Постанова

від 26.09.2013 по справі 910/6129/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. Справа№ 910/6129/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2013р. (повний текст підписано 17.06.2013р.)

у справі № 910/6129/13 (суддя Ониськів О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма

«Гарант плюс 11»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг»

про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних

В судовому засіданні 26.09.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Гарант плюс 11» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» про стягнення стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач згідно договору № 170912/1/ПБ від 17.09.2012р. набув право вимоги на стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла в останнього через невиконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС» робіт за контрактом на виконання вогнезахисних робіт № 24(09)/1 від 05.05.2009р. А тому позивач, посилаючись, зокрема на ст. ст. 512-519, 525, 526 Цивільного кодексу України, просив стягнути відповідача 12 483, 32 грн. заборгованості, 661, 62 грн. інфляційних втрат, 893, 67 грн. 3% річних та судові витрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2013р. у справі №910/6129/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК-Інжиніринг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Гарант плюс 11» суму основного боргу в розмірі 12 483, 32 грн., інфляційні втрати в розмірі 661, 62 грн. та 3% річних у розмірі 893, 67 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720, 50 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013р. для розгляду справи № 910/6129/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.07.2013р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 25.07.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України у справі оголошено перерву до 05.09.2013р.

04.09.2013р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли пояснення вих. № 395 від 04.09.2013р. (вх. № 09-11/13707), в якому останній підтримав вимоги апеляційної скарги та просив розглядати справу без його участі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.09.2013р.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції 26.09.2013р. не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки представника позивача суду не відомі.

Оскільки явка в судове засідання учасників процесу обов'язковою не визнавалась, враховуючи наявність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» (позивач, замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС» (підрядник за договором) укладено контракт на виконання вогнезахисних робіт № 24(09)/1, відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується протягом строку дії контракту своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати вогнезахисну обробку металевих повітропроводів на об'єкті: «Реконструкція незавершеного будівництва виробничого корпусу під оздоровчо-спортивний і офісний центр та будівництво будинку готельного типу для тимчасового проживання з підземним паркінгом по вул. Солом'янській, 11 в Солом'янському районі м Києві», - з метою досягнення межі вогнестійкості ЕІ 30 хвилин.

Згідно п. 1.3. контракту склад та вартість робіт, що будуть виконуватись підрядником, визначаються даним контрактом та договірною ціною (додаток 1).

Підрядник зобов'язаний надати замовнику на підпис акт (акти) приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за фактичні обсяги виконаних робіт. Акт (акти) приймання виконаних підрядних робіт оформляється лише на технологічно завершені роботи (п. 2.1.3. контракту).

Пунктом 3.1. контракту сторони погодили, що перед початком робіт замовник повинен перерахувати на розрахунковий рахунок підрядника авансовий платіж у розмірі 30% від суми п. 4.2.

Згідно п. 4.2. контракту загальна вартість контракту з вогнезахисної обробки металевих повітроводів, згідно договірної ціни (додаток 1), становить 37 473, 00 грн., крім того ПДВ (20%) - 7 494, 60 грн., разом з ПДВ (20%) - 44 967, 60 грн.

Контракт, згідно п. 8.1., набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до закінчення виконання договірних зобов'язань.

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС» виконало вогнезахисні роботи на загальну суму 44 967, 60 грн.

Даний факт підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт № 1 за вересень 2009р. на суму 13 490, 40 грн., № 2 за грудень 2009р. на суму 8 894, 00 грн., № 3 за жовтень 2010р. на суму 22 483, 20 грн. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009р. на суму 13 490, 40 грн., за грудень 2009р. на суму 8 894, 00 грн., за жовтень 2010р. на суму 22 483, 20 грн., які підписні уповноваженими особами та скріплені печатками сторін контракту № 24(09)/1 від 05.05.2009р. (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).

З вищенаведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС» виконало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» прийняло роботи на загальну суму 44 967, 60 грн. без будь-яких зауважень щодо обсягів, якості чи інших умов договору.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС» було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за контрактом № 24(09)/1 від 05.05.2009р.

Про належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС» своїх зобов'язань за контрактом свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення підрядником умов договору.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт не здійснило, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 12 483, 32 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного контракту на виконання вогнезахисних робіт № 24(09)/1 від 05.05.2009р. вбачається, що за своєю правовою природою вказаний контракт є договором підряду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» неналежним чином виконано взяті на себе зобов'язання за контрактом № 24(09)/1 від 05.05.2009р., а відтак його заборгованість за даним контрактом становить 12 483, 32 грн.

