Постанова

від 09.10.2013 по справі 805/9956/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року справа №805/9956/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді : Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера-Сервіс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року по адміністративній справі № 805/9956/13-а за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера-Сервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 27155 грн.56 коп., -

В С Т А Н О В И В :

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до ТОВ «Сфера -Сервіс» в якому просило стягнути з підприємства суму адміністративно - господарської санкції в розмірі 26775 грн. в зв'язку з тим що відповідно до вимог статті 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємстві не було забезпечено працевлаштування інвалідів у 2012 році. В зв'язку з порушенням термінів сплати санкцій позивач також просить стягнути з відповідача суму пеню в розмірі 380, 56 грн., а всього на загальну суму 27155 грн. 56 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року позов задоволений частково (а.с.85-87).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера-Сервіс» на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені в загальному розмірі 9051 грн. 38 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач звернулися з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови, як прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивач посилаючись на наявність порушення вимог законодавства, не виконання нормативу по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, посилаючись на вжиття усіх передбачених законом заходів спрямованих на створення місць для працевлаштування інвалідів, та як наслідок відсутність з їх боку порушень, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з огляду на п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а відповідача задовольнити з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Сфера-Сервіс» на виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, подало Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми №10-ПІ (а.с.9), в якому зазначило кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає 1 особу. З розрахунку 16 штатних працівників облікового складу.

Відповідачем в поданому звіті від 27 лютого (зареєстрованого 01.03.2013 року), з урахуванням відповідної графи, не вказано суму адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В той же час, позивачем самостійно проведений розрахунок суми адміністративно - господарської санкції для відповідача, яка склала за не створення 1 робочого місця для інваліда 26775 грн., сума пені за прострочення санкції склала 380 грн. 56 коп. (а.с.7-8).

Відповідачем в обґрунтування заперечень були надані звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН, які надавались щомісячно протягом 2012 року до Маріупольського центру зайнятості, в яких відповідач вказував вакантні місця для працевлаштування інвалідів.

Проте, як було встановлено судом першої інстанції, за січень, липень - вересень 2012 року відповідач не подавав звітів за встановленою формою №3-ПН до центру зайнятості.

На запити Маріупольським міським центром зайнятості підтверджено наявність вакансій за формою №3-ПН, які надавалась щомісячно протягом 2012 року, крім січня, липня - вересня 2012 року, до центру зайнятості, в яких відповідач вказував наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було створене робоче місце для інваліда та подавались відповідні звіти про вакантні посади. Фактів відмови у працевлаштуванні інвалідам, які направлялися центром зайнятості чи зверталися безпосередньо до підприємства відповідача, при розгляді справи судом не встановлено та позивачем не доведено.

Приймаючи постанову про відмову у задоволені позовних вимог колегія суддів виходе із відсутності порушень положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (Закон №875) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Обов'язок подання звітів про інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості за місцем реєстрації організації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007р. № 70.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875 (надалі - Закон №875) встановлено, що підприємства, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємство, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону №875 передбачена відповідальність за те, що підприємство, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Виходячи з системного аналізу та правового змісту вищенаведених статей, підприємство, самостійно забезпечує працевлаштування інвалідів, тобто на підприємстві повинно працювати необхідна визначена кількість осіб, з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, шляхом забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, за умови їх безпосереднього звернення до підприємства чи до державної служби зайнятості.

Реалізація обов'язків підприємства полягає у самостійному створені вільних (вакантних) місць для інвалідів в залежності від працюючих осіб на підприємстві, направленні звітів до центру зайнятості, працевлаштуванні таких інвалідів при їх зверненні до підприємства або направлених з відповідного центру зайнятості населення.

Тобто, нормами цього Закону визначено, що підприємство забезпечує працевлаштування інвалідів, у випадку, якщо такі звернулися до нього, або направленні з центру зайнятості, але ж нормами цього закону не передбачений обов'язок підприємства у встановленому порядку проводити такі дії направленні на самостійне відшукування таких інвалідів, запрошування їх до себе на наявні створені місця для них. Законодавством чітко визначено, що підприємство лише забезпечує створення робочих місць, працевлаштування таких осіб, тобто оформлює інвалідів на роботу відповідно до вимог трудового законодавства, які прийшли працевлаштовуватися або були направлені з відповідного центру зайнятості.

