Постанова

від 29.01.2009 по справі 38/157-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2009 р.                                                          

Справа № 38/157-08 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників

сторін:

позивача -

Щербенок О.А.

відповідача

-  не з'явився

3-тя особа - не

з'явився

розглянувши у

відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного

господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. № 3008Х/3-7 на

рішення господарського суду Харківської області від 25.11.08 по справі №

38/157-08

за

позовом ТОВ

"Восторг", м. Харків

до  ФОП - 

ОСОБА_1, м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача - Лютий В.В., м. Харків

про стягнення 

8252,80 грн. -

встановила:

В  2008 р. позивач - ТОВ “Восторг”, м.

Харків  звернувся до господарського суду

з позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень, просив суд стягнути з

відповідача -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 8252,80 грн. збитків, заподіяних

внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з яких 250 грн. за здійснення

евакуації автомобілю позивача до місця здійснення ремонту, 1999,35 грн. витрат

на ремонт автомобіля позивача, 510 грн. франшизи, 5493,45 грн. витрат на

послуги стороннього перевізника, залученого позивачем для здійснення

перевезення вантажів, замість пошкодженого в результаті ДТП автомобілю

позивача, на час ремонту автомобілю позивача. Крім того позивачем також було

заявлено до стягнення з відповідача судові витрати.

Рішенням

господарського суду Харківської області від 25.11.08 р. (Колегія суддів:

головуючий суддя Жельне С.Ч., судді Аюпова Р.М., Чистякова І.О.) по справі №

38/157-08 позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто

510 грн. збитків, 6,30 грн. держмита та 7,30 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову

відмовлено.

Рішення в

частині задоволення позову мотивоване тим, що 510 грн. збитків за пошкоджений

автомобіль було утримано страхувальником при сплаті страхових виплат як

безумовну франшизу, тоді як збитки в цій сумі підтверджуються Звітом і є прямим

наслідком ДТП.

Рішення в

частині відмови в позові мотивоване тим, що позивач не довів наявності

понесення збитків в зазначеній ним сумі та ін.

Позивач з

рішенням господарського суду в частині відмови в задоволенні позову не

погоджується, вважає рішення в цій частині таким, що прийняте з порушенням норм

матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить

рішення в означеній частині скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його

позовні вимоги, а в іншій частині рішення залишити без змін. В обґрунтування

своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні

рішення безпідставно не врахував його доводи щодо того, що понесені ним збитки

знаходяться в прямому причинному зв'язку з ДТП, оскільки є його наслідком, при

цьому розмір заподіяних збитків підтверджується залученими до матеріалів справи

документами. Крім того, позивач також вказує на те, що відповідач визнав вину в

скоєнні ДТП, і його вина також підтверджується постановою Ленінського районного

суду м. Харкова від 02.11.07 р. по адміністративній справі № 3-8932/07 та ін.

Відповідач в

судове засідання свого представника не направив, відзиву чи пояснення по скарзі

не надав.

Перевіривши

матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія

встановила наступне:

Як свідчать

матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, Постановою

Ленінського районного суду м. Харкова від 02.11.2007 р. по справі № 3-8932/07

визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді

штрафу водія маршрутного таксі відповідача ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, що сталась

11.10.2007 р., та внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль

ГАЗ 3302 д. н. НОМЕР_1.

Позивач вважає,

що в результаті вказаного ДТП відповідачем було завдано йому збитків у вигляді

пошкодження вантажу на суму 494,22 грн., пошкодження автомобіля на суму 6993

грн. (сума, сплачена позивачем за ремонт по договору № ДГ-408 від 01.11.2007

р.), витрат на евакуацію автомобіля позивача з місця ДТП в сумі 250 грн.,

витрат на евакуацію автомобіля позивача до місця здійснення ремонту в сумі 250

грн., витрат на послуги стороннього перевізника в сумі 5493,45 грн., якого, як

зазначає позивач, він був змушений залучити до перевезення товарів в той час

коли автомобіль позивача перебував в ремонті.

