Постанова

від 08.10.2013 по справі 914/1711/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. Справа № 914/1711/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Давил Л.Л.

Данко Л.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

"Мальви-Маркет", м.Львів за вих.№17/07 від 17.07.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2013 року

у справі № 914/1711/13

за позовом: Приватного підприємства "Сом-плюс", м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет", м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 5 061,74 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Спорняк М.О.;

від відповідача: не з'явилися;

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.07.2013 року у справі №914/1711/13 (суддя Яворський Б.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" на користь Приватного підприємства "Сом-плюс" 4 522,36 грн. - основного боргу, 344,25 грн. - пені, 162,27 грн. - три відсотки річних за користування чужими коштами та 1709,33 грн. - сплаченого судового збору.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» не погоджуючись із прийнятим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги стверджує, що генеральний директор ТОВ «Мальви-Маркет» не підписував договір поставки №11/11 від 04.01.2011 року та видаткові накладні №3055 від 30.11.2011 р., №3128 від 07.12.2011 р., №3204 від 14.12.2011 року, №3282 від 22.12.2011 року, №432 від 22.02.2012 р., №470 від 27.02.2012 р., №568 від 06.03.2012 р., №629 від 14.03.2012 р., №699 від 21.03.2012 р., а також вказівки на проведення оплати в розмірі 115,76 грн. по договору поставки №11/11 не давав. При цьому, покликаючись на положення статуту ТОВ «Мальви-Маркет», вказує, зокрема, на те, що повноваженнями діяти без довіреності від імені Товариства, вчиняти правочини та укладати будь-які угоди, наділений лише генеральний директор Товариства.

Позивач - Приватне підприємство «Сом-плюс» заперечуючи вимоги апеляційної скарги у відзиві на неї зазначає, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні.

З підстав, визначених в ухвалі суду від 20.08.2013 року розгляд даної справи відкладався.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча, належним повідомлявся про час і місце розгляду даної справи.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду пояснення по суті заперечень, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив у її задоволенні відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2013 року у справі №914/1711/13 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено наступне.

04.01.2011р. між Приватним підприємством "Сом-плюс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" (покупець) було укладено договір поставки №11/11 (надалі по тексту - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця в обумовлений договором строк товари (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його.

Згідно з п.1.2 договору виконання договору відбувається поетапно. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці за договором, на кожному етапі узгоджуються сторонами та визначаються відповідною видатковою накладною, що є додатком до договору та його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.2.2 договору розрахунки за поставку товару здійснюються у безготівковій формі протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару у повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, підписаними обома сторонами та виставленим рахунком-фактурою. Згідно п.3.2 договору поставка товару здійснюється транспортом постачальника на склад покупця.

Договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених ним (п.9.1 договору).

В силу вимог ст.ст.11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.193 ГК України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, п.7 ст.193 ГК України). Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами та на підставі укладеного між сторонами договору, позивач передав, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними №3055 від 30.11.2011р. на суму 356,28 грн., №3128 від 07.12.2011р. на суму 833,64 грн., №3204 від 14.12.2011р. на суму 647,52 грн., №3282 від 22.12.2011р. на суму 442,32 грн., №432 від 22.02.2012р. на суму 453,84 грн., №470 від 27.02.2012р. на суму 367,20 грн., №568 від 06.03.2012р. на суму 337,20 грн., №629 від 14.03.2012р. на суму 631,14 грн., №699 від 21.03.2012р. на суму 598,98 грн. Загальна вартість поставленого товару за вищевказаними видатковими накладними становить 4 668,12 грн.

На підтвердження факту здійснення поставки згідно із вищевказаними видатковими накладними, позивачем долучено до матеріалів справи копії податкових накладних №290 від 30.11.2011р. на суму 356,28 грн., №61 від 07.12.2011р. на суму 833,64 грн., №136 від 14.12.2011р. на суму 647,52 грн., №214 від 22.12.2011р. на суму 442,32 грн., №202 від 22.02.2012р. на суму 453,84 грн., №240 від 27.02.2012р. на суму 367,20 грн., №58 від 06.03.2012р. на суму 337,20 грн., №120 від 14.03.2012р. на суму 631,14 грн., №191 від 21.03.2012р. на суму 598,98 грн.

