Ухвала

від 03.10.2013 по справі 821/1050/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 р.Справа № 821/1050/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ФЕЯ» до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року приватне підприємство «ФЕЯ» (надалі - ТОВ «ФЕЯ», позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у м. Нова Каховка) від 30 листопада 2012 року № 0006562301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 3 місяці 2011 року на 4953 грн., № 0006552301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 218725,42 грн., з яких за основним платежем на 182697,07 грн., за штрафними санкціями на 36028,35 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що ДПІ у м. Новій Каховці неправомірно визнала безтоварними операції з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Нафтопромпостач», ТОВ СВ «Кароліна», ПП «Таврійські нафтові регіони», оскільки факт поставки нафтопродуктів підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року - позов задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка від 30 листопада 2012 року №№ 0006552301, 0006562301.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Нова Каховка ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім доказам та не здійснив всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.1 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що в період з 02 листопада 2012 року по 08 листопада 2012 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Фея» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків постачальниками ТОВ «Нафтопромпостач» за період з 01 листопада 2011 року, ТОВ СВ «Кароліна» за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року, ПП «Таврійські нафтові регіони» за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 15 листопада 2012 року № 1027/220-22747863.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:

- ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених ПП «Фея» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків постачальниками «Нафтопромпостач» за період з 01 листопада 2011 року, ТОВ СВ «Кароліна» за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року, ПП «Таврійські нафтові регіони» за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2011 року;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого ПП «Фея» занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 182697,07 грн.,

- п.200.1, п.200.3 ст.200, п.198.6, п.198.3 ст.198 ПК України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року на суму 4953 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Нова Каховка винесено податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2012 року № 0006562301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 3 місяці 2011 року на 4953 грн., та № 0006552301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 218725,42 грн., з яких за основним платежем на 182697,07 грн., за штрафними санкціями на 36028,35 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених нафтопродуктів, належним чином оформлені та здані до ДПІ у м. Нова Каховка податкові декларації, відтак, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Так, під час перевірки відповідач встановив, що позивач протягом періоду, що перевірявся, частину податкового кредиту у сумі 182697,07 грн. сформував по господарським відносинам з ТОВ «Нафтопромпостач» (сума ПДВ 14790 грн.), ТОВ «Кароліна» (сума ПДВ 17949,17 грн.), ПП «Таврійські нафтові регіони» (сума ПДВ 149958,07 грн.).

Акт ДПІ у м. Нова Каховка щодо перевірки позивача ґрунтується на висновках актів перевірок його контрагентів - ТОВ «Нафтопромпостач» від 06 серпня 2012 року № 226/2200/3737048, ТОВ СВ «Кароліна» від 27 вересня 2012 року № 3981/22-4/36983732, ПП «Таврійські нафтові регіони» від 22 грудня 2011 року № 4443/23-5/34668958.

Стосовно формування податкового кредиту позивача у періодах, що перевірялися, слід зазначити наступне.

Так, з аналізу вимог статей 198, 201 ПК України вбачається, що головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

До того ж, для вирішення питання щодо обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом першої інстанції були досліджені первинні та бухгалтерські документи, які надавалися відповідачу під час проведення перевірки, що підтверджується актом від 15 листопада 2012 року.

Враховуючи наведене, твердження апелянта про безтоварність господарських операцій ПП «Фея» з ТОВ «Нафтопромпостач», ТОВ СВ «Кароліна», ПП «Таврійські нафтові регіони» є безпідставним та спростовуються відповідними договорами поставок та купівлі-продажу, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, які надавалися до перевірки.

Тобто, вказаними первинними бухгалтерськими податковими документами підтверджується повне виконання сторонами умов договорів.

До того ж, висновками акту перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що чинним податковим законодавством України не встановлено норм щодо кількості працівників, вартості основних фондів підприємства, наявності власних або орендованих складських приміщень та інших матеріальних ресурсів, при недотриманні яких підприємство вважається таким, що не може здійснювати господарську діяльність, а також не визначено ознак, які вказують на здійснення господарської діяльності підприємством за юридичною чи податковою адресою.

Недекларування постачальниками товарів трудового та матеріального потенціалу або орендних відносин може свідчити про заниження ними об'єктів оподаткування, однак, вказане твердження не з'ясовувалося відповідачем під час складання акту перевірки.

Суд апеляційної інстанції вважає, що не може бути підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

Окрім того, на час здійснення господарських операцій з ТОВ «Нафтопромпостач», ТОВ СВ «Кароліна», ПП «Таврійські нафтові регіони», вони мали свідоцтва платників ПДВ, а тому мали право виписувати податкові накладні.

До того ж, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року, встановлено реальність здійснення господарських операцій ПП «Таврійські нафтові регіони» з контрагентами продавцями.

Відтак, неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Зважаючи на зазначене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ФЕЯ» до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова