Ухвала

від 20.09.2013 по справі 259/2141/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у 1 інстанції Добнєв С.С.

Категорія 46 Доповідач Корчиста О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої: Могутової Н.Г.

суддів: Принцевської В.П., Корчистої О.І.

при секретарі Трибрат О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Куйбишевського районного суду м. Донецька від 20 березня 2013 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Креди Агриколь Банк» про поділ майна подружжя,

встановив:

У березні 2013 року позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Разом із позовною заявою подала заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 20 березня 2013 року заяву ОСОБА_3 було задоволено: накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2; житловий будинок АДРЕСА_2 право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2; на транспортні засоби: «Lexus LX 570» 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1; автомобіль марки «GMC Savana 1500», 2009 року випуску, державний номер НОМЕР_2; автомобіль марки КРАЗ 65055, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_3; автомобіль марки КРАЗ 65055, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_4, які зареєстровані на ім'я ОСОБА_2, а також було накладено арешт на грошові кошти в сумі 500 000 гривень, які знаходяться на рахунку № 2630/НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_5 у відділенні Донецької міжрегіональної дирекції банку в ПАТ «Креді Агріколь Банк», оформлені на ім`я ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, просила ухвалу суду в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 500 000 гривень скасувати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції при винесені ухвали про забезпечення позову не з`ясував обставини, що мають значення для вірного вирішення питання про забезпечення позову, а саме, суд не врахував, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем про що свідчить витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Грошові кошти у розмірі 500 000 гривень він отримав у ході підприємницької діяльності. Автомобілі марки КРАЗ 65055, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_3 та марки КРАЗ 65055, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_4 ФОП ОСОБА_2 використовує для здійснення своєї підприємницької діяльності. На даний час вищевказані автотранспортні засоби не працюють та потребують ремонту. У зв`язку із накладанням арешту на грошові кошти у розмірі 500 000 гривень ФОП ОСОБА_2 не може здійснити свою підприємницьку діяльність, зробити ремонт автомобілів, що призвело до повного припинення діяльності суб`єкту господарювання.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_6 просила апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно вимог ст.312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону; 2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування; 3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Задовольняючи заяву позивачки про забезпечення позову, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст.ст. 151,152,153 ЦПК України, виходив з того, що в провадженні суду наявна справа про поділ майна подружжя, зокрема квартири, будинку, чотирьох автомобілів та грошових коштів в розмірі 500 000 гривень, що за своєю вартістю складає велику грошову суму та зареєстровано на праві власності за відповідачем, що може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитись, оскільки вони випливають з матеріалів справи та відповідають вимогам закону.

У відповідності з ч.1,3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.

Згідно з ч. ч. 1,3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно і грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії тощо.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається зі справи, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Обґрунтовуючи свої доводи про забезпечення позову, позивачка посилалась на те, що все спірне майно зареєстровано на ім'я відповідача та він має можливість розпорядитися спірним майном до вирішення питання про його поділ, що поставить її в скрутне становище та позбавить засобів до існування, адже з нею залишились проживати їх діти.

Цих доводів позивачки відповідач не спростував.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про необхідність застосування заходів забезпечення позову. Прийняті судом заходи забезпечення позову передбачені законом та є співмірними заявленим вимогам, оскільки предметом спору є автомобіль, належний відповідачу.

Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права в частині вирішення питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, є безпідставними.

З урахуванням наведеного, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційного оскарження та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Куйбишевського районного суду м. Донецька від 20 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді