Постанова

від 07.10.2013 по справі 910/11557/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа№ 910/11557/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Погоріла О.М. - представник, дов. № 041 від 03.07.2013;

від відповідача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства "Укррембудінвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2013

у справі № 910/11557/13 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаньйон-Інжиніринг"

до Приватного підприємства "Укррембудінвест"

про стягнення 55 333,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 у справі № 910/11557/13 позов задоволено частково; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 48 799,33 грн. основного боргу, 3 659,95 грн. пені, 1 119,04 грн. 3% річних, 1 665,92 грн. витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що факт виконання підрядних робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню; акт виконаних робіт, за яким існує заборгованість, підписаний відповідачем 31.05.2012, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню; враховуючи строки оплати виконаних робіт, встановлені пунктом 2.2 договору підряду № 7/02-3 від 07.02.2011, правомірним буде нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 08.06.2012 по 13.03.2013, тому до стягнення підлягає 3% річних у розмірі 1 119,04 грн., а позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійсненні розрахунку за спірний період.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 у справі № 910/11557/13 скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник стверджує про те, що порушуючи ст.ст. 4-2, 22 ГПК України, судом першої інстанції не надіслано відповідачу ухвалу про порушення провадження у справі, внаслідок чого відповідач не був присутнім у суді, не надав відзив на позов, тим самим не заперечив позовні вимоги позивача та не надав всі необхідні докази у справі, які підтвердили б неправомірність вимог позивача.

Скаржник вказує на те, що порушення господарського суду першої інстанції полягає в тому, що судом не було застосовано строк позовної давності відносно вимог про стягнення пені.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 48 799,33 грн. боргу, 4 379,90 грн. пені, 486,04 грн. інфляційних втрат, 1 668,53 грн. 3% річних, судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, 07.02.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір підряду № 7/02-3, відповідно до п. 1.1 якого, позивач, за договором підрядник, за цим договором приймає на себе зобов'язання на власний ризик та власними силами виконати за завданням відповідача, за договором генпідрядника, відповідно до умов цього договору та робочої проектної документації комплекс будівельно-монтажних робіт з електромонтажу автоматичної установки контролю концентрації газів, на об'єкті будівництва: електромонтаж автоматичної установки контролю концентрації газів на вул. Васильченка, 3, Солом'янського району міста Києва та відповідно здати відповідачу у встановлений цим договором строк, а відповідач зобов'язується здійснити приймання та сплатити вартість виконаних позивачем робіт відповідно до умов цього договору.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 2.2 договору № 7/02-3 оплата робіт здійснюється перед початком робіт: до початку виконання робіт за договором відповідач зобов'язується перерахувати на рахунок підрядника 60% від вартості будівельно-монтажних робіт, що складає 59 193,34 грн., у т.ч. ПДВ 20% у сумі 9 865,55 грн.; остаточний розрахунок за договором, у розмірі 40%, що складає 39 462,22 грн., у т.ч. ПДВ 20% у сумі 6 577,04 грн., відповідач здійснює після передачі виконаних робіт за відповідним актом приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, у термін 5-ти банківських днів.

Факт виконання позивачем умов договору № 7/02-3 та прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт підтверджується складеними та підписаними сторонами за договором № 7/02-3 актами приймання виконаних будівельних робіт типова форма КБ-2в, а саме: актом за серпень 2011р. на суму 50 839,90 грн., актом № 2 за травень 2012р. на суму 48 799,33 грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типова форма КБ-3 за серпень 2011р. та травень 2012р. на суми: 50 839,90 грн. та 48 799,33 грн., відповідно.

Згідно із п. 4.2 договору № 7/02-3 датою прийняття відповідачем робіт, виконаних позивачем, є дата підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3.

Як вбачається із матеріалів справи, акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011р. підписаний позивачем та відповідачем 31.08.2011, акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012р. підписаний позивачем 29.05.2012, а відповідачем - 31.05.2012.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач розрахувався за виконані позивачем роботи частково, у сумі 50 839,90 грн. та внаслідок порушення договірних зобов'язань у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті робіт, виконаних згідно із актом № 2 на суму у розмірі 48 799,33 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів оплати відповідачем у повному обсязі виконаних позивачем робіт згідно із актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 за травень 2012р., відповідачем не надано.

Таким чином, позовна вимога про стягнення заборгованості у розмірі 48 799,33 грн. є такою, що відповідає нормам законодавства, підтверджена матеріалами справи, тому підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 ГК України порушення стороною господарських зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

В п. 8.2 договору № 7/02-3 сторонами погоджено умову про те, що за прострочення відповідачем строків оплати робіт згідно із умовами договору, він сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої суми за кожний прострочений день, що були спричинені несвоєчасним виконанням своїх обов'язків за договором.

