Постанова

від 23.11.2006 по справі ас-04/358-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АС-04/358-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Адміністративна справа                                                      Головуючий  по 1-й інстанції

№ АС-04/358-06                                                                             суддя –Григоров А.М.

                                                                                                 Доповідач по 2-й інстанції

                                                                                                             суддя –Карбань І.С.

 20 листопада 2006 р.                                                                            м. Харків  

       Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  у складі:           головуючого судді  Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М.,  Шутенко І.А.

при секретарі – Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача –Петрова О.В. за довіреністю від 05.07.2006р.,

відповідача –Заікіна В.М. за довіреністю, Науменюк О.В. за довіреністю № 2872/10/10-025 від 18.08.06р.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3448Х/2) Золочівської районної спілки споживчих товариств (райспоживспілка), с.м.т. Золочів, Харківської області  на  постанову господарського суду Харківської області від 30.08.2006р.  по справі  № АС-04/358-06

за позовом  Золочівської районної спілки споживчих товариств (райспоживспілка), м. Золочів, Харківська область,   

до  Дергачівська МДПІ (Золочівське відділення Дергачівської МДПІ), с.м.т. Золочів, Харківська область  

про визнання недійсними податкові вимоги  

встановила:

Золочівська районна спілка споживчих товариств (райспоживспілка) звернувся з позовом, в якому просив скасувати визнавши  недійсною першу податкову вимогу № 1/95 від 26.07.2004р. Дергачівської МДПІ та скасувати визнавши недійсною другу податкову вимогу № 2/48 від 25.05.2006р. Дергачівської МДПІ.

Постановою господарського суду Харківської області  від 30.08.2006р. по справі № АС-04/358-06 в позові відмовлено.

          Позивач, Золочівська районна спілка споживчих товариств (райспоживспілка), з постановою господарського суду Харківської області від 30.08.2006р. по справі № АС-04/358-06 не погодився, подав апеляційну скаргу та   документальне і правове обґрунтуванням до неї, в яких просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою  задовольнити позовні вимоги Золочівської районної спілки споживчих товариств (райспоживспілка) у повному обсязі, посилаючись на  порушення норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи свої доводи апелянт посилався на те, що у нього не було податкового боргу за період 1 кв. 2003р. по 1 кв. 2006р., що підтверджується постановою господарського суду Харківської області від 01.06.2006р.,  ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від  25.07.2006р. по справі № АС-27/298-06 та актом звірки розрахунків з бюджетом станом на 01.01.2003р., а існувала переплата по оплаті єдиного податку у розмірі 4351 грн. 12 коп.

Апелянт вказував, що перше податкова вимога № 1/95 від 26.07.2004р. про податковий борг та штрафні санкції на нього на загальну суму 5515,15 грн. була безпідставною тому, що відповідач наполягав на повторній сплаті суми єдиного податку, яка своєчасно була сплачена позивачем, але не надійшла до бюджету з вини АКБ «Україна».  Відповідач не зарахував зазначені платежі у рахунок сплату позивачем податкового зобов'язання, так як вони не надійшли до державного бюджету за вини АКБ «Україна».

05.08.2004р. позивачем було направлено скаргу №102 до Дергачівської МДПІ з посиланням на платіжні доручення якими сплачувався єдиний податок у травні, червні 2001р. з вимогою скасувати податкове повідомлення № 1/95 від 26.07.2004р. Дергачівська МДПІ винесла рішення про результати розгляду скарги № 2240/10/25-007/10 від 25.08.2004 р., в якому вказала, що скарга не підлягає задоволенню на підставі листа ДПА України №681/7/24-1117 від 17.01.2004р., у якому визначено, що у державних податкових органів відсутні правові підстави не тільки для списання, а і для призупинення стягнення сум податкового боргу, які включені в реєстр кредиторських вимог, визначених ліквідаційною комісією АКБ «Україна»і податкового боргу, який виник через банкрутство банку у 2001р., з посиланням на п.п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Та вказав, що згідно листа ДПА України №115/7/24-1117 від 01.01.2002 р. податковий борг платників податків, який виник в результаті банкрутства банку «Україна»залишається за таким платником податків.

Апелянт вважав, що наявність правовідносин між платником податків і державою по сплаті податку виходить з норми п.п. 3 п.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» Податкові зобов'язання виконуються за допомогою подання платником податків у банк платіжних доручень. На цю ж форму виконання податкових зобов'язань вказують норми п.п. 8.7.1, 16.3.1, п.16.5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Апелянт вказував, що за платіжними дорученнями №112 від 10.08.2004 р. на суму 1000 грн., №113 від 18.08.2004 р. на суму 2850 грн. та  №153 від 18.08.2004р. на суму сумі 1329 грн. визначено призначення платежу за липень 2004р., а за платіжним дорученням №165 від 16.09.2004р. на суму 1205 грн. визначено призначення платежу за серпень 2004 р., але відповідач  направив зазначені кошти позивача на  погашення заборгованості позивача у  попередніх періодах, ніж погашення податкових зобов'язань позивача саме за 3 кв. 2004 р.

