Постанова

від 08.10.2013 по справі 916/1379/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р.Справа № 916/1379/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Лисенко В.А., Ярош А.І.

(відповідно до розпорядження заступника голови суду від 02.09.2013р. №659 прийняття апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №511 від 10.06.2013р.

від відповідача: Гальперін О.Ю, за довіреністю від 01.07.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Туристичне агентство „ЛОНДОНСЬКА ЛТД"

на рішення господарського суду Одеської області від 12 серпня 2013 року

по справі №916/1379/13

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Туристичне агентство „ЛОНДОНСЬКА ЛТД"

про стягнення ,-

В С Т А Н О В И В:

ПП ОСОБА_4 звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Туристичне агентство „ЛОНДОНСЬКА ЛТД" про стягнення 55425,60 грн. заборгованості.

12.08.2013р. позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог за вх.№24523/13, відповідно до якої ПП ОСОБА_4 просив стягнути з відповідача окрім основної заборгованості 4237,24 грн. пені.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12 серпня 2013 року у справі №916/1379/13 (суддя Зайцев Ю.О.) позовні вимоги ПП ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі: з відповідача на користь позивача стягнуто 55425,60 грн. заборгованості, 4237,24 грн. пені. та 1720,50 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що надані в судовому засіданні оригінали факсових квитанцій про направлення на номер абонента ТОВ „Туристичне агентство „ЛОНДОНСКАЯ ЛТД" та зворотнє отримання актів виконаних робіт свідчать про прийняття відповідачем виконаних ПП ОСОБА_4 послуг з перевезення в період з 01.08.2012р. по 24.09.2012р. та існування заборгованості. Також місцевий господарський суд визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача пені.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням господарського суду першої інстанції, відповідач (ТОВ „Туристичне агентство „ЛОНДОНСЬКА ЛТД") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі, з посиланням при цьому на порушення судом, при винесенні оскаржуваного рішення, норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків суду обставинам справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача (ПП ОСОБА_4) у судових засіданнях надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ „Туристичне агентство „ЛОНДОНСЬКА ЛТД", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно з розпорядженням заступника голови суду від 02.09.2013р. №659 розгляд апеляційної скарги здійснювався судовою колегією у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Лисенко В.А.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 20.04.2012р. між ПП ОСОБА_4 (позивач, перевізник) та ТОВ „Туристичне агентство „ЛОНДОНСЬКА ЛТД" (відповідач, замовник) було укладено договір про надання транспортних послуг №1-04/12-т (надалі - договір), відповідно до умов якого перевізник надає замовнику послуги по перевезенню пасажирів замовника по території України, замовник забезпечує транспортні засоби необхідним для виконання поставленої ним задачі паливом, оплачує їх стоянки, а перевізник надає транспортні засоби в технічно справному стані, гарантуючому безпеку перевезення та забезпечує комфортність поїздки пасажирів.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що форма оплати - безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок перевізника, відповідно до виставлених рахунків та актів виконаних робіт. Оплата здійснюється двома платежами 01-го та 16-го числа кожного місяця.

Відповідно до п. 1.4 договору підтвердженням факту наданих послуг по договору за місяць є акт виконаних робіт, який складається і підписується уповноваженими представниками сторін на протязі п'яти днів по закінченню звітного місяця.

Згідно з п.2.3 договору замовник зобов'язався, зокрема, забезпечувати своєчасне заправлення автобусів необхідною кількістю пального, оплачувати вартість зупинок автобусів, забезпечувати транспортні засоби розхідними матеріалами для біотуалетів.

Пунктом 3.3 договору передбачено сплату пені за невиконання замовником зобов'язань за договором.

Даний договір діє з 20.04.2012р. по 20.10.2012р. (п.7.4 договору).

Вказаний договір підписано належними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Також з матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі укладалась низка договорів про надання послуг з нерегулярних перевезень автобусом з 01.08.2012р. по 14.10.2012р. (а.с. 23-82).

