Рішення

від 08.10.2013 по справі 921/781/13-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2013 р.Справа № 921/781/13-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М. Розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства "Дамар" вул. Електроапаратна, 6, м. Луцьк, Волинської області,43000 /адреса представника: 81700, м. Жидачів, вул. Друкарська, 2/;

до відповідача: Приватного підприємства "Юніліс" вул. Громницького, 7А, м. Тернопіль, 46027 /поштова адреса: Тернопільська обл., Тернопільський район, с. Ступки, вул. Тернопільська, буд. № 35/.

про стягнення заборгованості в сумі 56 076 грн. 50 коп.

За участю представників сторін

Позивача: Капаловська Н.Є. - представник;

Відповідача: Котис В.Я. - представник.

Суть справи: Приватне підприємство "Дамар" вул. Електроапаратна, 6, м. Луцьк, Волинської області звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до приватного підприємства "Юніліс" вул. Громницького, 7А, м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 56 076 грн. 50 коп., з них 52 260 грн. 48 коп. - основного боргу, 3 172 грн. 42коп. - пені та 643 грн. 60 коп. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав умови договору поставки № 15/01/13 від 15 січня 2013 року, а саме не здійснив повної оплати за отриманий /поставлений/ йому товар.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29 липня 2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 12 серпня 2013 року.

В судовому засіданні, 12 серпня 2013 року представник позивача позовні вимоги викладені у позові підтримав в повному обсязі. Окрім того, зазначив, що відповідачем сума заборгованості не погашена.

Представник відповідача в судове засідання 12 серпня не з"явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12 серпня 2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17 вересня 2013 року.

Представник позивача, 17 вересня 2013 року в судове засідання не з"явився.

17 вересня 2013 року представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив із підстав, наведених у відзиві на позов та зазначив, що позивач дійшов хибного висновку про те, що приватне підприємство "Юніліс" порушило зобов"язання за договором поставки, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що приватне підприємство "Дамар" належним чином виконало свої зобов"язання за договором в частині виставлення відповідачу відповідного рахунку за фактом передачі товару.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17 вересня 2013 року для витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено на 08 жовтня 2013 року.

02 жовтня 2013 року від позивача по справі на електронну адресу господарського суду Тернопільської області надійшли пояснення (вх. № 16159 від 02.10.2013 р.) стосовно обов"язку постачальника за договором у наданні рахунку.

В поданих поясненнях позивач зазначає, що рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується якась господарська операція, розпорядження чи дозвіл на проведення господарської операції. Він має лише інформаційний характер - перелік реквізитів продавця товару, як поштових так і банківських для перерахування коштів за отриманий товар, згідно договору та видаткової накладної. Дане роз"яснення надано Міністерством фінансів України у листі від 30.05.2011 р. № 31-08410-07-27/13794.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" і яка відповідає вимогам Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов"язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Окрім того, позивач у поясненнях зазначає, що відповідачем в добровільному порядку частково оплачено вартість поставленого йому товару в розмірі 15 000 грн. 00 коп. та у банківських виписках відповідачем зазначено посилання на видаткову накладну, за якою отримав товар.

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права та обов'язки сторін, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться юридична особа Приватне підприємство «Дамар» , вул. Електроапаратна, 6, м. Луцьк, ідентифікаційний код 36180915.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться юридична особа Приватне підприємство "Юніліс", вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 37601723.

15 січня 2013 року між приватним підприємством "Дамар" (надалі Продавець) та приватним підприємством"Юніліс" (надалі Покупець) був укладений договір поставки № 15/01/13, відповідно до якого Продавець зобов'язується відповідно до умов цього Договору передати у власність Покупця, а Покупець зобов"язується прийняти та оплатити гофропродукцію (надалі Товар).

Найменування товару, його кількість та якісні показники, ціна товару за одиницю та по позиціях, а також загальна вартість, поставка якого буде здійснюватися у відповідності до цього Договору, вказуються у специфікаціях та/або видаткових накладних Продавця (п. п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. п. 3.1. Договору оплата Товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію протягом 45 (сорок п»ять) календарних дні з моменту передачі (поставки) Продавцем такої партії Товару Покупцю, на підставі виставлено Продавцем рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця. Під партією товару сторони розуміють Товар, вказаний у кожній окремій накладній.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу - однією з підстав виникнення зобов'язань.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання своїх договірних зобов'язань позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 67 260 грн. 48 коп. згідно видаткової накладної № РН-0000006 від 01 січня 2013 року на суму 67 260 грн. 48 коп. в тому числі ПДВ 11 210 грн. 08 коп..

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Видаткова накладна № РН-0000006 від 01 січня 2013 року відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов"язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Відповідач провів часткову оплату за поставлений товар в розмірі 15 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками (знаходяться в матеріалах справи).

Таким чином, на дату розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за одержаний товар в сумі 52 260 грн. 48 коп.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 5.2. Договору у разі прострочення Покупцем строку оплати Товару Покупець зобов"язується сплатити Продавцеві на вимогу останнього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. У разі прострочення платежу більше десяти календарних днів - штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

При цьому, згідно п. 1.3. Договору, сума цього договору складає загальну суму видаткових накладних, які були виготовлені Продавцем та підписані сторонами на виконання умов цього Договору.

Згідно поданого позивачем розрахунку нарахованих штрафних санкцій, сума пені за прострочення відповідачем оплати товару нараховано, зокрема, за період з 01.03.2013 р. по 11.07.2013 р. та становить 3 172 грн. 42 коп..

Однак, відповідно до п. п. 3.1. Договору оплата Товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію протягом 45 (сорок п"ять) календарних днів.

Господарським судом Тернопільської області відповідно до п. п. 3.1 Договору проведено перерахунок пені з 03.03.2013 р. /строк закінчення 45 днів/ по 11.07.2013 р. та становить 3 117 грн. 14 коп..

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано 643 грн. 60 коп. 3 % річних за період з 01.03.2013 р. по 11.06.2013 р..

Господарським судом Тернопільської області відповідно до п. п. 3.1 Договору проведено перерахунок 3 % річник за період 03.03.2013 р. по 11.07.2013 р. та відповідно суму нарахованих 3% річних становить 632 грн. 55 коп..

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги приватного підприємства "Дамар" обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення в сумі 56 010 грн. 17 коп., із них: 52 260 грн. 48 коп. - заборгованості за поставлений товар; 3 117 грн. 14 коп. - пені та 632 грн. 55 коп. - 3 % річних.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1 , 2 , 4 , 12 , 32-34 , 43 , 44 , 49 , 75 , 82-85 , Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства "Юніліс" вул. Громницького, 7А, м. Тернопіль, /поштова адреса: Тернопільська обл., Тернопільський район, с. Ступки, вул. Тернопільська, буд. № 35/, ідентифікаційний код 37601723 на користь приватного підприємства "Дамар" вул. Електроапаратна, 6, м. Луцьк, Волинської області, ідентифікаційний номер 36180915 - 52 260 грн. 48 коп. заборгованості за поставлений товар, 3 117 грн. 14 коп. пені, 632 грн. 55 коп. 3 % річних. та 1 718 грн. 46 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті частині позову відмовити.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 09 жовтня 2013 року) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук