Постанова

від 03.10.2013 по справі 820/7748/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 р. № 820/7748/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Тверитнікові О.О.

за участі:

представника позивача Волокіти О.Г.

представника відповідача Бондар Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000612211 від 19.08.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що правовідносини з контрагентом ПП "КОМ-ПОА" мали реальний характер та відповідно правомірно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ за ними, а висновки відповідача, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.

В судове засідання представник позивача прибула, позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, Західна ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень зазначила, що за результатами перевірки позивача було встановлено нереальність здійснення господарських операцій ТОВ "АФАЛІНА" по взаємовідносинам з контрагентом "КОМ-ПОА", оскільки позивачем документально не підтверджено факт отримання продукції від постачальника.

В судове засідання представник відповідача прибула, проти позову заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (код ЄДРПОУ 22701074) пройшло державну реєстрацію та зареєстроване ВК Харківської міської ради 27.10.1994 року. Перебуває на податковому обліку в Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 01.11.2002 року за № 1917. Зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 29141272 від 05.11.2002 року.

Фахівцем Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківській області Державної податкової служби (правонаступником якої є Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (код ЄДРПОУ 22701074) в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Компанія Енергопромінвест" (код ЄДРПОУ 36098234) за період січень-березень 2010 року, ТОВ "Дніпровторметали" (код ЄДРПОУ 30473929), ТОВ "Торгово-інвестиційна компанія "Тайгер" (код ЄДРПОУ 30207454) за період травень, жовтень-грудень 2010 року, ПП "КОМ-ПОА" (код ЄДРПОУ 33805025) за період жовтень-грудень 2010 року, січень-березень 2011 року, ПП "Д.С.Л." (код ЄДРПОУ 22816624) за період травень-червень 2011 року та подальшої їх реалізації та в частині правомірності нарахування доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Ваел плюс" (код ЄДРПОУ 33352187) за період травень-червень 2011 року, ПП "Орієнс" (код ЄДРПОУ 32371874) за період травень-червень 2011 року та подальшої їх реалізації.

За результатом перевірки складено Акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (код ЄДРПОУ 22701074) в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Компанія Енергопромінвест" (код ЄДРПОУ 36098234) за період січень-березень 2010 року, ТОВ "Дніпровторметали" (код ЄДРПОУ 30473929), ТОВ "Торгово-інвестиційна компанія "Тайгер" (код ЄДРПОУ 30207454) за період травень, жовтень-грудень 2010 року, ПП "КОМ-ПОА" (код ЄДРПОУ 33805025) за період жовтень-грудень 2010 року, січень-березень 2011 року, ПП "Д.С.Л." (код ЄДРПОУ 22816624) за період травень-червень 2011 року та подальшої їх реалізації та в частині правомірності нарахування доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Ваел плюс" (код ЄДРПОУ 33352187) за період травень-червень 2011 року, ПП "Орієнс" (код ЄДРПОУ 32371874) за період травень-червень 2011 року та подальшої їх реалізації" №2050/22.1-07/22701074 від 06.06.2013 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки, ТОВ "АФАЛІНА", в рамках позовних вимог, порушено: п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року, (з урахуванням планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р. - акт перевірки від 15.12.2011 року №2360/23-304/22701074) зайво віднесено до складу податкового кредиту в розмірі 226337,00 грн., у т.ч. за жовтень 2010 року - 7000,00 грн., за листопад 2011 року - 54400,00 грн., за квітень 2011 року - 164937,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість всього в сумі 226 337,00 грн., у т.ч. за лютий 2011 року в сумі 52491,00 грн., за березень 2011 року в сумі 8738,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 165108,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Західною ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000612211 від 19.08.2013 року, яким ТОВ "АФАЛІНА" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 226338,00 грн., в тому числі за основним платежем 226337,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Західною ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області за результатами аналізу правовідносин позивача з ПП "КОМ-ПОА" за період жовтень-грудень 2010 року, січень-березень 2011 року.

Так, між ТОВ "АФАЛІНА" та ПП "КОМ-ПОА" було укладено Договір поставки №26/09 від 26.09.2010 року (том 2 а.с. 12-15).

Згідно умов зазначеного договору ПП "КОМ-ПОА" (Постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ "АФАЛІНА" (Покупця) товар - сплави кольорових металів, Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та своєчасно сплачувати за цей товар на умовах даного договору. Номенклатура та кількість товару, що поставляється Покупцю, визначаються відвантажувальними документами (накладними), які є невід'ємною частиною даного договору. Постачання товару здійснюється за рахунок Постачальника автомобільним (ж/д) транспортом на склад Покупця. Термін дії договору з 26.09.2010 року по 31.12.2011 року.

По зазначеному договору ПП "КОМ-ПОА" поставило, а ТОВ "АФАЛІНА" прийняло товар:

- накладна №10013 від 01.10.2010 року на загальну суму 42000,00 грн., в тому числі ПДВ 7000,00 грн.;

- накладна №10312 від 01.11.2010 року на загальну суму 163200,00 грн., в тому числі ПДВ 27200,00 грн.;

- накладна №10314 від 04.11.2010 року на загальну суму 163200,00 грн., в тому числі ПДВ 27200,00 грн.;

- видаткова накладна №3 від 04.01.2011 року на загальну суму 191310,00 грн., в тому числі ПДВ 31885,00 грн.;

- видаткова накладна №ПН-0000005 від 01.02.2011 року на загальну суму 20400,00 грн., в тому числі ПДВ 3400,00 грн.;

- видаткова накладна №ПН-0000004 від 01.02.2011 року на загальну суму 261192,00 грн., в тому числі ПДВ 43532,00 грн.;

- видаткова накладна №ПН-0000053 від 25.02.2011 року на загальну суму 220800,00 грн., в тому числі ПДВ 36800,00 грн.;

- видаткова накладна №3 від 01.03.2011 року на загальну суму 295920,00 грн., в тому числі ПДВ 49320,00 грн. (том 1 а.с. 93-100).