Як вбачається з наданих позивачем копій актів здачі-прийняття наданих послуг від 16.08.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-07-1, від 31.08.2012р. на суму 14122,80 грн. за рахунком №31-08-2, від 16.09.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-09-1 та від 24.09.2012р. на суму 8703,60 грн. за рахунком №24-09-2, позивачем було надано відповідачу відповідні послуги на підставі договору №1-04-12-т від 20.04.2012р., на загальну суму 55425,60 грн.

Також з матеріалів справи вбачаються надані позивачем копії рахунків фактури:

№СФ-0000010 від 24.09.2012р. на суму 8703,60 грн.,

№СФ-0000009 від 16.09.2012р. на суму 16299,60 грн.,

№СФ-0000008 від 31.08.2012р. на суму 14122,80 грн.,

№СФ-0000007 від 16.08.2012р. на суму 16299,60 грн.

Матеріали справи також містять відрядні посвідчення б/н водія позивача на підставі наказу №2/3, №2/4 та №2/5 від 03.05.2012р.

11.10.2012р. позивачем була направлена відповідачу претензія №б/н, відповідно до якої позивач просив провести розрахунки за надані послуги шляхом погашення заборгованості у розмірі 55425,60 грн.

02.11.2012р. відповідач надав відповідь на вищезазначену претензію, та сповістив позивача, що відповідач не визнає факт надання послуг позивачем, заперечує факт існування підписаних контрагентами актів виконаних робіт та відмовився від оплати, посилаючись на припинення користування послугами позивача у серпні 2012 року.

Викладені обставини стали підставою для звернення ПП ОСОБА_4 до господарського суду першої інстанції з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги відрядні посвідчення б/н водія позивача на підставі наказів №2/3, №2/4 та №2/5 від 03.05.2012р. оскільки зі змісту відповідних відрядних посвідчень неможливо дійти висновку, що вони здійснені на підставі договору №1-04/12-т від 20.04.2012р., стягнення за невиконанням зобов'язань за яким розглядаються по даній справі.

Як стверджує позивач, ПП ОСОБА_4 у період з серпня по вересень 2012р. надавались послуги на користь ТОВ „Туристичне агентство „ЛОНДОНСЬКА ЛТД" на підставі договору №1-04/12-т від 20.04.2012р., на підтвердження чого надав копії актів здачі-прийняття наданих послуг від 16.08.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-07-1, від 31.08.2012р. на суму 14122,80 грн. за рахунком №31-08-2, від 16.09.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-09-1, від 24.09.2012р. на суму 8703,60 грн. за рахунком №24-09-2 та рахунки фактури №СФ-0000010 від 24.09.2012р. на суму 8703,60 грн., №СФ-0000009 від 16.09.2012р. на суму 16299,60 грн., №СФ-0000008 від 31.08.2012р. на суму 14122,80 грн., №СФ-0000007 від 16.08.2012р. на суму 16299,60 грн.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги надані позивачем копії рахунків фактур №СФ-0000010 від 24.09.2012р. на суму 8703,60 грн., №СФ-0000009 від 16.09.2012р. на суму 16299,60 грн., №СФ-0000008 від 31.08.2012р. на суму 14122,80 грн., №СФ-0000007 від 16.08.2012р. на суму 16299,60 грн., оскільки відповідно до змісту вказаних рахунків не вбачається, що сплата відповідних послуг відбувається на підставі договору №1-04/12-т від 20.04.2012р.

Щодо наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог актів здачі-прийняття наданих послуг від 16.08.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-07-1, від 31.08.2012р. на суму 14122,80 грн. за рахунком №31-08-2, від 16.09.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-09-1, від 24.09.2012р. на суму 8703,60 грн., апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з письмових пояснень відповідача, послуги за вказаними вище актами відповідачем не замовлялись та не отримувались, вищезазначені акти ним не підписувались, про існування вказаних актів відповідачу стало відомо лише зі змісту відповідної претензії позивача щодо відшкодування вартості послуг за вказаними актами.

Вищенаведене стало підставою для виникнення сумнівів у суду щодо дійсності вказаних актів.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду .

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд витребовував у сторін оригінали актів здачі-прийняття наданих послуг від 16.08.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-07-1, від 31.08.2012р. на суму 14122,80 грн. за рахунком №31-08-2, від 16.09.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-09-1, від 24.09.2012р. на суму 8703,60 грн., що підтверджується відповідною ухвалою суду від 30.05.2013р., окрім того, з аналогічною вимогою щодо витребування у позивача оригіналів вищезазначених актів звертався відповідач 05.07.2013р. (а.с. 148).

