cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2013 року № 810/4197/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Лапія С.М.,
при секретарі - Пилипчук В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» до державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
ТОВ «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки позивача, за результатами якої складено Акт від 23.07.2013 №19/22-03/38275233 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Епро Дівайс» за квітень 2013 року», визнати протиправними дії відповідача по формуванню у вказаному Акті висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій з платниками податків за квітень - червень 2013 року, визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість за квітень - червень 2013 року, та зобов'язати відповідача поновити дані показники.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що дії відповідача щодо складання оскаржуваного Акту перевірки та відображена в ньому інформація є протиправними.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
ТОВ «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» зареєстроване як юридична особа 08.08.2012, ідентифікаційний код 38275233, як платник податків станом на час складення Акту від 23.07.2013 №19/22-03/38275233 перебувало на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області.
Як встановлено судом, посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ЕпроДівайс» за травень 2013 року, за наслідками якої складено від 23.07.2013 Акт №19/22-03/38275233 (т. 1, а.с. 10 - 23).
Згідно висновків Акту перевірки на ТОВ «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» вбачається відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за квітень - червень 2013 року, що підпадає під визначення ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198 ПК України.
Таким чином, господарські операції між ТОВ «Будівельна фірма «Укрбудсервіс», контрагентами-постачальниками та покупцями не підтверджуються з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що, в свою чергу порушують ст. 185 Кодексу в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.
Висновки Акту перевірки ґрунтуються на тому, що документальну позапланову невиїзну перевірку провести неможливо, оскільки підприємство не знаходиться за податковою адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. 152-ї дивізії, 6.
Вважаючи дії відповідача щодо проведення перевірки позивача, за результатами якої складено Акт перевірки та відображену в ньому інформацію протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основним завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Порушення законного інтересу ТОВ «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» полягає у встановленні відповідачем конкретних фактів порушень податкового законодавства через формування своєї бухгалтерської та податкової звітності з урахуванням нікчемних правочинів, а також викладенні висновків у Акті перевірки, який є службовим документом і є носієм доказової інформації щодо зафіксованих порушень та може бути використаний для аналогічних коригувань податкової звітності його постійних контрагентів, що потягне негативні наслідки для позивача у вигляді відмови з боку цих контрагентів від подальшої співпраці.
Враховуючи викладене, суд визнає такий інтерес законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту. Тому суд оцінює дії відповідача з точки зору наявності чи відсутності порушення такими діями прав та законних інтересів позивача.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дій органів державної податкової служби під час здійснення функцій з контролю за правильністю і повнотою справляння зобов'язань визначається Податковим Кодексом України.
Положення пп. 75.1.2, п. 75.1, ст. 75 ПК України є загальними і визначають поняття перевірки платника податку як такої.
Згідно п.79.1. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Отже, право податкового органу на проведення перевірки платника податків не є абсолютним і обмежується наявністю певних правових підстав для її проведення, визначених статтями 77 та 78 Податкового Кодексу. Разом з цим, зі змісту акту перевірки не вбачається, які ж підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки були у відповідача.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Зі змісту Акту перевірки слідує, що 23.07.2013 позивачу відправлено наказ та повідомлення про проведення перевірки. Сама ж перевірка відбулась у цей же день і за її наслідками складено Акт перевірки.
Пп. 17.1.6 п. 17.1. ст. 17 ПК України визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок.
Суд зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень, якими платника податків було фактично позбавлено права брати участь у проведенні перевірки, надавати документи та пояснення, є протиправними, а суб'єктивний інтерес позивача таким, що підлягає судовому захисту шляхом визнання незаконними дій відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено Акт від 23.07.2013 №19/22-03/38275233 з огляду в тому числі на відсутність визначених законом підстав для її проведення.
Зі змісту Акту перевірки слідує та підтверджено представником відповідача у судовому засіданні, що будь-якого письмового запиту на адресу підприємства з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження податковим органом не надсилались.
Згідно частин 1 та 2 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів направлення ТОВ «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» запиту для отримання податкової інформації та її документального підтвердження.
Отже, відповідач провів документальну позапланову перевірку позивача за відсутності передбачених законом підстав, передбачених пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Також податковим органом на вимогу суду не було надано жодних підтверджуючих документів щодо встановлення місцезнаходження позивача, а також підтвердження його відсутності за податковою адресою.
