Постанова

від 03.10.2013 по справі 801/5454/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2013 р. (10:57) Справа №801/5454/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В.,при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю представника позивача - Горохової А.К, довіреність № б/н від 07.05.2013 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грод-СК15»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грод-СК15» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003382208 від 07.05.2013 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що положеннями пункту 183.10 Податкового кодексу України передбачено притягнення до відповідальності за не нарахування та несплату податку на додану вартість осіб, які підлягають обов'язковій реєстрації в якості платників податку на додану вартість та не подали до податкового органу відповідну реєстраційну заяву. Проте, товариством реєстраційна заява до податкового органу подавалась, однак у реєстрації платником податку на додану вартість позивачу було відмовлено. Внаслідок цього, позивач вважає необґрунтованим донарахування йому податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 03.10.2013 року, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом отримання 30.09.2013 року під розписку судової повістки. Заперечення на позовну заяву відповідач до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На час виникнення спірних правовідносин у відповідності до п.п.41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України) функції контролю щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів було покладено на органи державної податкової служби як на контролюючі органи.

Статтею 20 ПК України органам державної податкової служби було надано право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1 Положення «Про Державну податкову службу України», яке було затверджено Указом Президента України № 584/2011 від 12.05.2011 року та діяло на час виникнення спірних правовідносин, було визначено, що до системи органів Державної податкової служби України (ДПС України) належать центральний апарат та територіальні органи - державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції.

ДПС України входило до системи органів виконавчої влади і забезпечувало реалізацію єдиної державної податкової політики, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснювало міжгалузеву координацію у цій сфері.

До територіальних органів ДПС України у відповідності до п.7 названого Положення належали державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції та в їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.

У зв'язку із проведеною реорганізацією Указом Президента України № 141/2013 від 18.03.2013 року Міністерство доходів і зборів України визначено правонаступником Державної податкової служби України.

Згідно з п.п. 41.1.1 п.41. ст. 41 ПК України (в редакції на час розгляду справи) органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи є контролюючими органами.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 03.08.2009 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грод-СК15», що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА№684220 від 31.10.2012 року (а.с.42-43).

Згідно з довідкою 748/29-0 від 01.03.2011 року (а.с.44) позивач з 04.08.2009 року перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Сімферополі за №56292.

Наказом начальника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі №1526 від 10.04.2013 року (з урахуванням змін, внесених наказом №1559 від 12.04.2013 року) призначено проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грод-СК15» (а.с.15-16).

На підставі наказу посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в період з 11.04.2013 року по 12.04.2013 року було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грод-СК15» (код за ЄДРПОУ 36582637) з питань нарахування, сплати податку на додану вартість згідно з п.п.181.1.1 ст. 181 Податкового кодексу України за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.181.1 ст.181, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого не нараховано та не сплачено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 430339,41 грн., у тому числі по періодах: за 4 квартал 2011 року - 23536,82 грн., 1 квартал 2012 року - 42817,20 грн., 2 квартал 2012 року - 75058,99 грн., 3 квартал 2012 року - 230846,60 грн., 4 квартал 2012 року - 58079,80 грн.

Висновки перевірки щодо порушення ТОВ «Грод-СК15» вимог податкового законодавства обґрунтовані наступним.

За результатами декларування податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року встановлено декларування доходів від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів, робіт, послуг), що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у розмірі 417684,00 грн.

За результатами декларування податку на прибуток за 2012 рік встановлено декларування доходів від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів, робіт, послуг), що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у розмірі 2451697,00 грн.

Таким чином, враховуючи перевищення позивачем розміру доходу, отриманого від постачання робіт/послуг, у 300000,00 грн., керуючись положеннями пункту 181.1 ст. 181 ПК України, ТОВ «Грод-СК15» повинно було зареєструватися як платник податку на додану вартість.

Проте, на момент проведення перевірки товариство не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 430339,41 грн.

Висновки перевірки зафіксовані в акті №2210/22-8/36582637 від 12.04.2013 року (а.с.9-12).

На підставі акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 07.05.2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення№0003382208 про збільшення податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 537924,30 грн., у тому числі 430339,40 грн. за основним платежем та 107584,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7).

Не погодившись з цим податковим повідомленням-рішенням, позивачем у судовому порядку було його оскаржено до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене вище, під час розгляду справи судом оцінено правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення, а також його відповідність вимогам чинного законодавства і встановлено наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України).

Обов'язки платників податків визначені статтею 16 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Також обов'язки платників податків визначені іншими положеннями Податкового кодексу України, зокрема, пунктом 181.1 статті 181 Розділу V ПК України передбачено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

При цьому, згідно із розділом V Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України;г) вивезення товарів за межі митної території України;е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом (п.185.1 статті 185 ПК України).