Крім того, як вірно встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення у матеріалах справи наявні докази повної оплати відповідачем отриманого товару згідно видаткових накладних від 11.03.2010р., 21.10.2010р., тобто, за договором поставки, що діяв до моменту укладення договору поставки №11/11 від 04.01.2011р., та отриманого товару згідно видаткових накладних від 10.01.2011р., 21.06.2011р., 11.07.2011р., 15.07.2011р., від 08.08.2011р., 19.08.2011р., тобто за договором поставки №11/11 від 04.01.2011р., стягнення заборгованості за поставку товару в межах якого є предметом спору у даній справі. Отримання товару поставленого позивачем та здійснення оплати його вартості згідно із видатковими накладними від 10.01.2011р., 21.06.2011р., 11.07.2011р., 15.07.2011р., від 08.08.2011р., 19.08.2011р. тобто за договором поставки №11/11 від 04.01.2011р. відповідачем не заперечується.

05.03.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою негайно виконати зобов'язання з оплати вартості отриманого товару. Відправка претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання уповноваженою особою відповідача. Претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, з урахуванням часткової оплати отриманого товару відповідачем, загальний розмір заборгованості останнього перед позивачем становить 4 552,36 грн.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, колегією суддів встановлено, що відповідно до п.5.3 договору, за невиконання відповідачем умов пунктів 1.1., 2.2. укладеного між сторонами договору, місцевий господарський суд при здійсненні перерахунку розміру трьох відсотків річних нарахованих відповідачу позивачем, вірно встановив, що такі підлягають стягненню частково в сумі 162,27 грн. Разом з тим, перевіркою правильності нарахування пені встановлено, що місцевим господарським судом відповідна вимога, обґрунтовано задоволена частково в сумі 344,25 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2013 року у даній справі відповідає дійсним обставинам даної справи, ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі, що що генеральний директор ТОВ «Мальви-Маркет» не підписував договір поставки №11/11 від 04.01.2011 року та видаткові накладні №3055 від 30.11.2011 р., №3128 від 07.12.2011 р., №3204 від 14.12.2011 року, №3282 від 22.12.2011 року, №432 від 22.02.2012 р., №470 від 27.02.2012 р., №568 від 06.03.2012 р., №629 від 14.03.2012 р., №699 від 21.03.2012 р., а також вказівки на проведення оплати в розмірі 115,76 грн. по договору поставки №11/11 не давав, колегія суддів вважає безпідставним, з огляду на таке.

В матеріалах справи наявні докази поставки товару за даним договором та їх повної оплати відповідачем, зокрема, згідно видаткових накладних від 10.01.2011р., 21.06.2011р., 11.07.2011р., 15.07.2011р., 08.08.2011р., 19.08.2011р. (а.с. 87 - 100). З наведеного вбачається, що відповідач не заперечував факт існування між сторонами договірних стосунків згідно договору поставки №11/11 від 04.01.2011р.

Більше того, на підтвердження обставин, покладених в основу заявлених позовних вимог у даній справі, позивачем долучено до матеріалів справи копії наступних податкових накладних: №290 від 30.11.2011р. на суму 356,28 грн., №61 від 07.12.2011р. на суму 833,64 грн., №136 від 14.12.2011р. на суму 647,52 грн., №214 від 22.12.2011р. на суму 442,32 грн., №202 від 22.02.2012р. на суму 453,84 грн., №240 від 27.02.2012р. на суму 367,20 грн., №58 від 06.03.2012р. на суму 337,20 грн., №120 від 14.03.2012р. на суму 631,14 грн., №191 від 21.03.2012р. на суму 598,98 грн. Наведене також не заперечується відповідачем.

Покликання скаржника на порушення вимог чинного законодавства судом першої інстанції при розгляді клопотання відповідача про призначення експертизи у даній справі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, відповідачем не виконано вимоги суду в частині забезпечення явки уповноваженого представника в судове засідання.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет", м.Львів за вих.№17/07 від 17.07.2013 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2013 року у справі №914/1711/13 залишити без змін.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 10.10.2013 року

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.