Постанова

від 02.10.2013 по справі 805/13510/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 р. Справа №805/13510/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання - Вітязь Х. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

до Приватного підприємства «Рафаель» (м. Макіївка)

про стягнення коштів, -

за участю

представників сторін: від позивача - Сенников А. А.

від відповідача - Рзаєв Р. М.

ВСТАНОВИВ:

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Рафаель» (надалі - відповідач) про стягнення коштів з рахунків в банківських установах за податковим боргом з орендної плати за землю в розмірі 25 609,24 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань згідно податкової декларації з орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності, в якому відповідачем самостійно зазначений щомісячний платіж.

Відповідач у судовому засіданні надав заяву, якою позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідач - Приватне підприємство «Рафаель» - зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Червоногвардійської районної ради м. Макіївки 14 серпня 1995 року розпорядженням № 403-р, про що зроблений запис 12 жовтня 1998 року в журналі обліку реєстраційних справ за № 332/1, ідентифікаційний код 23340419, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності - юридичної особи, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серія АБ № 915787, 915788.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 13.11.2009 року відповідач узятий на облік у позивача 21.08.1995 року за № 208.

14.02.2013 року відповідачем до позивача було надано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9007112470, якою самостійно нарахував податок з орендної плати за землю за період з липня по серпень 2013 року на загальну суму 25 609,24 грн., щомісячно у розмірі 12 804,62 грн.

Відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/118 від 08 квітня 2009 року на суму 6 266,82 грн., яка була отримана відповідачем 13.04.2009 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на поштовому повідомленні.

Також відповідачу було направлено другу податкову вимогу № 2/156 від 18 травня 2009 року на суму 12 940,46 грн., яка була отримана відповідачем 22.05.2009 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на поштовому повідомленні.

В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження зазначених вимог в судовому порядку.

Відповідно до зворотнього боку облікової картки відповідача податковий борг за період липень - серпень 2013 року складає 25 609,24 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 ПК України передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 ПК України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пп. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, а також повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до пп. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.286.2 ст. 286 ПК України платники плати на землю самостійно обчислюють суму земельного податку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України зобов'язання щодо плати за землю визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем (звітного) місяця.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Станом на момент звернення розгляду справи податкове зобов'язання не сплачене та вважається податковим боргом.

Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість у розмірі 25 609,24 грн., яка підтверджується структурою податкового боргу, зворотнім боком облікової картки.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2013 року позивачем було винесено рішення № 18/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

П. 38.1.ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Ч. 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та можливості прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог.

З огляду на зазначене, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Рафаель» (ЄДРПОУ -23340419) податковий борг з плати за землю (орендної плати за землі державної або комунальної власності) в загальному розмірі 25 609,24 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 02.10.2013 року в присутності представників сторін.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 жовтня 2013 року.

Суддя Маслоід О.С.