Згідно із довідкою з ЄДРПОУ АА№684220 від 31.10.2012 року (а.с.42-43) та згідно із даними статуту ТОВ «Грод-СК15» (а.с.45-53)основними видами діяльності товариства є: допоміжне обслуговування наземного транспорту (КВЕД 52.21), надання інших допоміжних комерційних послуг (КВЕД 82.99), купівля та продаж власного нерухомого майна (КВЕД 68.10), консультування з питань комерційної діяльності й керування (КВЕД 70.22).

В межах статутної діяльності у період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року позивачем здійснено операції з реалізації (поставки) товарів, робіт, послуг, від яких отримано дохід, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування:

за 2-4 квартали 2011 року у розмірі 417684,00 грн.,

за 2012 рік у розмірі 2451697,00 грн.

Суми отриманого доходу позивачем було самостійно визначено у деклараціях з податку на прибуток підприємств, що подавались до податкового органу. Ці дані були встановлені під час проведення перевірки позивача та зафіксовані в акті перевірки №2210/22-8/36582637 від 12.04.2013 року.

Суд зазначає, що відомості відносно отриманого позивачем доходу у період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року не заперечувались сторонами у справі, у зв'язку з чим згідно із положеннями частини 3 статті 72 КАС України не потребують доказування.

Отже, з урахуванням встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що у перевіряємий період сума отриманого ТОВ «Грод-СК15» доходу від здійснення операцій з постачання товарів/послуг сукупно перевищила 300000 гривень, внаслідок чого, керуючись положеннями п.181.1 статті 181 ПК України, позивач повинен був зареєструватися як платник податку на додану вартість.

Не заперечуючи проти перевищення граничного розміру доходу, встановленого п.181.1 статті 181 ПК України, позивач водночас вказав на відсутність підстав для донарахування йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки товариством були виконані вимоги щодо подання реєстраційної заяви до контролюючого органу.

Під час розгляду справи судом перевірено доводи позивача та встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2012 року позивачем до податкового органу було подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ на підставі пункту 181.1 статті 188 ПК України у зв'язку з тим, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (а.с.36-37). Окрім реєстраційної заяви, позивачем до податкового органу були надані копія виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія паспорту та ідентифікаційного коду директора, копія договору оренди №18/01 від 26.01.2011 року, лист вих.№05/04 від 09.04.2012 року (а.с.39-41).

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Сімферополі, яке оформлено листом №16278/10/18-3 від 02.08.2013 року (а.с.32), ТОВ «Грод-СК15» було відмовлено у реєстрації на підставі того, що не дотримано критеріїв, визначених пунктом 181.1 статті 181 розділу V Податкового кодексу України з причини відсутності підтверджуючих документів.

Пунктом 183.1 статті 183 ПК України встановлено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (пункт 183.2 статті 183 ПК України).

Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України №1394 від 07.11.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 року за №1369/20107 (далі по тексту - Положення).

Пунктом 3.5 Положення встановлено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ .

Така заява подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до податкового органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Згідно з пунктом 3.8 Положення з метою підтвердження достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг або відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, така особа відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу подає до податкового органу документи, що підтверджують такі відомості.

Пунктом 3.10 Положення встановлено, що податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 1.5 розділу I, пункти 3.3, 3.4, підпункт 3.5.1 пункту 3.5 розділу III цього Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 5.1 розділу V цього Положення).

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платнику податків надано право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Рішення податкового органу про відмову ТОВ «Грод-СК15» у реєстрації платником податку на додану вартість позивачем не оскаржувалось. Повторно реєстраційна заява була подана позивачем до контролюючого органу 17.04.2013 року (а.с.23-24), тобто вже після проведення перевірки.

Зазначене, на думку суду, свідчить про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків платника податків.

Така позиція суду обґрунтована тим, що у відповідності до положень пункту 183.2 статті 183 ПК України реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Як було встановлено вище, суму доходу у 300000,00 грн. позивачем було перевищено у 4 кварталі 2011 року. Однак, реєстраційну заяву було подано до контролюючого органу тільки 26.07.2012 року.

З огляду на зазначене вище, суд вважає правомірними висновки перевірки відносно порушення позивачем пукну 181.1. статті 181 ПК України, що виявилось у відсутності обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість всупереч вимогам податкового законодавства.

Пунктом 183.10 статті 183 ПК України встановлено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (пункт 123.1 статті 123 ПК України).

Отже, з урахуванням того, що під час проведення перевірки позивача було встановлено заниження суми податку на додану вартість, суд вважає правомірним донарахування позивачу суми грошового зобов'язання з цього податку у розмірі 430339,40 грн.

Враховуючи зазначене вище, правомірним є також застосування до позивача 107584,90грн. штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання (430339,40 грн.х25%).

За таких умов, податкове повідомлення-рішення №0019071702 від 05.11.2012 року є таким, що прийнято Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі правомірно, на підставі та в межах закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування та, як наслідок, для задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні, яке відбулось 03.10.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 04.10.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.