Рішення

від 02.10.2013 по справі 910/15273/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15273/13 02.10.13

за позовом: Приватного підприємства «Р.К. Майстер-принт», м.Київ, ЄДРПОУ 32347092

до відповідача: Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро», м.Київ, ЄДРПОУ 02473116

про стягнення 133 796, 06 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Медведенко Ю.В. - по дов. від відповідача: Вакуленко Л.В.- по дов.

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданні суду оголошувалась перерва

з 25.09.2013р. до 02.10.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне підприємство «Р.К. Майстер-принт», м.Київ звернулось до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро», м.Київ про стягнення основного боргу в розмірі 120 000 грн., 3% відсотків річних в сумі 9 236,06 грн. та інфляційних збитків в розмірі 4 560 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №25/06 від 25.06.2010р. на виготовлення друкованої продукції в частині проведення оплати виконаних робіт в повному обсязі та у встановлені договором строки, внаслідок чого у Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» утворилась перед позивачем заборгованість в сумі 120 000 грн., що стало підставою нарахування 3% річних та інфляційних збитків.

Відповідач у відзиві вих.№61 від 24.09.2013р. проти позовних надав заперечення, посилаючись на виготовлення позивачем неякісної продукції.

01.10.2013р. від Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» надійшло клопотання б/н від 30.09.2013р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити фахового юриста Короля О.В. до суду через перебування його на лікарняному.

За висновками суду, клопотання відповідача б/н від 30.09.2013р. про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, враховуючи, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою , службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За таких обставин, клопотання представника відповідача Король О.В. про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки неявка вказаного представника не перешкоджає розгляду справи, а Державне підприємство «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» не позбавлено права та можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ними трудовими відносинами.

Приймаючи до уваги присутність в судовому засіданні 02.10.2013р. іншого представника відповідача, враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, господарський суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.10.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2010р. між Приватним підприємством «Р.К. Майстер-принт» (виконавець) та Державним підприємством «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» (замовник) було укладено договір №25/06 на виготовлення друкованої продукції.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам договір є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.837-864 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.1.1 договору №25/06 від 25.06.2010р. замовник доручає, а виконавець зобов'язується виготовити друковану продукцію у відповідності з її описом і на умовах, які викладаються в додаткових угодах до цього договору, що є його невід'ємними додатками, та передати її замовнику у власність.

Вартість та ціна продукції викладається в додаткових угодах до даного договору. Вартість та ціна визначаються в українських гривнях. За умови відсутності додаткових угод, невід'ємною частиною договору є рахунки-фактури та накладні (п.п.2.1, 2.4 договору).

В силу п.3.1 зазначеного правочину умови платежів і порядок взаєморозрахунків визначаються додатковими угодами та рахунками-фактурами.

Відповідно до п.4.2 укладеного між сторонами договору кількість продукції визначається додатковими угодами, а у випадку їх відсутності - видатковою накладною.

За змістом п.4.3 укладеного між сторонами правочину передача-прийняття продукції за якістю і кількістю здійснюється шляхом оформлення і підписання сторонами видаткової накладної чи акту прийому-передачі виконаних робіт. В акті чи у видатковій накладній вказуються всі претензії до продукції.

Додатковою угодою №1 від 25.06.2013р. до договору №25/06 від 25.06.2010р. на виготовлення друкованої продукції передбачено, що кількість продукції становить 1000 примірників (том 1-1000 прим.). Назва продукції: книга «Історія українського парламентаризму» (три томи у двох примірниках).

За додатковою угодою №2 від 28.09.2010р. до договору №25/06 від 25.06.2010р. визначено кількість продукції в розмірі 1000 примірників (том 2-1000 прим.). Назва продукції: книга «Історія українського парламентаризму» (три томи у двох примірниках).

Відповідно до п.п.5.1, 6.1 вказаних вище додаткових угод термін виготовлення продукції - 30 робочих днів з моменту здійснення замовником на користь виконавця часткової 50% попередньої оплати її вартості в розмірі, передбаченому додатковою угодою, і затвердження чи/та надання замовником оригінал-макету продукції. Передача приймання продукції здійснюється уповноваженим (довіреність) представником замовника на складі виконавця.

Пунктом 11.1 договору №25/06 від 25.06.2010р. сторони встановили, що договір діє з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін з поставленням печатки.

