Рішення

від 11.11.2008 по справі 12/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ 

11.11.2008                                                                                            

Справа  № 12/148

за

позовом дочірнього

підприємства „ОЛБІ -Мукачево” товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛБІ

-РОС”, м. Мукачево

до

відповідача фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1,             

м. Чоп Ужгородського району

про

стягнення  суми 

11 251,29 грн. -основного боргу; 

844,61 грн. -пені; 253,38 грн. -3% річних та 1 359,53 грн. -інфляційних

збитків.

Суддя    Тисянчин  В. М.

                      Представники:

Від

позивача -Смолін М.

М., (представник за дорученням № 18-юр від 15.10.2008 року)

Від

відповідача -ОСОБА_1.,

фізична особа - підприємець

СУТЬ

СПОРУ: заявлено

позов дочірнім підприємством „ОЛБІ - Мукачево” товариства з обмеженою

відповідальністю „ОЛБІ - РОС”, м. Мукачево до фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1, м. Чоп Ужгородського району про стягнення  суми 11 251,29 грн. -основного

боргу;  844,61 грн. -пені; 253,38 грн.

-3% річних та 1 359,53 грн. -інфляційних збитків.

           Представникам сторін роз'яснено

права і обов'язки передбачені                

ст. ст. 20, 22 ГПК України.

За

відсутності відповідних клопотань технічна фіксація судового процесу не

здійснювалась.

          Представник позивача підтримує

позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

          Письмовою заявою (вх. № 10512 від

11.11.2008 року) поданою в судовому засіданні відповідач визнає позовні вимоги

в повному обсязі, однак просить суд та позивача не стягувати пеню в сумі 844,61

грн. у зв'язку з падінням обсягів продажу товару та його підтопленням.

Беручи

до уваги добровільне визнання боргу відповідачем, об'єктивних обставин

неможливості своєчасного виконання відповідачем договірних зобов'язань,

представник позивача, як виняток, відмовився від позовних вимог в частині

нарахованої до стягнення пені, про що ствердив письмово, тому провадження у

справі здійснюється в частині нарахованих до стягнення сум 11 251,29 грн.

-основного боргу, 253,38 грн. -3% річних та 1 359,53 грн. -інфляційних збитків.

          Вивчивши доводи позовної заяви та

матеріали справи, дослідивши їх, 

заслухавши пояснення представників 

кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 11 251,29 грн.  -основного боргу щодо оплати за поставлений,

згідно договору поставки від 12.04.2007 року, товар, підтверджується

матеріалами справи, зокрема:

-

товарно -транспортними накладними за 

жовтень, грудень 2007 року та січень 2008 року;

-

виписками банківської установи про рух коштів між сторонами за період січень

-червень 2008 року;

-

актами звірки взаємних розрахунків за період 

01.04.2007 року - 22.05.2008 року та за період 01.04.2007 року

-15.10.2008 року;

       - 

розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає

стягненню примусово.

        Заявлені вимоги позивача (претензія №

18 - юр від 23.05.2008 року) про добровільне погашення боргу відповідач не

виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з

01.01.04).

Саме

ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною

позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України

майново -господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських

відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей

передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у

суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду

на правила ЦК та ГК України.

Відповідно

до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в

установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи

вимог, що звичайно ставляться.

У

відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання -кредитор вправі

вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх

зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В

даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли

зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка товару (ст. 11 ЦК України).

Отже,

обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого товару є безспірним.

Одностороння

відмова від виконання зобов'язання не допускається              (ст. 615; 625 ЦК України).

Між

тим, за  договором  поставки 

продавець  (постачальник),  який здійснює 

підприємницьку  діяльність,

зобов'язується  передати  у встановлений   строк (строки)  товар 

у  власність  покупця 

для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним, домашнім або іншим подібним використанням,

а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову

суму                  (ч.1 ст. 712 ЦК

України).

Відтак,

договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Однак,

поданою в судовому засіданні письмовою заявою (вх. № 10513 від 11.11.2008 року)

позивач відмовився від нарахованих позовних вимог в частині стягнення пені в

сумі 844,61 грн., а тому провадження у 

цій частині позову підлягає припиненню відповідно п. 4 ст. 80 ГПК

України в зв'язку з відмовою позивача від предмета спору.

Боржник,

який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь період прострочення, а також 3% - річних від простроченої суми (п.2 ст.

625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 253,38 грн. -3%

річних та 1 359,53 грн. -інфляційних збитків правомірні і підлягають

задоволенню.

При

постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки

його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини,  обставини, що впливають на неможливість

виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних

прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з

наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах,

безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово -майнового стану

сторони у спорі.

За

ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є

припинення дії, яка порушує право.

Отже,

із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно -правової

відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини

справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у

визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення спору, в даному випадку -письмовими

доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а

перевіряються на достовірність.

         Таким чином, позивачем доведені ті

обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,

однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових

витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у

виникненні спору.

          Виходячи з викладеного, оцінивши

повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі

доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України;

ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; 

ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 80 (п.4), 82 - 84, 115, 116

Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов

задоволити  частково.

   2. Стягнути з фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1                     (АДРЕСА_1;

код НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства „ОЛБІ - Мукачево”

товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛБІ - РОС” (м. Мукачево, вул.

Академіка Морозова, 19;  код 34850698)

суму 11 251,29 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят одну грн. 29 коп.) -основного

боргу; 253,38 (двісті п'ятдесят три грн. 38 коп.) -3% річних; 1 359,53 (одну

тисячу триста п'ятдесят дев'ять грн. 53 коп.) -інфляційних збитків та 137,09

(сто тридцять сім грн. 09 коп.) -  у відшкодування

витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) -у відшкодування витрат

на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.

В частині стягнення

пені в сумі 844,61 грн. -провадження у справі припинити.

Дане

рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального

кодексу України.

     Суддя                                                                                  

Тисянчин В. М.