Також апелянт вказував, що друга податкова вимога від 25.05.2006р. №2/48 була направлена позивачу 27.07.2006 р. після оскарження та визнання недійсною першої податкової вимоги №1/37 від 25.04.2006р. на суму 6333,65 грн. В матеріалах справи є постанова господарського суду Харківської області по справі №АС-27/298-06 від 01.06.2006р. та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. про залишення без змін постанови господарського суду, якими було встановлено, що позивачем було сплачено єдиний податок за період з 1 кв. 2003р. по 1 кв. 2006р. тому відсутній податкового боргу за цим платежем, а також  визнано незаконним пред'явлення відповідачем позивачу першої податкової вимоги №1/37 від 25.04.2006р. про сплату єдиного податку на суму 6333,65 грн. У зв'язку з чим апелянт вважав,  що оскільки перша податкова вимога №1/37 від 25.04.2006р. на суму 6333,65 грн.  була скасована,  друга податкова вимога від 25.05.2006р. №2/48 була направлена не законно. Згідно з п.п. 6.4.1 п.п. «в» п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові вимоги вважаються відкликаними у разі, якщо рішення контролюючого органу про стягнення податкового боргу скасовується судом. Згідно п.п. 6.4.4. у випадках, визначених п.п. «в»підпункту 6.4.1  цього пункту, податкові вимоги вважаються відкликаними у день отримання платником податків відповідного рішення суду.

На підставі викладеного апелянт  стверджував, що відповідач  у супереч волі позивача направляв сплачувані ним податкові зобов'язання за певний податковий період частково на погашення «боргу», а саме суми, яка не надійшла до бюджету за виною банку «Україна», а частково на сплату поточних платежів за єдиним податком.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому він вважав оскаржувану постанову господарського суду Харківської області, законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачав, у зв'язку з чим просив залишити її без змін, а скаргу без задоволення. Відповідач вказував, що позивачем податковий борг, визначений у  першій податковій вимозі  №1/95 від 26.07.2004 р. на суму 5515,15 грн., був сплачений за платіжними дорученнями № 112 від 10.08.04р. на суму 1000 грн., № 113 від 18.08.04р. на суму 2850 грн., № 153 від 18.08.04р. на суму 1329 грн., № 165 від 16.09.04р. на суму 1205 грн., у зв'язку з чим дана податкова вимога була відкликана 16.09.04р.

Також  відповідач вказував, що перша податкова вимога №1/37 від 25.04.06р. та друга податкова вимога №2/48 від 25.05.06р. були відкликані, у зв'язку  із самостійним погашенням боргу за платіжними дорученнями № 109 від 18.05.06р. на суму 1703 грн., № 86 від 30.05.06р. на суму 500 грн.,  № 88 від 31.05.06р. на суму 300 грн., № 126 від 13.06.06р. на суму 1845 грн., № 99 від 16.06.06р. на суму 649,09 грн.

На думку  відповідача господарським судом було вірно визначено, що згідно з п.п. 6.4.1 п. 6.4. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими  фондами»податкова вимога є відкликаною в разі сплати боргу, а на момент розгляду даної справи  спірні вимоги є відкликаними і не діють. Отже  їх не можливо скасувати визнавши недійсними, як просить позивач.

В судовому засіданні 23.10.2006р. було оголошено перерву до  11-00 год. 08.11.2006р. для надання позивачем  додаткових документів в обґрунтування своїх вимог та заперечень апеляційної скарги. 08.11.2006р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 12-00 год.  20.11.2006р.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що Золочівська районна спілка споживчих товариств (райспоживспілка) є платником єдиного податку на підприємницьку діяльність.

Платіжними дорученнями № 55 від 31.05.2001 р. на суму 1100 грн.; № 45 від 19.06.2001 р. на суму 2130 грн.; № 69 від 20.06.2001 р. на суму 485,35 грн.; № 75 від 23.06.2001 р. а суму 257 грн.; № 54 від 26.06.2001 р. на суму 1000 грн., на загальну суму 5515,15 грн., позивачем були сплачені і списані з його розрахункового рахунку попередні борги по єдиному податку. Оплата здійснювалася через  АКАБ “Україна”, який визнаний банкрутом, та відкрито ліквідаційну процедуру. Проти даного факту відповідач не заперечував.

Згідно листу № 030-07/193-1145 від 26.08.2004 р. регіонально уповноваженого ліквідатора АКАБ “Україна”  по вищеназваним платежам до бюджету Дергачівська МДПІ визнана отримувачем платежів.