Одночасно, господарським судом, враховуючи приписи п.11.1 укладеного між сторонами договору встановлено, що спірний правочин діє до повного розрахунку сторін.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №25/06 від 25.06.2010р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з виконання та прийняття робіт.

На виконання викладених вище умов договору №25/06 від 25.06.2010р. Приватним підприємством «Р.К. Майстер-принт» було виготовлено, а Державним підприємством «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» прийнято друковану продукцію, що підтверджується видатковими накладними №0-Б1-0001163 від 29.09.2010р. на суму 200 000 грн., №0-Б1-0001193 від 07.10.2010р. на суму 29 900 грн., №0-Б1-0001244 від 25.10.2010р. на суму 26 000 грн., №0-Б1-0001263 від 28.10.2013р. на суму 26 000 грн., №0-Б1-0001292 від 02.11.2010р. на суму 48 100 грн., №0-Б1-0000044 від 26.01.2011р. на суму 150 000 грн., тобто на загальну суму 480 000 грн.

З матеріалів справи, вбачається, що вказані видаткові накладні були підписані сторонами без зауважень та заперечень щодо якості продукції, яка була виготовлена позивачем за договором №25/06 від 25.06.2010р.

Проте, за наявною в матеріалах справи видатковою накладною (повернення) №ВП-0000001 від 26.01.2011р. відповідачем було повернуто друковану продукцію у кількості 1000 примірників на суму 130 000 грн.

При цьому господарським судом прийняті до уваги пояснення позивача, що не спростовані відповідачем, стосовно помилкового зазначення у видаткових накладних №0-Б1-0001163 від 29.09.2010р., №0-Б1-0001193 від 07.10.2010р., №0-Б1-0001244 від 25.10.2010р., №0-Б1-0001263 від 28.10.2013р., №0-Б1-0001292 від 02.11.2010р., №0-Б1-0000044 від 26.01.2011р. продукції, що було передано відповідачу, а саме вказано «III том», тоді як у додаткових угодах підписаних між сторонами зазначено 1 том та 2 том.

Ухвалою господарського суду від 09.08.2013р. відповідача було зобов'язано надати письмові заперечення (у разі наявності), щодо отримання від позивача товару за договором №25/06 від 25.06.2010р. Проте, будь-яких заперечень з вказаного питання Державним підприємством «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» надано не було.

Таким чином, господарський суд встановив, що шляхом підписання вказаних видаткових накладних замовником було прийнято відповідний обсяг виготовленої продукції, а саме книжок «Історія українського парламентаризму», у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу вартість таких робіт в сумі 350 000 грн. (з урахуванням вартості продукції, що було повернено позивачу).

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктами 4.1, 4.2 додаткової угоди №1 від 25.06.2010р. до договору №25/06 від 25.06.2010р. сторони визначили, що замовник протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди повинен перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця попередню оплату у розмірі 100 000 грн. Вартість продукції, що залишилась, у розмірі 100 000 грн. замовник сплачує виконавцеві протягом 3 банківських днів з моменту повідомлення виконавцем замовника про виготовлення продукції.

Одночасно, відповідно до п.п.4.1, 4.2 додаткової угоди №2 від 28.09.2010р. замовник протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди повинен перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця попередню оплату у розмірі 75 000 грн. Вартість продукції, що залишилась, у розмірі 75 000 грн. замовник сплачує виконавцеві протягом 3 банківських днів з моменту повідомлення виконавцем замовника про виготовлення продукції.

Згідно з п.4.3 вказаних додаткових угод повідомлення про виготовлення продукції за згодою сторін може бути усним чи письмовим.

За поясненнями позивача про виготовлення продукції відповідач повідомлявся усно та письмово. При цьому матеріали справи не містять заперечень з боку відповідача проти повідомлення про готовність продукції. В судовому засіданні 02.10.2013р. відповідачем таких заперечень також представлено не було.