При цьому, судом встановлено, що 17.09.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС» (первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Гарант плюс 11» (позивач, новий кредитор за договором) укладено договір № 170912/1/ПБ про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.1. договору первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги згідно з контрактом на виконання вогнезахисних робіт № 24(09)/1 від 05.05.2009р. (надалі іменується - «основний договір»), укладений між первісним кредитором і Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 14278213, юридична адреса: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 67 (надалі іменується «боржник»). За цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних зобов'язань, а саме щодо оплати суми боргу за надані послуги в сумі 12 483, 32 грн., а тому числі ПДВ (20%) - 2 080, 55 грн.

З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в усіх правах, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.2. договору право вимоги, що відступається на користь нового кредитора за цим договором згідно даних бухгалтерського обліку первісного кредитора складає 12 483, 32 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 2 080, 55 грн.

Пунктом 4.1.2. договору сторони погодили, що первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги до боржника за контрактом на виконання вогнезахисних робіт № 24(09)/1 від 05.05.2009р. за договором № 170912/1/ПБ від 17.09.12р. до нового кредитора.

Цей договір, згідно п. 7.1., набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС» (первісний кредитор), з посиланням на договір № 170912/1/ПБ від 17.09.2012р. про відступлення права вимоги, звернулось до відповідача з повідомленням про заміну кредитора в контракті та проханням сплатити заборгованість у розмірі 12 483, 32 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Гарант плюс 11». Дане повідомлення отримано відповідачем 18.02.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи), однак залишене без відповіді та без задоволення. Жодних доказів на підтвердження оплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Таким чином, станом на момент розгляду справи у господарському суді заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» перед позивачем, враховуючи наявність договору про відступлення права вимоги № 170912/1/ПБ від 17.09.2012р., становить 12 483, 32 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 Цивільного кодексу України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно вимог ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Статтею 518 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Відповідачем заперечень на повідомлення про заміну кредитора не подавалось.

Твердження скаржника, як на підставу скасування рішення, про надсилання йому повідомлення про укладення договору про відступлення права вимоги лише через чотири місяці після укладання такого договору, не заслуговують на увагу, оскільки положення статей 512-519 Цивільного кодексу України не встановлюють строків надсилання зазначеного повідомлення боржнику.

Крім того, посилання відповідача про ненадання йому доказів переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Гарант плюс 11» права вимоги у зобов'язанні згідно контракту №24(09)/1 від 05.05.2009р., є безпідставними, оскільки 18.02.2013р. відповідачем отримано від Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС» (первісний кредитор) повідомлення з копією договору про відступлення права вимоги № 170912/1/ПБ від 17.09.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи) (а. с. 12).

Також, колегія суддів зазначає, що відсутність у відповідача належним чином засвідченої копії договору про відступлення права вимоги № 170912/1/ПБ від 17.09.2012р. та необхідних додатків до нього не звільняє останнього від виконання своїх зобов'язань за цим договором. При цьому, скаржник не був позбавлений можливості за власною ініціативою витребувати у позивача належним чином посвідчену копію договору.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не виконав обов'язок щодо оплати заборгованості згідно контракту № 24(09)/1 від 05.05.2009р., право вимоги на яку перейшло до позивача згідно договору про відступлення права вимоги № 170912/1/ПБ від 17.09.2012р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 483, 32 грн. заборгованості є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 661, 62 грн. інфляційних втрат та 893, 67 грн. 3% річних, нарахованих за період з 04.11.2010р. по 25.03.2013р. на суму боргу у розмірі 12 483, 32 грн.

Пунктами 1.2., 1.3. договору № 170912/1/ПБ від 17.09.2012р. сторони погодили, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в усіх правах, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору. До нового кредитора переходять усі права, які забезпечують зобов'язання боржника.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи зі змісту статей 512-514 Цивільного кодексу України та умов договору про відступлення права вимоги № 170912/1/ПБ від 17.09.2012р., до позивача, як нового кредитора, перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язанні, в тому числі і право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних, яке встановлено безпосередньо законом за порушення грошового зобов'язання (зазначена позиція також викладена в постанові Вищого господарського суду України від 02.11.2011р. по справі № 20/89).

Оскільки пунктом 1.2. договору про відступлення права вимоги № 170912/1/ПБ від 17.09.2012р. передбачено, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в усіх правах, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору, то позивачем вірно визначено період нарахуванням штрафних санкцій саме з 04.11.2010р. по 25.03.2013р., а тому контррозрахунки інфляційних втрат та 3% річних, розраховані за період з 17.09.2012р. по 25.03.2013р. та надані відповідачем суду апеляційної інстанції, не приймаються колегію суддів до уваги.

Таким чином, колегія суддів, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 661, 62 грн. інфляційних втрат та 893, 67 грн. 3% річних є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт не заперечував наявність заборгованості та її розмір, та не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 10.06.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2013р. у справі № 910/6129/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2013р. у справі № 910/6129/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/6129/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 01.10.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.