28.07.2004 р. на адресу позивача надійшла перша податкова вимога №1/95 від 26.07.2004 р., якою було повідомлено позивача про наявність заборгованості по узгодженим податковим зобов'язанням станом на 26.07.2004р.  в сумі 5515,15 грн. по сплаті єдиного податку та можливість застосування наслідків в разі його непогашення в строк, передбачених ст. ст. 8,10,16,17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.

У червні 2006 р. позивач отримав другу податкову вимогу від 25.05.2006 р. 2/48, якою відповідач повідомив позивача про наявність заборгованості по узгодженим податковим зобов'язанням станом на 25.05.2004р. в сумі 3465,01 грн. по сплаті єдиного податку. В судовому засіданні апеляційної інстанції було з'ясовано, що в зазначена податкова вимога також стосувалася податкової заборгованості, яка була позивачем сплачена в 2001 р. по вищенаведеним пл. дорученням, але з вини АКАБ «Україна»не надійшло до бюджету.

Слід зазначити, що друга податкова вимога від 25.05.2006р. №2/48 була направлена позивачу 27.07.2006 р. після оскарження та визнання недійсною першої податкової вимоги №1/37 від 25.04.2006р. на суму 6333,65 грн. постановою господарського суду Харківської області по справі №АС-27/298-06 від 01.06.2006р., яка було залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. У зв'язку з чим  друга податкова вимога від 25.05.2006р. №2/48 була направлена неправомірно.

Позивач також надав докази сплати єдиного податку за 2 кв. 2006р. за наступними платіжними  дорученнями  №109 від 18.05.2006р. в сумі 1703, 00 грн. за квітень місяць 2006р., №86 від 30.05.2006р. в сумі 500 грн., №88 від 31.05.2006р. в сумі 300 грн., №126 від  13.06.2006р. в сумі 1845 грн.,  № 99 від 16.06.2006р. в сумі 649,09 грн. за травень місяць 2006р. Так за розрахунком сплати єдиного податку від 18.07.2006 р. на суму 8906 грн. за 2 кв. 2006р. позивачем було сплачено 9107 грн. 88 коп.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про власність», власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому правом.

Власник грошових коштів (позивач) визначив своє волевиявлення – сплатити зобов'язання з єдиного податку за 2 кв. 2006р., вказавши про це в графі  «призначення платежу»своїх платіжних доручень.

В зв'язку з чим відповідач не мав права, всупереч волі власника коштів порушити ст. 4 Закону України «Про власність»направляти зазначені кошти на інші цілі, ніж погашення податкових зобов'язань позивача саме з єдиного податку і саме за 2 кв. 2006р.

Відповідно до п.15.1.1. ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено строк давності визначення податковими органами сум податкових зобов'язань  не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання декларації. Якщо  протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання. З врахуванням вищенаведеної норми перша податкова вимога № 1/95 від 26.07.2004р. стосовно податкової заборгованості за період по 27.07.2001 р. та другу податкову вимогу № 2/48 від 25.05.2006р. за період з 2001р. по 25.05.2003 р. є безпідставними.

Крім того, постановою господарського суду Харківської області від 01.06.2006р. та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від  25.07.2006р. по справі № АС-27/298-06 було встановлено відсутність у позивача боргів по сплаті єдиного податку, встановленого Указом Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів  малого підприємництва»за період з 1 кв. 2003р. по 1 кв. 2006р. Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від  25.07.2006р. по вказаній  справі  набрала законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 72. КАС України обставини, встановлені судовим рішенням  в адміністративній,  цивільній або господарській справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших  справ,  у  яких беруть  участь  ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

За таки обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 30.08.2006р. по справі № АС-04/358-06 прийнята при неповному з'ясуванні усіх обставин справ у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

 На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196,  п.3  ст. 198, п. 1 ст. 202, ст.ст. 207, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову господарського суду Харківської області від  30.08.2006р. по  справі № АС-04/358-06 скасувати, та прийняти нову.

Позов задовольнити.

Визнати недійсними податкові вимоги Дергачівської МДПІ № 1/95 від 26.07.2004р. та  № 2/48 від 25.05.2006р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь  Золочівської  районної спілки споживчих товариств (райспоживспілка) (62203, Харківська область, с.м.т. Золочів, вул. Комсомольська, 45, п/р  260092807 у ХОД АПБ «Аваль»м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 30767732) суму судового збору  у розмірі 10, 20 грн.

Зобов'язати господарський суд Харківської області  на виконання даної постанови видати виконавчий лист.

Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду  першої інстанції.

 Головуючий суддя                                                       Карбань І.С.

                        Суддя                                                       Бабакова Л.М.

                        Суддя                                                       Шутенко І.А.