На виконання викладених вище умов договору відповідачем було здійснено часткову оплату виготовленої продукції, а саме платіжними дорученнями №389 від 21.12.2010р. на суму 10 000 грн., №319 від 08.12.2010р. на суму 15 000 грн., №384 від 03.12.2010р. на суму 10 000 грн., №283 від 20.10.2010р. на суму 19 000 грн., №252 від 21.09.2010р. на суму 31 000 грн., №223 від 30.08.2010р. на суму 32 000 грн., №366 від 21.08.2010р. на суму 49 000 грн., №201 від 04.08.2010р. на суму 5 000 грн., №189 від 26.07.2010р. на суму 15 000 грн., №188 від 22.07.2010р. на суму 5 000 грн., №184 від 20.07.2010р. на суму 11 000 грн., №159 від 25.06.2010р. на суму 28 000 грн.

Одночасно, вказані оплати підтверджуються наявною в матеріалах справи довідкою банку №15.1.15/630 від 18.09.2013р.

Тобто, судом встановлено, що Державним підприємством «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» було здійснено часткову оплату виготовленої на підставі договору №25/06 від 25.06.2010р. друкованої продукції, а саме в сумі 230 000 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 120 000 грн.

При цьому, господарським судом не приймаються до уваги заперечення відповідача з приводу неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за спірним договором, а саме виготовлення неякісної продукції, з огляду на наступне:

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі . Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Статтею 858 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, а саме, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

За змістом п. 4.1 договору №25/06 від 25.06.2010р. якість продукції визначається її описом, а також відповідністю затвердженому замовником оригінал-макету чи/та кольоропроб.

Пунктом 4.3 зазначеного правочину передбачено, що передача-прийняття продукції за якістю і кількістю здійснюється шляхом оформлення і підписання сторонами видаткової накладної чи акту прийому-передачі виконаних робіт. В акті чи у видатковій накладній вказуються всі претензії до продукції.

Відповідно до п.4.4 укладеного між сторонами договору, якщо при передачі продукції було виявлено істотні недоліки, дефекти, брак, які виключають можливість використання якостей продукції і самої продукції, що виникли з вини виконавця, замовник не повинен приймати таку продукцію до моменту усунення виконавцем недоліків, дефектів, та браку та має право затримати оплату за неякісно виконану продукцію. У такому випадку сторони повинні підписати протокол, вказавши в ньому всі недоліки, дефекти, брак причини їх виникнення та строки їх усунення.

Як зазначалось вище, продукцію, якість якої оспорює відповідач, було поставлено та прийнято у період з 29.09.2010р. по 26.01.2011р. (включно).

При цьому, господарським судом встановлено, що видаткові накладні, відповідно до яких було передано та прийнято друковану продукцію, підписано обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень, скріплено печатками. У судовому засіданні 02.10.2013р. було також оглянуто оригінали вказаних документів та встановлено, що жодних заперечень з приводу якості книжок вони не містять.

Крім того, повернена за видатковою накладною(повернення) №ВП-0000001 від 26.01.2011р. друкована продукція, у кількості 1000 примірників, була замінена, що підтверджується видатковою накладною №0-Б1-0000044 від 26.01.2011р. на суму 150 000 грн. При цьому, господарський суд наголошує, що вказану вище накладну також було підписано без зауважень щодо якості друкованої продукції.

Отже, факт підписання наведених вище видаткових накладних свідчить про прийняття виготовленої друкованої продукції. При цьому, матеріали справи не містять підписаних сторонами відповідно до п. 4.4 договору протоколів із зазначенням виявлених недоліків.

За таких обставин, враховуючи, що під час приймання продукції відповідачем не було дотримано порядок виявлення недоліків, що встановлений п.4.4 договору №25/06 від 25.06.2010р., приймаючи до уваги, що замовником не було здійснено заяви підряднику про виявлені недоліки, господарський суд дійшов висновку, що відповідно до приписів ст.853 Цивільного кодексу України Державне підприємство «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» втратило право у подальшому посилатися на недоліки у виконаній роботі, яку було прийнято без перевірки.

При цьому, господарським судом не приймається до уваги посилання відповідача на експертний висновок №В-1972 від 11.09.2013р., яким встановлено недоліки у виробленій продукції, як доказ необґрунтованості позовних вимог. При цьому, судом враховано, що вказане дослідження було проведено на замовлення відповідача та не має статусу експертного висновку.

