Постанова

від 08.10.2013 по справі 904/5259/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2013 року Справа № 904/5259/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач)

суддів: Тищик І.В., Білецької Л.М.

при секретарі судового засідання: Гаврилову О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «Техномонтажснаб» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2013 р. по справі № 904/5259/13 (суддя Кеся Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Продукт», м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об'єднання «Техномонтажснаб», м. Дніпропетровськ

про стягнення 47 207,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2013 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/5259/13, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Продукт» задоволено. стягнуто з відповідача на користь позивача 47 207,33 грн. суми боргу та 1 720,50 грн. судового збору.

Непогоджуючись з даним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «Техномонтажснаб», звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга мотивована прийняттям рішення по справі з порушенням вимог чинного законодавства України, неповним з'ясуванням всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до невірного застосування судом норм як матеріального так і процесуального права.

Зокрема, скаржник посилаючись в апеляційній скарзі на ст. 638 ЦК України, ст. 266 ГК України вказує на невідповідність договору поставки нормам матеріального права і відсутністю в ньому всіх істотних умов, а тому вважає його неукладеним та таким, що не породжує юридичних наслідків.

Надані ТОВ «СМС Продукт» в підтвердження поставки за вказаним договором податкова накладна від 02.08.2012 р. та видаткова накладна № 19 від 02.08.2012 р., підтверджують лише факт отримання ТОВ НВО «Техномонтажснаб» від ТОВ «СМС Продукт» номенклатури товару в кількості 6 816 та 7 560 жестяних банок пива. При цьому, в цих документах не зазначена якість товару, а відповідні сертифікати відсутні.

Крім того, скаржник вважає, що у господарського суду відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ НВО «Техномонтажснаб» вартості поставленого йому товару, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про те, що відсутні докази пред'явлення ТОВ «СМС Продукт», у відповідність ст. 530 ЦК України, вимоги про оплату поставленого товару.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні на 08.10.2013 р. о 10:00 год.

Представник відповідача (скаржник) у судове засідання призначене на 08.10.2013 р., не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням постійного представника ТОВ "НВО Техномонтажснаб".

Представник позивача явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про місце час та дату розгляду справи повідомлявся судом завчасно та належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а. с. 89).

Згідно 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Таким чином справа розглядалася за наявними в ній матеріалами без участі представників сторін.

08.10.2013 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

30.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СМС Продукт» (далі - позивач, або постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим об'єднанням «Техномонтажснаб» (далі - відповідач, або покупець) укладено договір № 30/07 (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити товар на умовах, визначених даним договором.

Згідно п. 1.2. договору, асортимент, кількість і ціна товару визначаються сторонами при формуванні замовлення на кожну партію товару і вказуються в рахунках постачальника, а також товаросупровідних документах (накладних), які складаються на підставі замовлень покупця. Підписані представниками сторін замовлення покупця прирівнюються до специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.1. договору, ціна, асортимент, кількість і комплектність товару, що підлягає поставці, узгоджуються сторонами при формуванні замовлення на кожну партію товару, шляхом узгодження сторонами замовлення покупця на поставку товару і відображаються в рахунку, накладній.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом трьох календарних днів від дати поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Днем платежу вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно п. 4.5. договору, датою поставки товару є дата, вказана у відповідній накладній, підписаній представниками сторін.

Згідно п. 5.8. датою переходу права власності на товар безпосередньо від постачальника до покупця є дата, вказана у відповідній накладній, підписаній представниками сторін.

На виконання п. п. 1.1., 1.2., 2.1. договору, постачальник на замовлення покупця № 22 від 02 серпня 2012 р. (а. с. 14) здійснив поставку продукції на суму 59 207,33 грн., що підтверджується видатковою накладною № 19 від 02 серпня 2012 р. (а. с. 12).

У свою чергу відповідач взяті на себе згідно п. 3.1. договору зобов'язання по оплаті отриманого товару здійснив частково у розмірі 12 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок (а. с. 15-17).

Заборгованість відповідача перед позивачем за частину неоплаченого товару, становить 47 207,33 грн. та на час розгляду справи залишилася не погашеною.