Відповідальність не може наставати за умови, коли наявні такі місця для інвалідів, про що звітується до центру зайнятості, але ж останні не направлялись до підприємства, або не приходили працевлаштовуватися, тобто не можливо працевлаштувати тих осіб, які не існують.

Аналіз наведених норм законодавства та матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що обов'язок Відповідача щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком відшукувати інвалідів на створені робочі місця, тому на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування й відсутністю інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкцію щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" від 10.02.2007 N42 щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці повідомляють центри зайнятості, направляючи звітність у формі N 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року N 420.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проводились усі заходи щодо залучення нових працівників, у тому числі й тих, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на вимоги статті 71 КАС України, відповідно до якого обов'язок по доведені своїх вимог або заперечень проти вимог повністю полягає на сторонах. Колегія суддів приходить до висновку про недоведеність з боку позивача правомірності своїх заявлених вимог, які є безпідставними та не обґрунтованими.

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Кабінету Міністрів від 31 січня 2007 року N 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджені Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю;

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування;

Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;

Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Так, Порядком про проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, визначений механізм проведення відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб (далі - роботодавці), щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Предметом проведення перевірки є: реєстрація роботодавців у відділеннях Фонду;

подання роботодавцями до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; сплата роботодавцями суми адміністративно-господарських санкцій та пені.

Відділення Фонду за наказом його керівника проводить планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки.

Результатом таких перевірок, є складання акту з зазначенням порушень, складанням протоколу про адміністративне правопорушення у разі виявлення фактів невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Здійснення таких перевірок, є реалізацією Фондом своїх владних управлінських функцій, за результатами якого приймається відповідне рішення, у тому числі при виявленні факту порушень, нарахування пені.

Крім того, як передбачено п.3.3. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року N 223, затверджений «Порядок нарахування пені та її сплати», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за N 552/13819 Документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Колегія суддів зазначає, що внаслідок не подання звітів за січень, липень-вересень 2012 року, суд першої інстанції прийшов до переконання про часткове порушення впродовж 2012 року допущенного з боку відповідача по не створенню робочих місць на підприємстві для інвалідів, в зв'язку з чим позов задовольнив частково.

Колегія судів, розглянувши наявні матеріали справи та докази у їх взаємній сукупності, з урахуванням правових норм, що регулюють спірні правовідносини, не може погодитися з висновками суду першої інстанції про наявність допущеного порушення з боку відповідача. Колегія суддів зазначає, що не подання звітів до центру зайнятості, та порушення в сфері працевлаштування інвалідів є різними за своєю правовою природою правовідносини та мають різне правове навантаження щодо відповідальності за це. Наявність або відсутність допущеного порушення відповідачем законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, підлягає встановленню в цілому, з урахуванням фактичних обставин справи.

Висновки Фонду про порушення вимог статей 19, 20 Закону № 875, які засновані лише на поданому підприємством звіті, на якому побудована та сформована вимога про стягнення відповідних санкцій не може бути прийняте до уваги. Доводи позивача про порушення законодавства засновані на неперевірених обставинах, без проведення необхідної перевірки та наданні належної оцінки. Відсутність підтвердження факту порушення, унеможливлює та не дає підстав вважати наявність такого порушення та як наслідок визначення відповідальності.

Колегія суддів здійснюючи апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції, вирішуючи та приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог позивача, враховує також правову позицію, яка аналогічна та відповідає фактичним обставинам в межах цієї справи, викладена у Постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 року за наслідками письмового провадження за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління».

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції надана належна оцінка спірним правовідносинам, що призвело до помилкового висновку про часткове задоволення вимог, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера-Сервіс» - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року по адміністративній справі № 805/9956/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера-Сервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 27155 грн.56 коп. - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар