Рішення

від 30.09.2013 по справі 5010/1184/2012-14/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 р. Справа № 5010/1184/2012-14/88 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.

при секретарі судового засідання Дуб"юк Т.Ю.

За участю:

представника позивача - Гуменюка Б.С.,

представника відповідача - Пукіш Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Надвірнянської районної ради, м-н Шевченка, 33, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400, код 04054435

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Галичина", вул. Василіянок, 62 А, м. Івано-Франківськ, 76019, код 34623880

про стягнення 136 584,00 грн.,

встановив, що Надвірнянська районна рада звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Галичина" про стягнення 136 584,00 грн. зайво сплачених коштів за послуги по перевезенню пасажирів легковим транспортом.

Представник позивача заявлений позов підтримав. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Надвірнянської районної ради за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р., в результаті якої виявлено порушення щодо завищення цін зі сторони ТОВ Агроторговий дім "Галичина" за надання послуг по перевезенню пасажирів по договорах № 15-А/45 від 26.06.2008р., № 15-А/16 від 04.01.2009р., № А-15/25 від 01.04.2009р., № 15-А/8 від 21.01.2010р., № 15-А/25 від 01.04.2010р., та № 15-А/36 від 01.07.2010р., а саме за ціною вищою від ціни, яка існувала на ринку перевезень, на загальну суму 136 584, 00 грн., про що складено акт №06-21/10 від 16.07.2012.

09.08.12. Надвірнянська районна рада звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Галичина" з претензією №2-221/368/200 про відшкодування збитків на загальну суму 136 584,00 грн., що засвідчені в акті ревізії №06-21/10 від 16.07.2012.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що діяв у відповідності до умов укладених договорів на перевезення пасажирів, а розрахунки фінансової інспекції, щодо розрахунку наданих ним послуг по перевезенню, не базуються на нормах чинного законодавства.

26.09.13. оголошувалась перерва до 30.09.13.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що в позові слід відмовити.

При цьому суд виходив з наступного:

26.06.08р. між Надвірнянською районною радою (замовником) та ТОВ «Агроторговий дім «Галичина» (виконавцем) укладено договори № 15-А/45 від 26.06.2008р., № 15-А/16 від 04.01.2009р., № А-15/25 від 01.04.2009р., № 15-А/8 від 21.01.2010р., № 15-А/25 від 01.04.2010р., та № 15-А/36 від 01.07.2010р. Згідно умов яких виконавець (відповідач), за попередньою домовленістю із замовником (позивачем), зобов'язується перевозити осіб у межах території України, а замовник - оплачувати виконавцю надані послуги за ціною встановленою даними договорам.

Згідно вимог ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З огляду на вищевикладене, укладаючи договори та фіксуючи ціни на транспортні послуги сторони не порушили вимог чинного законодавства щодо вчинення таких дій.

На момент розгляду спору вищевказані договори є чинними, ніким не оспорені, не розірванні і не визнані недійсними.

Як на підставу позову, позивач посилається на результати проведеної Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Надвірнянської районної ради за період з 01.01.08 по 31.12.10., в результаті якої виявлено порушення щодо завищення цін зі сторони ТОВ «Агроторговий дім «Галичина», у зв'язку з наданням послуг перевезення пасажирів по вищезгаданих договорах за ціною, вищою від ціни, яка існувала на ринку перевезень, на загальну суму 136 584, 00 гривень та складено акт №06-21/10 від 16.07.12.

За загальними принципами цивільного і господарського права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); негативний результат такої поведінки ( збитки); причинний зв"язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

З матеріалів справи не випливає, а актом Фінансової інспекції, на який посилається позивач, як на підставу своїх вимог, не доведено вини відповідача в наданні послуг за завищеними цінами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, вимоги позивача є необґрунтованими.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки позивач звернувся до суду на підставі припису фінансової інспекції, яка виявила порушення під час перевірки в 2012., отже позивачу стало відомо про порушене право 2012., а тому строк позовної давності не сплив.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.10.13

Суддя Скапровська І.М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"