Постанова

від 21.12.2006 по справі 34/373-06-9391

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/373-06-9391

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" грудня 2006 р. Справа № 34/373-06-9391

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Друзенко К.В.

за участю представників сторін:

Від позивача: Клочкова І.С., по дов.

Від відповідача: Пономаренко Д.В., по дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українсько-шведського спільного  підприємства „ПЕТРЕКС”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 10 листопада 2006 року

по справі № 34/373-06-9391

за позовом Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт”

до Заявника апеляційної скарги

про стягнення на загальну суму 3 313 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.12.2006 р.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” (далі - Порт) звернулось у місцевий господарський суд з позовом до Українсько-шведського спільного  підприємства „ПЕТРЕКС” (далі - Підприємство) про стягнення з останнього  3 313 грн., у тому числі 2 964,61 грн. заборгованості за здійснення заходів у сфері екологічної безпеки по охороні навколишнього природного середовища згідно укладеного з відповідачем договору № КД-6866 від 31.12.2004 р., а також 348,39 грн. пені за прострочку платежу.

У відзиві на позов Підприємство його не визнає, посилаючись  на те, що Порт не виставляв йому рахунки для оплати, а акти виконаних робіт, на підставі яких стягується сума позову, не підписувались його повноважним представником.

У запереченнях на відзив відповідача на позов Порт посилається на безпідставність цього відзиву, оскільки рахунки на оплату були отримані представником відповідача під розписку, а акти наданих послуг по договору підписані представником відповідача, який підписувала начальник його перевантажного комплексу Афанасьєвою Н.С. як і інші акти виконаних робіт, тобто повноважним представником.

Рішенням місцевого господарського суду від 10.11.2006 р. (суддя Фаєр Ю.Г.) позовні вимоги задоволені  у повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість, а заперечення відповідача на позов не прийнятті судом до уваги як безпідставні.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові Порту відмовити,  посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з тим, як вважає відповідач, Портом не доведено надання послуг, оскільки акти виконаних робіт підписані неповноважною особою.

У запереченнях на апеляційну скаргу Порт вважає, що господарським судом Одеської області були правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, проаналізувавши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Підприємства, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, між ДП „Одеський морський торговельний порт” та Українсько-Шведським спільним підприємством „ПЕТРЕКС” було укладено договір № КД-6866 від  31.12.2004 р., згідно умов якого Порт прийняв на себе зобов'язання здійснювати на власній території єдину технічну та організаційну політику у галузі охорони навколишнього природного середовища, а Підприємство в свою чергу зобов'язалось в 10-денний строк після отримання рахунків оплачувати виставлені Портом компенсаційні рахунки за викиди, скиди, створення та розміщення відходів, а також за виконання загальних проектів, контрольних замірів та надання інших екологічних послуг (заходів тощо).

Відповідно до п. 2.1 цього договору Порт здійснює на своїй території єдину технічну і організаційну політику в області охорони навколишнього природного середовища, що передбачено у підпунктах 2-1.1 –2.1.9 і згідно     п. 2.1.10 вказаного договору виставляє Підприємству рахунки на покриття всіх затрат Порта, зв'язаних з проведенням вищевказаних (п.п 2.1.1 –2.1.9) робіт, у тому числі відрахувань державі лімітних і зверхлімітних зборів за забруднення навколишнього природного середовища.

У підпунктах 2.2.1-2.2.13 пункту 2.2 договору передбачено, що зобов'язано виконувати Підприємство.

Із матеріалів справи вбачається, що Порт виконував роботи, передбачені договором з відповідачем, складав податкові розрахунки по збору забруднення навколишнього середовища і подавав їх в податкову інспекцію за всі квартали 2005 р. і сплачував державі передбачені договором з Підприємством (відповідачем) збори, про що свідчать надані позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції платіжні доручення.

Також матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору Підприємство (відповідач) на вимогу Порту надавало звіт по кількості викидів в атмосферу вироблених відходів по забрудненню навколишнього середовища, по яким позивачем приймались заходи по їх ліквідації і по понесеним витратам, про що свідчать матеріали справи, надані позивачем, у тому числі на вимогу суду апеляційної інстанції під час розгляду скарги відповідача на рішення суду першої інстанції, а саме: звіт за виконані роботи у 2005 р. з наданими до нього документами, у тому числі по понесеним витратам.

Договором, укладеним між позивачем і відповідачем, на підставі якого пред'явлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу 3 313 грн., не передбачено складання актів виконаних робіт, оскільки зазначено, які саме витрати пред'являє Порт  Підприємству за проведені роботи.

Підписання представником Підприємства (відповідача) актів про надання екологічних послуг свідчить про те, що такі послуги Портом надавались.

А тому заперечення відповідача з цього приводу не приймаються до уваги, оскільки, як було зазначено вище, укладеним договором між сторонами не передбачено складання актів виконаних робіт.

Посилання представника відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції про неотримання рахунків для оплати спростовується наявним у матеріалах справи витягом із журналу, із якого вбачається, що його представник отримував ці рахунки, про що свідчать підписи (а.с. 22, т. І) і підтверджується надісланою відповідачу претензією від 18.07.2006 р. з доказом її відправки (а.с. 23, 24, т. І), в якій Порт послався на виставлені Підприємству (відповідачу) рахунки, але останнє залишило претензію без відповіді.

На виконання зазначених умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв обумовлені роботи, про що свідчать звіти відповідача про викиди забруднень в атмосферу навколишнього природнього середовища і проведення робіт позивачем по їх ліквідації та виставив відповідачу для сплати рахунки №894914 від 13.12.2005р., №894915 від 13.12.2005р., №894918 від 13.12.2005р. та від 02.03.2006р. №897525.

Однак відповідач не сплатив вартість виконаних Портом робіт, що зумовило направлення останнім відповідачу претензії №020/1-416 від 18.07.2006р. з посиланням на виставлені вказані рахунки, відповідь на яку позивач не отримав.

Згідно п.3.5  Договору за прострочення  платежу Підприємство сплачує  Порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день просрочки, яка складає 348,39 грн.

Невиконання відповідачем зазначених договірних зобов'язань зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 3 313грн., з яких 2 964,61грн. - основного боргу і 348,39грн. -  пені.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно п.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Оцінюючи зазначені обставини в сукупності, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення і відмовою у позові, про що просить відповідач в апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене  і керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Українсько-шведського спільного  підприємства „ПЕТРЕКС” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 10 листопада 2006р. по справі № 34/373-06-9391 –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                                О.О.Журавльов                                                                                                                                   

                                                                                          М.В. Михайлов