Постанова

від 01.10.2013 по справі 823/2931/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року справа № 823/2931/13-а

м. Черкаси

11 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Паламар П.Г.,

при секретарі - Овсієнко О.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, представника відповідача Власенко В.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2013 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.05.2013 року № 0000291700 та № 0000301700.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки про те, що ФОП ОСОБА_3 шляхом проведення в бухгалтерському та податковому обліку документів, які фіксують отримані від ТОВ «Кронт» послуги без їх фактичного здійснення, безпідставно було сформовано валові витрати та податковий кредит. Такий висновок відповідача позивач спростовує тим, що господарські відносини між ним та підприємствами - контрагентами, оформлені відповідними первинними документами, відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися. На момент укладання договорів підприємство-контрагент мало ліцензії міністерства регіонального розвитку та будівництва України для здійснення відповідної господарської діяльності. Позивач також зазначає, що ненадання ТОВ «Кронт» до Алчевської ДПІ Луганської області документів для перевірки не є прямим і достатнім свідченням нереальності всіх укладених ним угод.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позову та додатково пояснив, що Луганським окружним адміністративним судом скасовано наказ на проведення перевірки ТОВ «Кронт» та визнано неправомірними дії працівників Алчевської ДПІ щодо проведення перевірки та складання за її результатами акта.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та вказала, що в ході перевірок позивача та контрагента - ТОВ «Кронт» встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів, робіт (послуг), що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків, а для отримання податкової вигоди у контрагентів - вигодо набувачів, в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення. За таких обставин, відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, розглянувши матеріали та дослідивши докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрований Камянською районною державною адміністрацією 13.01.1998 року та перебуває на податковому обліку з 13.01.1998 року.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 року по 09.04.2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 111/17-НОМЕР_1 від 22.04.2013 року, яким встановлено порушення:

- п. п. 138.1.1 п. 138.1 та 138.2 ст. 138 п. 177.2 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі - ПКУ), в результаті чого встановлено недоплату податку з фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в період, що перевірявся, а загальному розмірі 50644,9 грн., у т. ч. за 2012 рік в сумі 50388,05 грн. та за 2013 рік 256,85 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п.198.1 та п. 198.6 ст. 198, п. 201.11ст. 201 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 59666 грн., в т. ч. за вересень 2012 року в сумі 17765 грн., за жовтень 2012 року в сумі 28004 грн., за листопад 2012 року в сумі 13495 грн., за грудень 2012 року в сумі 402 грн.,

Позивач 07.05.2012р. року направив відповідачу заперечення на акт перевірки, яке згідно відповіді від 14.05.2013 року № 2279/17-021 залишене без розгляду.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 року № 0000301700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 63306 грн. 13 коп., з якої за основним платежем 50644 грн. 90 коп. та штрафній (фінансовій) санкції в сумі 12661 грн. 23 коп. та № 0000291700 яким збільшено податок на додану вартість на суму 74582 грн. 50 коп., з яких 59666 грн. за основним платежем та штрафній (фінансовій) санкції в сумі 14916 грн. 50 коп.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте податковими органами скарги позивача залишені без задоволення, а рішення без змін.

Згідно акту перевірки підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на доходи фізичних осіб, слугували взаємовідносини з ТОВ «Кронт», метою яких було надання позивачу робіт та послуг.

Відповідач вважає, що позивач по взаємовідносинах з ТОВ «Кронт» не здійснювало господарської діяльності, в розумінні п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України з огляду на те, що згідно акту від 20.03.2013 року № 591/227/37824545 складеного Алчевською ОДПІ Луганської області ДПС встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності щодо надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних.

В зв'язку з наведеним, податковий орган вказує, що позивачем в порушення Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту за податковими накладними, які не можуть підтверджувати право платника податку на податковий кредит та занижено податок на прибуток внаслідок вищевикладених фактів щодо контрагента ТОВ «Кронт», відповідно до первинних документів.

Зазначені обставини стали основою акту перевірки № 111/17-НОМЕР_1 від 22.04.2013, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Суд вважає висновок відповідача безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім цього, пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого), у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції.

Законом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон України №996).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України № 996 - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

На підтвердження реальності вчиненої господарської операції щодо виконання будівельних робіт позивачем надані суду та досліджені договір підряду з ТОВ «Будівельна компанія «Будцентр» від 25.09.2012 року № 356 з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт з влаштування дорожнього покриття, благоустрою території, влаштування водовідвідного лотка та металевої огорожі на об'єкті «Житловий комплекс «Чайка-2 на території, що підлягає до Комарницького яру та вул. Дачна в с. Чайки, договір № 31/08/12 від 31.08.2012 року на виконання підрядних робіт ТОВ «Кронт» по благоустрою території на об'єкті житлової забудови, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року.

На час здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Кронт» мало відповідні ліцензії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, в тому числі виконання будівельних робіт, що були предметом договорів підряду укладених з позивачем.

Дані дозвільні документи, за поясненнями представника позивача, були надані представником контрагента при укладанні договору субпідряду.

Факти розрахунку позивачем із ТОВ «Кронт» за виконані будівельні роботи підтверджуються платіжними дорученнями та банківськими виписками не заперечувалися відповідачем.

Беручи до уваги зазначені докази, суд вважає, що позивачем дотримано вимоги ст. 9 Закону № 996 та п.135.2 ст. 135 ПК України щодо підтвердження здійснення господарських операцій з виконання будівельних робіт для подальшого використання у господарській діяльності, що підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку.

Крім того суд зазначає що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.05.2013 року по справі № 812/4336/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2013 року визнано протиправним наказ Алчевської ОДПІ в Луганській області ДПС від 18.03.2013 року № 232 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кронт», визнано потиправними дії Алчевської ОДПІ в Луганській області ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кронт», що оформлена актом від 20.03.2013 року № 591/227/37824545.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами частини 2 статті 71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби № 0000291700 від 16.05.2013 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Каи'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби № 0000301700 від 16.05.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 90 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлено 03 жовтня 2013 року.