Матеріали

справи також свідчать про те, що автомобіль та вантаж позивача було

застраховано Харківською обласною дирекцією НАСК “Оранта”, як страховиком

цивільно-правової відповідальності відповідача. При цьому страховиком після ДТП

було затверджено звіт аварійного комісара від 25.12.2007 р. (далі за текстом

-Звіт), яким матеріальні збитки позивача внаслідок ДТП були визначені у сумі

5494,65 грн. В подальшому страховиком було сплачено позивачу страхове

відшкодування: за евакуацію автомобіля позивача з місця ДТП - 250 грн., за

пошкодження автомобіля -4993,65 грн.. До суми страхового відшкодування не

увійшло 510 грн. безумовної франшизи.

З посиланням на

зазначені обставини, позивач при зверненні до суду вказував на те, що йому

загалом не було відшкодовано 250 грн. витрат на доставку його автомобіля до

місця здійснення ремонту, 1999,35 грн. - за здійснення ремонту автомобіля, 510

грн. відшкодування за пошкодження автомобіля (сума утриманої франшизи) та

5493,45 грн. витрат на послуги стороннього перевізника. Вказані витрати він

вважає збитками, з вимогою про стягнення яких він і звернувся до суду по даній

справі.

З матеріалів

справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення

мотивував його наступним:

Рішення в

частині задоволення позову мотивоване тим, що 510 грн. збитків за пошкоджений

автомобіль було утримано страхувальником при сплаті страхових виплат як

безумовну франшизу, тоді як збитки в цій сумі підтверджуються Звітом і є прямим

наслідком ДТП.

Рішення в

частині відмови в позові мотивоване тим, що позивач не довів наявності

понесення збитків в зазначеній ним сумі.

Викладені вище

висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  повністю відповідають фактичним обставинам

спору та матеріалам справи, їм  надана

правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для

задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до

статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі

статтею 43 цього ж кодексу  господарський

суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в 

судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до

вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні

дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i

матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного

вирішення спору.

Згідно з ч. 1

ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи

бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також

шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному

обсязі особою, яка її завдала, а згідно з ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу

України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,

відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до

ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором

потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в

натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ

тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що

підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної

вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт,

необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до

ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у

разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного

відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між

фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до

вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її

цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є витрати,

яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також

витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного

права.

Оскільки

відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, його

застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбачених

законом, зокрема в даному випадку за наявності допущеного відповідачем

правопорушення, належним чином обґрунтованого позивачем розміру понесених

збитків, причинного зв'язку між правопорушенням і збитками, а також за наявності

доказів вжиття відповідних заходів щодо зменшення розміру вказаних збитків.

Суд першої

інстанції при визначенні дійсного розміру понесених відповідачем збитків

правомірно посилався на звіт аварійного комісара НАСК “Оранта” від 25.12.2007

р., відповідно до якого завдані позивачу внаслідок ДТП матеріальні збитки було

визначено в сумі 5494,65 грн. Оскільки сторонами не надано суду доказів

оскарження або не згоди з визначеною у Звіті сумою збитків, а так само доказів,

що спростовують визначену Звітом суму збитків, з огляду на відсутність

заперечень з боку сторін проти визначеної Звітом суми збитків, в колегії суддів

відсутні обґрунтовані сумніви щодо її вірності.

Враховуючи

викладене, а також те, що страховиком на користь позивача було сплачено

страхове відшкодування за евакуацію автомобіля позивача з місця ДТП - 250 грн.,

за пошкодження автомобіля -4993,65 грн., і до суми страхового відшкодування не

увійшло 510 грн. безумовної франшизи, судова колегія погоджується з висновками

господарського суду про стягнення з відповідача на користь відповідача 510 грн.

