Постанова

від 08.10.2013 по справі 911/1854/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. Справа№ 911/1854/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Коршун Н.М.

Синиці О.Ф.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - Цалко В.П.

представників сторін: від відповідача - Хоменко І.Л.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "ТД Спецтехкомплект"

на рішення

господарського суду Київської області

від 11.07.2013 року.

у справі № 911/1854/13 (суддя: Лилака Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

Будівельно-інжинірингова компанія

"Прима Терм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"ТД Спецтехкомплект"

про стягнення 48397, 19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 11.07.13 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ТД СПЕЦТЕХКОМПЛЕКТ" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 2, код 36998246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРИМА ТЕРМ" (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, буд. 7-А, код 32977678) 45000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп. грошових коштів, 135 (сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 543 (п'ятсот сорок три) грн. 70 коп. трьох відсотків річних, 1623 (одну тисячу шістсот двадцять три) грн. 80 коп. судового збору.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Спецтехкомплект" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 11.07.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судовому засіданні представники сторін надали усні пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 08.10.2013 року.

Представником відповідача подано клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи. Дане клопотання відхилено колегією суддів, оскільки позивачем було надано докази здійснення ремонту спірного двигуна, а саме рахунок-фактури та акти здачі-прийняття робіт, а тому відсутні підстави для призначення експертизи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „ТД Спецтехкомплект" (відповідач) виставив для оплати Товариству з обмеженою відповідальністю „Прима терм" (позивач) рахунок-фактуру № 109/0912 від 07.09.2012 року за ремонт двигуна "Deuyz BF 4M 1012" на суму 45000,00 грн.

В свою чергу, 10.09.2012 року позивач в якості попередньої оплати сплатив на користь відповідача 25000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7144 від 10.09.2012 року на суму 25000,00 грн. та 25.09.2012 року 20000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7323 від 25.09.2012 року на суму 20000,00 грн..

Проте, відповідач попередньо оплачені позивачем роботи на суму 45000,00 грн. не виконав.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05.12.2012 року позивач направив відповідачу телеграму з вимогою про повернення попередньої оплати, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення.

Доказів повернення сплачених позивачем 45000,00 грн. відповідачем не надано.

Таким чином, попередня оплата за послуги з ремонту двигуна у сумі 45000,00 грн. знаходиться на рахунку відповідача.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Позивач надав суду докази, що двигуни відремонтовано ТОВ «Агротехсоюз» на підставі рахунка-фактури №АТ-0000956 від 18.03.2013 року.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача сплачених останнім грошових коштів як попередньої оплати в сумі є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 45000,00 грн.

Предметом розгляду справи є також вимога позивача про стягнення інфляційної складової боргу у розмірі 135,00 грн. та трьох відсотків річних в сумі 543,70 грн.

Згідно вимог ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

05.12.2012 року позивач надіслав відповідачу претензію, в якій просив повернути грошові кошти сплачені в якості попередньої оплати, яку відповідач отримав, згідно наявних в матеріалах справи доказів, 12.12.2013 року, проте залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, встановлено обставини прострочення відповідачем грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати з 13.12.2012 року, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення ст. 625 ЦК України.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення інфляційних сум та трьох відсотків річних є обґрунтованою та підлягає стягненню в розмірі 135,00 грн. інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних в сумі 543,70 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.

Вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 2718,49 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено тієї обставини, що сторони дійшли згоди про застосування відповідальності за невиконання спірного зобов'язання у вигляді пені.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню..

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 11.07.2013 року у справі № 911/1854/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 911/1854/13 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Коршун Н.М.

Синиця О.Ф.

Повний текст постанови складено 08.10.2013 року.