У судовому засіданні 26.09.2013р. позивачем було надано до огляду оригінали актів здачі-прийняття наданих послуг від 16.08.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-07-1, від 31.08.2012р. на суму 14122,80 грн. за рахунком №31-08-2, від 16.09.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-09-1, від 24.09.2012р. на суму 8703,60 грн., з яких вбачається, що вказані акти акцептовані в ряду замовника за допомогою факсимільного підпису та відтиску печатки, як стверджує позивач, шляхом отримання відповідного факсу.

За ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, подавати докази та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч.3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, договір №1-04/12-т від 20.04.2012р. та акти здачі-прийняття наданих послуг до спірного періоду підписувались та скріплювались печатками сторін особисто, застережень щодо можливості підписання актів виконаних робіт іншим шляхом сторони не передбачили.

Акти здачі-прийняття наданих послуг від 16.08.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-07-1, від 31.08.2012р. на суму 14122,80 грн. за рахунком №31-08-2, від 16.09.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-09-1 та від 24.09.2012р. на суму 8703,60 грн. за рахунком №24-09-2, надані позивачем, підписані зі сторони відповідача за допомогою факсимільного зв'язку та в установленому договором порядку не підписувались.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку що спірні акти здачі-прийняття наданих послуг від 16.08.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-07-1, від 31.08.2012р. на суму 14122,80 грн. за рахунком №31-08-2, від 16.09.2012р. на суму 16299,60 грн. за рахунком №16-09-1 та від 24.09.2012р. на суму 8703,60 грн. за рахунком №24-09-2 уповноваженими представниками ТОВ „Туристичне агентство „ЛОНДОНСЬКА ЛТД" не підписувались, що, в свою чергу, не може бути доказом того, що позивачем надавались відповідні послуги відповідачу на підставі договору №1-04/12-т від 20.04.2012р.

Аналогічні правові висновки стосовно спірних відносин пов'язаних із застосуванням факсимільних підписів викладено в Постановах Вищого господарського суду України від 20.01.2010р. по справі №50/146, від 02.04.2013р. по справі №5008/587/2012 та від 11.06.2013р. по справі №8/133-11.

Частинами 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Решта доказів, наданих сторонами, не стосуються предмету спору і не доводять факту надання позивачем та прийняття відповідачем послуг за договором №1-04/12-т від 20.04.2012р. на суму 55425,60 грн. та наявності за відповідачем відповідної заборгованості.

Апеляційний господарський суд також зауважує, що сторонами ненадано жодних доказів на підтвердження виконання сторонами приписів п.п.1.1, 2.3 договору, а саме забезпечення відповідачем транспортних засобів позивача паливом, тощо, необхідних та направлених на виконання позивачем відповідних послуг на користь відповідача.

Враховуючи вищенаведене, матеріали та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст. ст. 32-34, 43 ГПК України, на підтвердження факту надання відповідачу послуг за договором №1-04/12-т від 20.04.2012р. на суму 55425,60 грн., та наявності за відповідачем відповідної заборгованості.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП ОСОБА_4 в частині стягнення з відповідача 55425,60 грн. заборгованості є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги ПП ОСОБА_4 в частині стягнення з відповідача 4237,24 грн. пені також не підлягають задоволенню, з огляду на недоведеність заборгованості, на яку нарахована вказана пеня.

За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємця ОСОБА_4 в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Туристичне агентство „ЛОНДОНСЬКА ЛТД" слід задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 12 серпня 2013 року у справі №916/1379/13 - скасувати.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Туристичне агентство „ЛОНДОНСЬКА ЛТД" задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 12 серпня 2013 року у справі №916/1379/13 скасувати, виклавши резолютивну частину вказаного рішення наступним чином:

„У задоволенні позову Приватного підприємця ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі."

3.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Туристичне агентство „ЛОНДОНСЬКА ЛТД" (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 46/6, код ЄДРПОУ 22500542) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 09 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов В.А. Лисенко А.І. Ярош