Ухвала

від 07.10.2013 по справі 926/939/13

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в у б е з р о з г л я д у

"07" жовтня 2013 р. Справа № 926/939/13

За позовом заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Державного агенства резерву України

до Заставнівської центральної районної лікарні

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - обласна база спеціального медичного постачання

про стягнення заборгованості в сумі 10 329,78 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Зінчук С. В., довіреність від 20.03.2013;

від третьої особи - Друцул Я. О. довіреність від 07.10.2013;

від прокуратури - Рапіта О. В.

СУТЬ СПОРУ: Заступник Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України до Заставнівської центральної районної лікарні про стягнення заборгованості за отримані матеріальні цінності із мобілізаційного резерву на загальну суму 10329,78 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що у відповідності до пункту 1 положення «Про Державне агентство резерву України», яке затверджене указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 463/2011, Державне агентство резерву України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі. Держрезерв України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державного матеріального резерву. Відпуск із державного резерву матеріальних цінностей, що підлягають освіженню (поновленню) і зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, провадиться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву. Згідно розділу III Статуту комунальної установи Чернівецької обласної ради «База спеціального медичного постачання», основною метою діяльності є робота з мобілізаційним резервом.

Комунальна установа Чернівецької обласної ради «База спеціального медичного постачання» протягом 1997-1999 рр. згідно рахунків передала відповідачу матеріальні цінності мобілізаційного резерву без попередньої оплати на загальну суму 10329,78 грн. Оскільки, у відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України продовжують діяти правовідносини в частині оплати вартості отриманих медикаментів, у зв'язку з чим слід застосовувати норми зазначених кодексів та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Відповідач проти позову заперечує у повному обсязі з підстав, викладених у його письмовому відзиві на позов. Зокрема, зазначає про пропуск прокурором строку позовної давності.

Ухвалою від 23.09.2013 залучено обласну базу спеціального медичного постачання третьою особою на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору, розгляд справи відкладено на 07.10.2013 та зобов'язано прокурора надати суду: розбірливі копії рахунків та їх оригінали для огляду, довідку з ЄДР про державну реєстрацію відповідача, докази отримання відповідачем саме від позивача товарно-матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в 1996-1999 рр. за рахунками доданими до позовної заяви, акти на підставі яких було здійснено розбронювання матеріальних цінностей з державного резерву в 1996-1999 рр. та передано їх відповідачу, первинні документи на підставі яких відповідачу передавались розброньовані товарно-матеріальні цінності мобілізаційного резерву в 1996-1999 рр. (реалізація чи безоплатна передача матеріальних цінностей державного резерву визначеному одержувачу), докази надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів третій особі.

Позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вдруге явку свого представника у судове засідання не забезпечив та про причини його неявки суд не повідомив.

Прокурор витребувані судом докази не надав та причини невиконання вимог суду не обґрунтував, а тому позов слід залишити без розгляду виходячи з наступного.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оскільки предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за отримані медикаменти із мобілізаційного резерву в 1996-1999 роках на загальну суму 10329,78 грн., судом із доданих до позовної заяви копій документів неможливо встановити отримання саме відповідачем від позивача товарно-матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в 1996-1999 роках за рахунками доданими до позовної заяви, крім того Актів відповідних органів на підставі яких було здійснено розбронювання матеріальних цінностей з державного резерву в 1997-1999 роках та передано саме відповідачу (п. 17 Постанови КМУ від 08.10.1997 № 1129; ст. 6 ЗУ «Про державний матеріальний резерв») та первинних документів на яких умовах передавались саме відповідачу розброньовані товарно-матеріальні цінності мобілізаційного резерву в 1997-1999 роках (реалізація чи безоплатна передача матеріальних цінностей державного резерву визначеному одержувачу) - суду не надано та явку представника позивача в судове засідання не забезпечено.

В свою чергу пункт 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, суд роз'яснює, що після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду, прокурор має право знову звернутись з ним до господарського суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов залишити без розгляду.

Суддя В. Байталюк