Оскільки проведення документальної перевірки полягає у дослідженні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою саме документального підтвердження господарських відносин, таку перевірку може бути проведено виключно в разі наявності у податкового органу саме первинних бухгалтерських документів.
У той же час, висновки оскаржуваного Акту перевірки ґрунтуються виключно на підставі відомостей про зобов'язання позивача, які містяться в його податковій звітності та інформації бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань в розрізі контрагентів».
З викладеного слідує, що висновки податкового органу про неможливість підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» з контрагентами, відсутність об'єктів оподаткування з придбання товарів, робіт, послуг за перевіряємий період є протиправними.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо визнання протиправними дій ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та складання за результатами її проведення Акту від 23.07.2013 №19/22-03/38275233.
Також суд погоджується із доводами позивача про те, що його права та законні інтереси були порушені сформульованими в Акті перевірки висновками.
Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228 ЦК України).
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. (ч. 2 ст. 228 ЦК України).
Частиною 3 ст. 228 ЦК України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Зі змісту ст. 228 Цивільного кодексу України слідує, що законодавець з 01 січня 2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.
Таким чином, з 01 січня 2011 року повноваження на встановлення законності правочину належить до виключного прерогативи судових органів.
З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірному періоді договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання договорів недійсними не має.
Таким чином, висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами в розумінні ч. 1 ст. 215 ЦК України зроблено на підставі невірного тлумачення податковим органом змісту вказаної норми закону.
Відповідна правова позиція відображена у Постанові Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12
До того ж, судом взято до уваги той факт, що метою проведення перевірки позивача було дослідження його взаємовідносин з ТОВ «ЕпроДівайс» за квітень 2013 року.
У той же час, висновки Акту перевірки містять посилання на відсутність здійснення господарських операцій і з іншими платниками податків (12 контрагентів по податковому кредиту і 77 по податковим зобов'язанням).
Крім того, висновки Акту перевірки охоплюють додатково два місяці діяльності підприємства: травень і квітень, які взагалі податковим органом не досліджувались і не були заявлені в якості перевіряємих.
Враховуючи вказане, суд вважає неправомірними висновки відповідача про порушення позивачем ст.ст. 185, 187, 188, 198 ПК України та визнання фіктивними господарських операцій у перевіряємому періоді зі вказаними контрагентами, оскільки такі висновки вчинені поза межами повноважень відповідача і поза межами порядку проведення зустрічних звірок.
Суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо формування висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій між зазначеними платниками податків порушують права позивача та підлягають визнанню протиправними.
Такі дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача за квітень - червень 2013 року та зобов'язання відповідача поновити дані показники, суд зазначає наступне.
В ході розгляду справи представником відповідача не заперечувалось використання податковим органом відомостей Акту перевірки та коригування на їх підставі показників податкової звітності позивача, яка міститься в електронних базах органів ДПС з одночасним підтвердженням сплати ТОВ «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» зобов'язань з податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оскільки суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог закону при проведенні перевірки, складанні відповідного Акту та формуванні його висновків, тому коригування показників податкової звітності позивача на підставі висновків Акту є неправомірним.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача за весь період фінансово-господарської діяльності є обґрунтованими та підлягають задоволенню, та з метою відновлення порушених прав позивача, на виконання завдання адміністративного судочинства визначеного ч. 1 ст. 2 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача поновити показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за вказаний період.
Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 35,00 грн. (квитанція від 06.08.2013 №G6-2767), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158-163, 167, 257 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Укрбудсервіс», за результатами якої складено Акт від 23.07.2013 № 19/22-03/38275233 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Епро Дівайс» за квітень 2013 року.
Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі головного управління Міндоходів у Київській області щодо формування висновків, викладених в Акті перевірки від 23.07.2013 № 19/22-03/38275233.
Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі головного управління Міндоходів у Київській області щодо коригування показників податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» з податку на додану вартість за весь період діяльності.
Зобов'язати державну податкову інспекцію в Києво-Святошинському районі головного управління Міндоходів у Київській області поновити відкориговані показники податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» податку на додану вартість за квітень, травень та червень 2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Укрбудсервіс» (ідентифікаційний код 38275233) судові витрати у сумі 35 (тридцять п'ять) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 вересня 2013 р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2013 |
Оприлюднено | 11.10.2013 |
Номер документу | 34029751 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лапій С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні