготовлення готової продукції,

- податкову накладну на послуги за виготовлення готової продукції,

- накладну на продукцію (акт приймання - передачі),

- сертифікат якості продукції.

Вартість робіт відповідача по промислової переробки заготовки та готових прутків вказується в Специфікаціях (п. 4.1. Договору).

В п. 4.3. Договору зазначено про те, що позивач зобов'язується оплатити вартість робіт не пізніше 10 днів з моменту відвантаження продукції на підставі виставленого рахунку відповідача з урахуванням п. 3.5 Договору. Оплата проводиться в національній валюті України.

Згідно п. 5.2. Договору, порушення договірних обов'язків тягне за собою виплату винною стороною другій стороні неустойки:

а) за прострочку оплати робіт (послуг) за виготовлення готової продукції: 0,05 % від розміру простроченої до оплати суми за кожен день прострочки платежу, але не більше 10 % від розміру простроченої до оплати суми;

б) за прострочку переробки давальницької сировини: 0,05 % від договірної вартості робіт за кожен день прострочки виконаних робіт, але не більше 10 % від розміру договірної ціни робіт.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.12 року (п. 8.5. Договору).

06.07.12р. сторонами була підписана специфікація до Договору, згідно якої вартість виконаних робіт складає 4 464,18 грн. з ПДВ, а строк виконання робіт - 45 робочих днів з моменту отримання відповідачем давальницької сировини (а.с. 10).

На виконання умов Договору, позивачем була передана відповідачу давальницька сировина, що підтверджує Акт приймання - передачі (а.с.11) та товарно - транспортна накладна на суму 62 500,00 грн. (а.с. 12).

Як зазначає позивач, в порушення умов вищезазначеного Договору, відповідач жодних робіт не виконав, у зв'язку з чим 20.06.13р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 4/355 (а.с.17) та 10.07.13р. претензію № Д/399 (а.с.18) про необхідність виконання своїх договірних зобов'язань.

Позивач зазначає про те, що вищевикладені вимоги були залишені відповідачем без задоволення та відповіді, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі п. 5.2. Договору була нарахована для сплати відповідачу неустойка у розмірі 406,24 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати відповідачу 3% річних в розмірі 539,07 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача вартість незаконно набутого майна в розмірі 62 500,00 грн., суму неустойки в розмірі 406,24 грн., 3% річних в розмірі 539,07 грн., а всього 63 445,31 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав. Окрім того, відповідач наведених позивачем обставин не спростував, тому позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої обов'язки по Договору виконав в повному обсязі, а саме передав відповідачу давальницьку сировину, що підтверджує Акт приймання - передачі (а.с.11) та товарно - транспортна накладна на суму 62 500,00 грн. (а.с. 12). Зазначений Акт приймання - передачі підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств без будь-яких зауважень.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що відповідач повинен був приступити до виконання робіт передбачених умовами Договору після прийняття від позивача давальницької сировини та виконати роботи на протязі 45 робочих днів з моменту отримання відповідачем давальницької сировини.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобов'язань по виконанню робіт (послуг) щодо переробки та виготовлення готової продукції та ненадання ним належних та допустимих доказів, які б спростовували таке невиконання, позовні вимоги в частині стягнення вартості незаконного набутого майна в сумі 62 500,00 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтю 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно п. 5.2. Договору, порушення договірних обов'язків тягне за собою виплату винною стороною другій стороні неустойки:

а) за прострочку оплати робіт (послуг) за виготовлення готової продукції: 0,05 % від розміру простроченої до оплати суми за кожен день прострочки платежу, але не більше 10 % від розміру простроченої до оплати суми;

б) за прострочку переробки давальницької сировини: 0,05 % від договірної вартості робіт за кожен день прострочки виконаних робіт, але не більше 10 % від розміру договірної ціни робіт.

На підставі п. 5.2. Договору, позивачем була нарахована для сплати відповідачу неустойка в розмірі 406,24 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3% річних в розмірі 539,07 грн., розрахунок яких судом також перевірений та визнаний таким, що зроблений невірно.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України, 3 % річних складають - 132,82 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 132,82 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає вартість незаконного набутого майна в розмірі 62 500,00 грн., неустойка в розмірі 406,24 грн., 3 % річних в розмірі 132,82 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 4, 22, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сура ЛТД" (52414, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Петровське, вул. Петровська, буд. 31, код ЄДРПОУ 19097964) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" (49600, м.Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, буд. 1А, код ЄДРПОУ 05757883) вартість незаконного набутого майна в розмірі 62 500,00 грн. (шістдесят дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.), неустойку в розмірі 406,24 грн. (чотириста шість грн. 24 коп.), 3 % річних в розмірі 132,82 грн. (сто тридцять дві грн. 82 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1709,48грн. (одна тисяча сімсот дев'ять грн. 48 коп.)

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 09.10.13р.