На поставлений товар ПП "КОМ-ПОА" видало ТОВ "АФАЛІНА" податкові накладні:

- №10013 від 01.10.2010 року на загальну суму 42000,00 грн., в тому числі ПДВ 7000,00 грн.;

- №11015 від 01.11.2010 року на загальну суму 163200,00 грн., в тому числі ПДВ 27200,00 грн.;

- №11045 від 04.11.2010 року на загальну суму 163200,00 грн., в тому числі ПДВ 27200,00 грн.;

- №3 від 04.01.2011 року на загальну суму 191310,00 грн., в тому числі ПДВ 31885,00 грн.;

- №5 від 01.02.2011 року на загальну суму 20400,00 грн., в тому числі ПДВ 3400,00 грн.;

- №4 від 01.02.2011 року на загальну суму 261192,00 грн., в тому числі ПДВ 43532,00 грн.;

- №53 від 25.02.2011 року на загальну суму 220800,00 грн., в тому числі ПДВ 36800,00 грн.;

- №3 від 01.03.2011 року на загальну суму 295920,00 грн., в тому числі ПДВ 49320,00 грн. (том 1 а.с. 101-108).

За поставлений товар ТОВ "АФАЛІНА" перерахувало на розрахунковий рахунок ПП "КОМ-ПОА" 1358022,00 грн., в тому числі ПДВ 226337,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок за особовим рахунком позивача. Платежі здійснювались в безготівковій формі, заборгованості за поставлений товар немає (том 2 а.с. 5-7).

Позивачем в процесі здійснення господарської діяльності ведеться бухгалтерський облік здійснюваних ним господарських операцій. В межах зазначених операцій позивачем були оформлені карти складського обліку матеріалів, які відображають прихід сплаву алюмінієвого на склад від постачальника ПП "КОМ-ПОА", та його наступний рух на виробництво продукції, та містять наступну інформацію: номери та дати прибуткових накладних, за якими отримано сплав алюмінієвий від ПП "КОМ-ПОА" за внутрішньою нумерацією підприємства позивача, номери й дати видаткових накладних, за якими здійснюється відвантаження виготовленої продукції, найменування постачальників сплаву та покупців (замовників) продукції, найменування матеріалу та готової продукції, кількість продукції, що відвантажується. Зазначені картки є підставою списання матеріалу на виробництво продукції або відвантаження товару покупцям. З калькуляцій вартості виробництва продукції вбачається, скільки сплаву фактично позивачем на виготовлення тієї або іншої продукції. В подальшому готова продукція відвантажується замовникові (покупцю), про що свідчать відповідні видаткові накладні, митні декларації (том 1 а.с. 109-248).

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договору постачання, укладеного з ПП "КОМ-ПОА".

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих товарів, на підставі виданих ПП "КОМ-ПОА" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за перевіряємий період.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 168/97-ВР), підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (діяв на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону № 168/97-ВР (діяв на час виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав вимоги, передбачені п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів від ПП "КОМ-ПОА", яке, в свою чергу, виконало вимоги п.7.2.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - видало ТОВ "АФАЛІНА" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих товарів від ПП "КОМ-ПОА".

Аналогічні положення містить Податковий кодекс України. Зокрема, відповідно до п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про нікчемність (недійсність) правочинів вчинених ТОВ "АФАЛІНА" з ПП "КОМ-ПОА" з наступних підстав.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених ТОВ "АФАЛІНА" з ПП "КОМ-ПОА".

Щодо твердження відповідача про порушення ПП "КОМ-ПОА" цивільного та податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності з іншими контрагентами ніж позивач у справі, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому ймовірне порушення контрагентом позивача податкового законодавства підчас здійснення правовідносин з іншими контрагентами не може впливати на результати діяльності підприємства позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) та Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, у разі ухилення від його сплати продавцем з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Таким чином, ймовірне порушення ПП "КОМ-ПОА" податкового законодавства під час здійснення правовідносин з іншими контрагентами при фактичному здійсненні господарської операції з позивачем не впливає на податковий кредит ТОВ "АФАЛІНА".

Також, суд зазначає, що Актом перевірки повторно проаналізовано діяльність позивача за період жовтень-грудень 2010 року, січень-березень 2011 року. Так, фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Афаліна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року. За результатом перевірки складено Акт "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Афаліна", код ЄДРПОУ 22701074, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року" № 2360/23-304/22701074 від 15.12.2011 року (надалі - Акт № 2360). Висновки щодо порушення норм Закону України "Про податок на додану вартість" чи Податкового кодексу України по правовідносинам позивача з ПП "КОМ-ПОА" в Акті № 2360 відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000612211 від 19.08.2013 року - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" (адреса: 61177, м. Харків, пров. Пластичний, буд. 9, код ЄДРПОУ 22701074) судові витрати у розмірі 2263,38 (дві тисячі двісті шістдесят три грн., 38 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 08.10.2013 року.