Рішення

від 09.10.2013 по справі 905/4629/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.10.2013р. Справа № 905/4629/13

за позовом Колективного торговельно-виробничого підприємства «Азов»,

ЄДРПОУ 22036895, м.Горлівка

до відповідача Приватного підприємства «Промисловий Альянс-схід»,

ЄДРПОУ 35237237, м.Донецьк

про стягнення 64052 грн. 75 коп.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Довгалюк В.О.

Суддя Огороднік Д.М.

Представники:

від позивача: Писарев Я.В.-адвокат

від відповідача: Філатова О.І.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувались перерви з 14.08. по 10.09.2013р.,

з 17.09. по 09.10.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Колективне торговельно-виробниче підприємство «Азов», м.Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства «Промисловий Альянс-схід», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 64052 грн. 75 коп., у тому числі основний борг в сумі 62063 грн. 32 коп. та пеня в сумі 1989 грн. 43 коп.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 27.08.2013р. збільшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 109248,92 грн., у тому числі основний борг в сумі 56716,40 грн., пеня в сумі 3742,77 грн., відсотки за користування чужими коштами в сумі 48789,75 грн.

За таких обставин, фактично позивачем заявлені та судом розглянуті вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 109248,92 грн., у тому числі основний борг в сумі 56716,40 грн., пеня в сумі 3742,77 грн., відсотки за користування чужими коштами в сумі 48789,75 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №12/11 від 10.09.2011р., видаткові накладні за період з 20.11.2012р. по 19.02.2013р., розрахунок суми позову.

Відповідач в заяві від 14.08.2013р. позовні вимоги не визнав, посилаючись на ті обставини, що між підприємствами не було проведено матеріально-фінансову та бухгалтерсько-облікову звірку, не складено акт взаїмозвірки, внаслідок чого відсутня можливість встановити загальну суму боргу перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

10.09.2011р. між сторонами був підписаний договір поставки №12/11, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався систематично поставляти та передавати у власність покупця визначений товар (риба с/м, морепродукти с/м), а відповідач (покупець) - прийняти цей товар, своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору, в кількості, асортименті та за цінами, які вказані в накладних або специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.2.1 договору загальна сума та ціна на кожну поставку передбачена в накладній до даного договору та включає в себе всі податки та збори, які сплачує постачальник.

Моментом (датою) поставки вважається дата, яка вказана у видатковій накладній, підписаної покупцем (п.3.2 договору поставки №12/11 від 10.09.2011р.).

Згідно п.7.3 договору від 10.09.2011р. даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 02.09.2012р., або до повного виконання сторонами зобов'язань за ним, за виключенням випадку передбаченого п.4.5 договору.

Як встановлено судом, відповідно до наданих до матеріалів справи видаткових накладних №25 від 20.11.2012р., №35 від 27.11.2012р., №11 від 15.01.2013р., №14 від 16.01.2013р., №18 від 21.01.2013р., №21 від 23.01.2013р., №25 від 25.01.2013р., №1 від 01.02.2013р., №8 від 05.02.2013р., №12 від 08.02.2013р., №23 від 16.02.2013р., №27 від 19.02.2013р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 56716,40 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 2.2, 2.3 договору поставки №12/11 від 10.09.2011р. встановлено, що оплата за поставлений товар проводиться шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата покупцем постачальнику загальної вартості товару по кожній поставці здійснюється по факту поставки або на протязі 7 календарних днів. Інші умови оплати товару оговорюються у додатковій угоді, підписаної обома сторонами.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 56716,40 грн. за договором поставки №12/11 від 10.09.2011р., всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідач в заяві від 14.08.2013р. заперечує проти наявності в нього заборгованості перед позивачем, посилаючись на відсутність між сторонами матеріально-фінансової та бухгалтерсько-облікової звірки тощо.

Проте, за висновками суду, заперечення відповідача спростовуються наданими до матеріалів справи видатковими накладними, які підписані сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, містять у собі посилання на договір №12/11 від 10.09.2011р.

Вказані накладні відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності, тобто, письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Крім цього, відсутність звірок між сторонами жодним чином не спростовує факту постачання товару відповідачу, не звільняє останнього від виконання свого обов'язку сплатити його вартість.

Твердження відповідача щодо зловживання своїм службовим становищем Луньовою Л.В. (особою, яка приймала товар від імені відповідача) суд до уваги не приймає, враховуючи, що вказані обставини стосуються трудових правовідносин відповідача зі своїми робітниками та не мають значення для розгляду цього спору між позивачем і відповідачем.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами п.4.3 договору поставки №12/11 від 10.09.2011р. у разі прострочки оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від простроченої суми.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі п.4.3 договору поставки №12/11 від 10.09.2011р. також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3742,77 грн. за період з 28.11.2012р. по 26.06.2013р.

Проте, за висновками суду, позивачем при нарахуванні суми пені за накладними №25 від 20.11.2012р. та №35 від 27.11.2012р. порушено вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, враховуючи вимоги п.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок проведеного судом перерахунку стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 3495,69 грн. за період з 28.11.2012р. по 26.06.2013р., а решта вимог про стягнення пені є неправомірною та підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.3 договору поставки №12/11 від 10.09.2011р. встановлено, що у разі прострочки оплати покупець сплачує постачальнику згідно ст.536 Цивільного кодексу України відсотки за користування грошовими коштами постачальника у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п.4.3 договору поставки №12/11 від 10.09.2011р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування чужими коштами в сумі 48789,75 грн. за період з 28.11.2012р. по 26.06.2013р.

За висновками суду, розрахунок суми відсотків є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

За таких обставин, виходячи з того, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, проте в частині вимог про стягнення пені в сумі 247,08 грн. є неправомірним, враховуючи, що заперечення відповідача проти позову є безпідставними, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар підлягають частковому задоволенню в сумі 109001,84 грн., у тому числі основний борг в сумі 56716,40 грн., пеня в сумі 3495,69 грн. та відсотки за користування чужими коштами в сумі 48789,75 грн.

Враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір, а також витрати по сплаті вартості послуг адвоката, підлягають віднесенню на відповідача в повній сумі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Колективного торговельно-виробничого підприємства «Азов», м.Горлівка до Приватного підприємства «Промисловий Альянс-схід», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 109248 грн. 92 коп., у тому числі основний борг в сумі 56716 грн. 40 коп., пеня в сумі 3742 грн. 77 коп. та відсотки за користування чужими коштами в сумі 48789 грн. 75 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Промисловий Альянс-схід» (83007 м.Донецьк, вул.Крупська, 10, ЄДРПОУ 35237237, банківські реквізити не вказані) на користь Колективного торговельно-виробничого підприємства «Азов» (84619, Донецька обл., м.Горлівка, вул.Мініна і Пожарського, 1а, ЄДРПОУ 22036895, р/р 26006051803153 в Донецькій РО «ПриватБанк», МФО 335496) основний борг в сумі 56716 грн. 40 коп., пеню в сумі 3495 грн. 69 коп. та відсотки за користування чужими коштами в сумі 48789 грн. 75 коп., всього заборгованість в сумі 109001 грн. 84 коп., судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп., витрати по сплаті вартості послуг адвоката в сумі 3000 грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Промисловий Альянс-схід» (83007 м.Донецьк, вул.Крупська, 10, ЄДРПОУ 35237237, банківські реквізити не вказані) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 464 грн. 48 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Колективного торговельно-виробничого підприємства «Азов», м.Горлівка до Приватного підприємства «Промисловий Альянс-схід», м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 09.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 09.10.2013р.

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя Д.М. Огороднік

Суддя В.О. Довгалюк