збитків за пошкоджений автомобіль, оскільки збитки в цій сумі підтверджуються

Звітом і є прямим наслідком ДТП, які, проте, були  утримані страхувальником як безумовну франшизу

та не сплачені позивачу.

Разом з тим,

також правомірними є висновки господарського суду про відмову в задоволенні

решти позову.

Зокрема

законними та обґрунтованими є висновки господарського суду про відмову в

задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 250

грн. витрат на транспортування його автомобіля від позивача до місця здійснення

ремонту, оскільки по-перше такі витрати були здійснені на розсуд позивача (щодо

місця ремонту, відстані тощо); по-друге позивач не надав доказів необхідності

перевезення автомобіля, користування послугами саме даного перевізника,

вартості послуг тощо; по-третє витрати на евакуацію з місця ДТП в сумі 250 грн.

до позивача (тобто вочевидь у вказане позивачем місце), що дійсно перебувають у

безпосередньому причинному зв'язку з протиправним діянням відповідача, вже були

відшкодовані позивачу НАСК “Оранта”.

Крім того,

також законними та обґрунтованими є висновки господарського суду про відмову в

задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 5493,45 грн. понесених

позивачем витрат на послуги стороннього перевізника на час ремонту власного

автомобіля, оскільки такі витрати позивача носять характер ймовірності і є

результатом волевиявлення та договірних відносин позивача з перевізником, в т.

ч. щодо розцінок за послуги останнього. Тобто позивач в обґрунтування позову в

цій частині не надав належних доказів необхідності укладання договору, в т.ч.

саме з даним перевізником (в т.ч. щодо оплати послуг перевізника), необхідності

перевезення вантажу в спірний період. До того ж, позивач також не надав суду

належних доказів безпосереднього виконання перевізником умов даного договору,

тобто перевізних документів.

З тих самих

міркувань, та з огляду на перевищення визначеної Звітом суми збитків, колегія

суддів також вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення 1999,35 грн.

витрат на ремонт автомобіля позивача. До того ж, позивач при зверненні до суду

з вимогою про стягнення зазначеної суми не довів, що ремонтом, який був

проведений на більшу суму, ніж вказано в Звіті аварійного комісара НАСК “Оранта”

(тобто суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП) були усунені виключно

наслідки ДТП.

Разом з тим, не

можуть бути прийняті судом до уваги доводи позивача про те, що відповідач

всупереч вимогам ст. 614, 623 ЦК України та ін. не надав доказів відсутності

своєї вини в заподіянні шкоди, оскільки за загальним правилом господарського

судочинства обов'язок доказування існування обставин покладається на сторону,

яка посилається на існування цих обставин (ст. 33 ГПК України). В даному

випадку це стосується саме позивача, який при зверненні до суду вказував на

заподіяння йому збитків, в зв'язку з чим, і повинен доводити їх існування. До

того ж, як свідчать матеріали справи, відповідач при розгляді справи і не

заперечував своєї вини в скоєнні ДТП.

З урахуванням

викладеного, колегія суддів визнає вимоги позивача про стягнення 250 грн. за

здійснення евакуації автомобілю позивача до місця здійснення ремонту, 1999,35

грн. витрат на ремонт автомобіля позивача, та 

5493,45 грн. витрат на послуги стороннього перевізника позбавленими

фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не підлягають

задоволенню в зв'язку з ненаданням останнім всупереч вимогам ст. 32, 33, 36 ГПК

України, ст. 22 ЦК України, доказів на підтвердження обставин, викладених у

позові, в зв'язку з чим, прийняте по справі рішення про часткове задоволення

позову підлягає залишенню без змін.

Таким чином,

висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного

законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких

вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.

101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Рішення

господарського суду Харківської області від 25.11.08 р. по справі № 38/157-08

залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Повний текст

постанови підписано 29.01.09 р.

         Головуючий суддя                                                                   

Могилєвкін Ю.О. 

                                 Судді                                                                   

Пушай В.І. 

Плужник О.В.