Ухвала

від 15.07.2013 по справі 1316/856/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1316/856/12 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/783/2065/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

при секретарі: Служалі А.Ю.

з участю: прокурора Захарко А.Є., представника Головного

управління Держземагенства у Львівській області Лишкович В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Пустомитівського районого суду Львівської області від 14 вересня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

прокурор Пустомитівського району Львівської області звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Львівській області, Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області до ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування реєстрації державного акту за №01:09:458:00046, кадастровий номер земельної ділянки 4623685900:02:001:0122, виданого ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2774 га для ведення особистого селянського господарства.

Оскаржуваним рішенням позов прокурора Пустомитівського району Львівської області задоволено, визнано недійсним та скасовано реєстрацію за №01:09:458:00046 державного акту серії ЯЕ №550450 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 площею 0,2774 га кадастровий номер 4623685900:02:001:0122 для ведення особистого селянського господарства в с. Милошовичі на території Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4. Апелянт вважає, що заочне рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено вимоги ст. 74 ЦПК України, оскільки ні відповідач, ні його представник не були повідомлені про судове засідання у встановлений законом спосіб.

Також апелянт зазначає, що в позовній заяві прокурора зазначено, що згідно п.7 рішення Семенівської сільської ради №250 від 12.05.2008 року «Про приватизацію земельних ділянок» надано ОСОБА_5 у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд площею 0,25 га та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0274 га. Відтак якщо вважати дане рішення сільської ради №250 від 12.05.2008р. є дійсним, то спірна земельна ділянка вибула з власності територіальної громади с. Милошовичі, отже Семенівська сільська рада, в інтересах якої прокурором заявлено позов, є неналежним відповідачем та акт про право власності на земельну ділянку жодним чином не порушує права чи інтереси сільської ради. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення прокурора Захарко А.Є., представника Головного управління Держземагенства у Львівській області Лишкович В.І. щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що прокуратура Пустомитівського району в порядку ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» в інтересах головного управління Держкомзему у Львівській області та Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування реєстрації.

З державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім»я ОСОБА_3 23.03.2000 р., на земельну ділянку площею 0.2774 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Милошовичі Пустомитівського району Львівської області, вбачається, що такий було видано на підставі рішення ХІ сесії У скликання Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №250 від 12.05.2008 р.

Як вбачається з вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 7 червня 2012 року, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 366 ч.2 та ст. 364 ч.2 КК України, оскільки він, перебуваючи на посаді голови Семенівської сільської ради Пустомтівського району Львівської області, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, в період з травня 2008 року по березень 2009 року, умисно, одноособово, всупереч інтересам служби склав та видав завідомо неправдивий витяг (виписку) з рішення Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №250 від 12.05.2008 року «Про приватизацію земельних ділянок», у який вніс завідомо неправдиві відомості, підписав та скріпив відтиском гербової печатки сільської ради, а в подальшому підписав та скріпив відтиском гербової печатки сільської ради виготовлену технічну документацію із землеустрою та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №550450, внаслідок яких ОСОБА_3 незаконно передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2774 га, хоча достовірно знав, що вказаним рішенням, а саме, п.7, земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,25 га і земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,02774 га в межах населеного пункту на території Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області передано у власність ОСОБА_5.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вирок у справі, яким засуджено голову Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_6 за службове підроблення документів, а саме, виписки з рішення Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №250 від 12.05.2008 року «Про приватизацію земельних ділянок», внаслідок яких ОСОБА_3 незаконно передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2774 га та виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку, свідчить про відсутність такого рішення сільської ради.

Враховуючи, що неправомірність набуття ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2774 га кадастровий номер 4623685900:02:001:0122 державний акт серії ЯЕ №550450 безспірно встановлена судом при розгляді кримінальної справи та підтверджується матеріалами цивільної справи, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Згідно зі ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права, а документом, що посвідчує таке право є державний акт на право власності на земельну ділянку. За відсутності державного акту на право приватної власності на землю, який відповідно до ст. 125, 126 ЗК України є єдиним документом, що посвідчує право приватної власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку, за відсутності реєстрації цього права, твердження апелянта про те, що прокурор не мав права звертатися з позовом в інтересах Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, оскільки земельна ділянка вибула з власності територіальної громади с. Милошовичі Пустомитівського району Львівської області, є необґрунтованими. До отримання ОСОБА_5 державного акту на право приватної власності на землю, спірна земельна ділянка залишилась у власності територіальної громади с. Милошовичі Пустомтівського району Львівської області. Рішення органу місцевого самоврядування про передачу чи надання земельної ділянки у власність за відсутності державного акту на право приватної власності на землю, не є доказом переходу права власності.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи є наявний витяг з рішення Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, згідно з яким спірна земельна ділянка була передана відповідачу, який є дійсним, ніким не оскаржувався і недійсним в судовому порядку не визнавався, оскільки питання щодо надання ОСОБА_3 безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2774 га Семенівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області на сесії сільської ради не розглядалося і рішення з цього приводу сільською радою не приймалося.

Наявна в матеріалах справи виписка з рішення ХІ сесії У скликання Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №250 від 12.05.2008 р. не є доказом правомірності надання у власність земельної ділянки відповідачу, оскільки рішення органу місцевого самоврядування, а саме, Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, про надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0.2774 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Милошовичі Пустомитівського району Львівської області, не приймалося і земельна ділянка у встановленому Земельним Кодексом, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядку йому не надавалась.

Враховуючи те, що спір між сторонами виник з приводу захисту державних інтересів та усунення порушень вимог законодавства України Головного управління Держземагенства, як органу, який здійснює державний контроль за охороною та раціональним використанням земельних ресурсів та Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, на території якої перебуває спірна земельна ділянка, то доводи апеляційної скарги щодо неправомірності звернення прокурора з таким позовом є безпідставним. Звернення прокурора з таким позовом узгоджується зі ст. ст. 20, 45 Закону України «Про прокуратуру».

Доводи апелянта про те, що суд розглянув справу у відсутності відповідача та його представника є необґрунтованими та такими, що спростовується матеріалами справи, зокрема, тим, що в матеріалах справи достатньо доказів про належне повідомлення відповідача про судове засідання призначене на 20 серпня 2012 року /а.с.46/ та участь у даному судовому засіданні його представника /а.с.51/, яке було відкладено на 14.09.2012 року, про що представник особисто розписався /а.с.52/, та про яке додатково належно повідомлено ОСОБА_3 /а.с.53/. Тому у суду були всі правові підстави для розгляду справи у відсутності відповідача та ухвалення рішення по справі. Крім того, як вбачається з матеріалів справи представник відповідача неодноразово знайомився з матеріалами справи, а тому йому було відомо про всі призначені судові засідання.

Мотиви апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу неналежного позивача є безпідставним та висновків суду не спростовує, оскільки апелянтом не надано жодного належного та допустимого доказу, який би стверджував протилежне.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з»ясував обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. 303, п.1ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити, рішення Пустомитівського районого суду Львівської області від 14 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуюча: Шеремета Н.О.

Судді: Зверхановська Л.Д.

Цяцяк Р.П.