Рішення

від 07.10.2013 по справі 903/834/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2013 р. Справа № 903/834/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол», м.Львів

до Приватного підприємства «Арт-Десятка», м.Луцьк

про стягнення 13 036, 17 грн. заборгованості

Суддя: Пахолюк В.А.

Представники:

від позивача: Куцаба Я.М. - представник, дов. від 29.08.2013 р.,

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мізол», звернувшись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача - Приватного підприємства «Арт-Десятка» 13 036, 17 грн. заборгованості за відпущений товар, в т.ч. 12 907, 80 грн. основного боргу, 128, 37 грн. - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 01.04.2013 р. між ним та відповідачем у спрощений спосіб в усній формі було укладено договір купівлі-продажу, на виконання якого він передав відповідачу товар (покрівельну плівку) на загальну суму 12 907, 80 грн., що підтверджує видатковою накладною № 1316628, довіреністю № 44 від 01.04.2013 р.

Як зазначає позивач, ним повністю виконано умови договору щодо передачі товару. Однак, відповідач зобов'язання з оплати отриманого товару не виконав.

Термін виконання зобов'язань по оплаті товару, отриманого за видатковою накладною не встановлений, тому з метою одержання оплати за товар позивач направив на адресу відповідача претензію № б/н від 17.04.2013 р. про оплату боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду від 16.09.2013 р. подав пояснення по справі від 16.09.2013 р. (вх.№ 01-29/11310/13 від 07.10.2013 р.) відповідно до яких зазначає, що 17.04.2013 р. ним на адресу ПП «Арт-Десятка» була направлена претензія з вимогою погасити існуючу заборгованість у розмірі 12 907, 80 грн., лист повернувся за терміном зберігання, що підтверджує копією конверту та поштового повідомлення.

Водночас, посилаючись на приписи ст.692 ЦК України, вважає, що отримання товару Відповідачем, що підтверджується видатковою накладною № 1316628 від 01.04.2013 р. та довіреністю № 44 від 01.04.2013 р. є самостійними підставами для виникнення обов'язку у Відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали первинних документів, копії яких позивачем долучено до матеріалів справи.

В судове засідання 16.09.2013 р. та 07.10.2013 р. представник відповідача не з'явився, правом надання письмового відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштових відправлень. Вимог ухвали господарського суду Волинської області від 13.08.2013 р. та 16.09.2013 р. не виконав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи викладене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

У відповідності до накладної № 1316628 від 01.04.2013 р. на підставі довіреності № 44 від 01.04.2013 р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мізол» передав відповідачу - Приватному підприємству «Арт-Десятка» товар (покрівельну плівку) на суму 12 907, 80 грн.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковою накладною, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.

Зобов'язання щодо передачі товару відповідачу позивач виконав належним чином, що підтверджується представленими ним первинними документами. Зауважень з боку відповідача щодо кількості та якості товару не поступало.

Між тим, відповідач обов'язок здійснити розрахунки за отриманий товар не виконав. На день розгляду справи у нього перед позивачем існує заборгованість в сумі 12 907, 80 грн.

22.04.2013 р. позивачем направлялась на адресу відповідача претензія № б/н від 17.04.2013 р. з вимогою оплатити борг та попередженням про стягнення штрафних санкцій у разі невиконання зобов'язань, яка повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «за терміном зберігання».

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог про стягнення 12 907, 80 грн. основного боргу та 128, 37 грн. - 3% річних за період з 03.04.2013 р. по 29.05.2013 р. та задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір в сумі 1 720, 50 грн. на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст.599, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.32, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Арт-Десятка» (43000, Волинська область, м.Луцьк, вул.Електроапаратна, 3, код ЄДРПОУ 36541543) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» (79022, м.Львів, вул.Городоцька, 174, р/р 2600511064214 в Центральній філії ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, ЄДРПОУ 33895476) 13 036, 17 грн., в т.ч. 12 907, 80 грн. основного боргу, 128, 37 грн. - 3% річних та 1720,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 08.10.2013 р.

Суддя В.А.Пахолюк