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, згідно якого просив стягнути заборгованість з відповідача за частину неоплаченого товару у сумі 47 207,33 грн., що і є причиною спору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що правовідносини, які склалися між сторонами в даній справі, породжують права та обов'язки пов'язані з поставкою товару.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, приймаючи рішення по даній справі господарський суд правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Посилання скаржника на те, що договір поставки не містить всіх істотних умов, а тому його слід вважати неукладеним та таким, що не породжує юридичних наслідків, колегією суддів відхиляється з огляду на наступне.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору (п. п. 1.2., 2.1.) ціна, асортимент, кількість і комплектність товару, що підлягає поставці, узгоджуються сторонами при формуванні замовлення на кожну партію товару, шляхом узгодження сторонами замовлення покупця на поставку товару і відображаються в рахунку, накладній. Підписані представниками сторін замовлення покупця прирівнюються до специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

Таким чином, ціна, кількість і асортимент товару узгоджені сторонами на умовах п. п. 1.2., 2.1. в замовленні покупця на товар та видатковій накладній на поставку товару, а тому посилання апелянта на відсутність у договорі зазначених істотних умов є безпідставними.

Доводи апелянта про те, що надані ТОВ «СМС Продукт» в підтвердження поставки за вказаним договором податкова накладна від 02.08.2012 р. та видаткова накладна № 19 від 02.08.2012 р., не містять відомостей про якість товару, а відповідні сертифікати відсутні, є безпідставними і відхиляються колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 662 ЦК України, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Між тим, за умовами п. 5.1. договору сторони домовилися, що товар, який поставляється постачальником повинен відповідати звичайному рівню якості для товарів, поставка яких є предметом даного договору, вимогам чинних нормативних актів України щодо якості, і підтверджується в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно п. 5.6. договору, прийом товару за якістю повинен бути проведений покупцем не пізніше 1 (одного) календарного дня від дати поставки товару. Вимоги до недоліків, що виявлені під час прийому товару за якістю, можуть бути висунуті покупцем протягом 2 (двох) календарних днів від дати їх виявлення. Товар, який постачальник передав покупцю вважається таким, що відповідає вимогам з якості в момент його передачі покупцю, якщо покупець протягом термінів, встановлених цим пунктом не висуне постачальнику відповідних вимог.

У відповідність п. 5.7. договору, у випадку, якщо під час прийому товару за якістю, буде виявлено поставку неякісного товару, покупець зобов'язується протягом 2 (двох) днів скласти акт за виявленою невідповідністю, один екземпляр якого повинен бути скерований постачальнику. Постачальник, на підставі відповідного акту і вимог покупця, зобов'язаний замінити, або списати неякісний товар протягом 20 (двадцяти) робочих днів після одержання обґрунтованої вимоги покупця.

Оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів фіксації відповідачем факту поставки позивачем неякісного товару, а також в матеріалах справи відсутні вимоги та акт від покупця про невідповідність поставленого позивачем товару за якістю, слід вважати, що товар в момент прийняття його покупцем відповідав всім вимогам щодо його якості і прийнятий відповідачем разом з документами на нього без зауважень.

Також, колегією суддів відхиляються доводи апелянта про відсутність у господарського суду правових підстав для стягнення з ТОВ НВО «Техномонтажснаб» вартості поставленого йому товару, оскільки в наявних у справі матеріалах відсутні докази пред'явлення ТОВ «СМС Продукт», у відповідність ст. 530 ЦК України, вимоги про оплату поставленого товару.

Так, у відповідність п. 3.1. договору сторони домовились, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом трьох календарних днів від дати поставки товару , шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Оскільки договором обумовлено строк оплати товару протягом трьох календарних днів від дати поставки то у відповідність ст. 530 ЦК України отриманий відповідачем від позивача товар підлягає оплаті саме у встановлений договором строк без пред'явлення позивачем вимоги відповідачу.

Посилання апелянта на перерахування грошових коштів згідно квитанції від 23.08.2013 р. суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Згідно квитанції від 23.08.2013 р. з рахунку фізичної особи Деревянко В.Ф. на рахунок фізичної особи Михасяк О.Б. перераховано 14 000,00 доларів США з призначенням платежу «перевод личных средств». Вказані обставини не впливають на вирішення спору по суті, оскільки сторонами за договором поставки є позивач та відповідач - юридичні особи і розрахунки за договором повинні провадитись згідно умов договору саме між позивачем та відповідачем, як сторонами за договором поставки.

Таким чином, доводи апелянта, викладені в апеляційних скарзі, не спростовують встановлених господарським судом обставин в справі, а тому не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «Техномонтажснаб» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2013 р. по справі № 904/5259/13 без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 10.10.2013 р.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді І.В. Тищик

Л.М. Білецька