Згідно з п.2. постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву «висновок судового експерта» або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Тобто, документ, на який посилається позивач, викладеним вище вимогам не відповідає, а тому не приймається судом як належний та допустимий доказ в розумінні ст.ст.32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання відповідача на те, що продукцію не було перевірено під час її прийняття через можливість подальшої швидкої втрати товарного вигляду книжок, а також через перевезення частки продукції до Верховної Ради України, є необґрунтованими і не приймаються господарським судом до уваги, оскільки такі твердження не відповідають вимогам закону та умовам укладеного між сторонами договору. При цьому, господарський суд зазначає, що недоліки, які встановлені експертним висновком №В-1972 від 11.09.2013р., а саме непрошиті сторінки зошитів у блоку, склеєні сторінки внаслідок затікання клею на обрізки та всередину блоку, брудні пошкоджені аркуші, блок деформований, друк і тиснення на палітурці відсутнє, відсутність на пакуванні товару картонних прокладок у середині пакування зверху і знизу стопи, в результаті чого палітурка має вм'ятини, подряпини, розриви, деформація корінців книжкового блокує є явними пошкодженнями та могли бути встановленими під час прийняття товару.

Крім того, як зазначалось, в силу приписів ст.858 Цивільного кодексу України наслідками виявлення недоліків можуть бути виключно безоплатне усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційне зменшення ціни роботи; відшкодування витрат замовника на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Тобто, доводи відповідача щодо відсутності у нього обов'язку оплачувати роботи, які, на його думку, виконано неякісно, є необґрунтованими, оскільки навіть у разі встановлення таких недоліків вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку оплатити вартість виконаної на його замовлення продукції. За приписами чинного законодавства робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками не нівелює обов'язку замовника оплатити виконану роботу.

Таким чином, за висновками суду, невиконання Державним підприємством «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» свого обов'язку з оплати в повному обсязі виготовленої та переданої йому друкованої продукції є неправомірним та суперечить приписам діючого законодавства України та умовам укладеного з Приватним підприємством «Майстер-принт» договору, оскільки норми ст. 858 Цивільного кодексу України не передбачають права відмовитись від оплати роботи у разі виконання замовлення з недоліками.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №25/06 від 25.06.2010р. на виготовлення друкованої продукції виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем не був спростований факт порушення взятих на себе за вказаним договором обов'язків щодо оплати виконаних робіт в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Майстер-принт» про стягнення з Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» основного боргу в сумі 120 000 грн. підлягають задоволенню.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку про можливість часткового задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних в розмірі 9 236,06 грн., а також інфляційних збитків в сумі 4 560 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного:

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наразі, господарським судом під час проведення перевірки розрахунку 3 відсотків річних встановлено, що позивачем невірно визначено період, за який рахувались 3% річних, а саме не враховано дату часткового повернення продукції за видатковою накладною (повернення) №ВП 0000001 від 26.01.2011р.

Крім того, при проведенні розрахунку інфляційних збитків Приватним підприємством «Майстер-принт» було використано невірний сукупний індекс інфляції.

За огляду на викладене вище, приймаючи до уваги зміст заявлених позовних вимог та враховуючи допущені позивачем під час розрахунку суми 3% річних та інфляційних збитків помилки, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення інфляційних збитків, а саме стягненню з Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» підлягають 3% річних в розмірі 9092,76 грн. та інфляційні збитківи в сумі 4 226, 25 грн.

Клопотання відповідача б/н від 30.09.2013р. про допит в судовому засіданні посадової особи відповідача, головного бухгалтера Вакуленко Лідії Іванівни, не підлягає задоволенню оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено такої процесуальної дії, як допит посадової особи. При цьому, судом враховано пояснення Вакуленко Лідії Іванівни, які було надано в судовому засіданні 02.10.2013р.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Р.К. Майстер-принт», м.Київ, до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро», м.Київ про стягнення основного боргу в розмірі 120 000 грн., 3% відсотків річних в сумі 9 236,06 грн. та інфляційних збитків в розмірі 4 560 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» (01034, м.Київ, Шевченківський район, вул.Володимирська, буд.42, ЄДРПОУ 02473116) на користь Приватного підприємства «Р.К. Майстер-принт» (04074, м.Київ, Оболонський район, вул.Шахтарська, буд.5, ЄДРПОУ 32347092) основний борг в сумі 120 000 грн., 3% річних в розмірі 9092, 76 грн. та інфляційні збитки в сумі 4 226, 25 грн., а також судовий збір в розмірі 2 666,39 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 02.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 07.10.2013р.

Суддя М.О. Любченко