Як вбачається із розрахунку позивача, ним нарахована пеня з 21.01.2012 за 182 дні, тобто по 20.07.2012.

Враховуючи умови п. 2.2 договору № 7/02-3, та ті обставини, що акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за травень 2012р. на суму 48 799,33 грн. підписаний 31.05.2012, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що прострочення платежу почалось з 08.06.2012.

Оскільки позивачем згідно із позовною заявою, пред'явлена вимога про стягнення пені за період прострочення, починаючи з 21.01.2012, зазначено період прострочення: січень 2012р. - червень 2012р. та вказано кількість днів прострочення - 182, а фактично прострочення платежу почалось з 08.06.2012, то є підстави для задоволення вимог про стягнення пені за період з 08.06.2012 по 20.07.2012, тобто за останні 43 дні із вказаного позивачем періоду.

Колегія суддів не погоджується із розрахунком пені суду першої інстанції та із висновком про стягнення пені за період з 08.06.2012 по 07.12.2012, адже сторони або треті особи не вносили клопотання про це відповідно до ст. 83 ГПК України, отже, суд вийшов за межі позовних вимог неправомірно.

Таким чином, апеляційний господарський суд, здійснивши власний розрахунок з урахуванням періоду нарахування пені, саме з 08.06.2012 по 20.07.2012, дійшов висновку, що сума пені у розмірі 859,99 грн. є правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат з урахуванням правильного періоду нарахування, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції та зазначає, що позивачем сума інфляційних втрат нарахована без врахування від'ємних індексів інфляції та положень листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97, тому підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача інфляційних втрат відсутні.

Як вбачається із розрахунку позивача, ним нараховані 3% річних з 21.01.2012 по 13.03.2013.

Як було зазначено вище, враховуючи умови п. 2.2 договору № 7/02-3, та ті обставини, що акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за травень 2012р. на суму 48 799,33 грн. підписаний 31.05.2012, прострочення платежу почалось з 08.06.2012.

Оскільки позивачем згідно із позовною заявою, пред'явлена вимога про стягнення 3% річних за період прострочення з 21.01.2012 по 13.03.2013, а фактично прострочення платежу почалось з 08.06.2012, то є підстави для задоволення вимог про стягнення 3% річних за період з 08.06.2012 по 13.03.2013.

Таким чином, апеляційний господарський суд здійснивши власний розрахунок з урахуванням періоду нарахування 3% річних, саме з 08.06.2012 по 13.03.2013, дійшов висновку, що сума 3% річних у розмірі 1 119,04 грн. є правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 18.06.2013 розгляд справи № 910/11557/13 призначено на 09.07.2013.

Факт отримання відповідачем 21.06.2013 ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 у справі № 910/11557/13 підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 03286460.

Згідно із ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався правом взяти участь у судовому засіданні 09.07.2013, оскільки не направив свого представника.

На підставі ст. 77 ГПК України ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 розгляд справи № 910/11557/13 відкладено на 23.07.2013, у зв'язку із нез'явленням представників сторін.

Факт отримання відповідачем 15.07.2013 ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 у справі № 910/11557/13 підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 03375926.

Із оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач у судове засідання 23.07.2013 також не направив свого представника.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався правом взяти участь у судових засіданнях 09.07.2013 та 23.07.2013, оскільки не направив свого представника.

Таким чином, судом першої інстанції були дотримані норми процесуального права про права та обов'язки сторін у судовому процесі.

Порушення норм процесуального права, на які вказує скаржник, відсутні.

Згідно із ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

В матеріалах справи відсутня заява відповідача, яка адресована господарському суду першої інстанції, про застосування позовної давності, тому у суду першої інстанції не було підстав для застосування позовної давності.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укррембудінвест" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 у справі № 910/11557/13 скасувати частково і прийняти нове рішення.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаньйон-Інжиніринг" задовольнити частково.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Укррембудінвест" (03061, м. Київ, вул. М.Шепелева, 6; ідентифікаційний код юридичної особи 30018918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаньйон-Інжиніринг" (02099, м. Київ, вул. Севастопольська, буд. 17, кв. 63; ідентифікаційний код юридичної особи 35757802) 48 799,33 грн. основного боргу, 859,99 грн. пені, 1 119,04 грн. 3% річних, 1 578,86 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаньйон-Інжиніринг" (02099, м. Київ, вул. Севастопольська, буд. 17, кв. 63; ідентифікаційний код юридичної особи 35757802) на користь Приватного підприємства "Укррембудінвест" (03061, м. Київ, вул. М.Шепелева, 6; ідентифікаційний код юридичної особи 30018918) 44,96 грн. за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Справу № 910/11557/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.