Ухвала

від 03.10.2013 по справі 14/906/57/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

Від "03" жовтня 2013 р. Справа № 14/906/57/13-г

За заявою Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області (смт.Любар, Житомирська область)

До боржника Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гринівецький" (с. Гринівці, Любарський район, Житомирська область)

про визнання банкрутом

Суддя Костриця О.О.

В засіданні суду прийняли участь:

від ініціюючого кредитора: Поварчук Н.В. - довіреність №4972/01 від 25.09.2013р.

від кредитора: не з'явився

від боржника: Черниш О.М. - ліквідатор

присутній в засіданні суду: Левченко Р.В. - державний реєстратор реєстраційної служби Любарського РУЮ, посвід. ЖИ №241 від 01.07.2013р.

В провадженні господарського суду Житомирської області перебуває справа №14/906/57/13-г про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гринівецький" (с. Гринівці, Любарський район, Житомирська область).

Ухвалою господарського суду від 18.01.2013р. за заявою Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області (смт. Любар, Житомирська область) було порушено провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гринівецький" (с. Гринівці, Любарський район, Житомирська область), за правилами статей 6, 7, 12 та 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою суду від 21.03.2013р. визнано банкрутом Сільськогосподарський виробничий кооператив "Гринівецький", відкрито ліквідаційну процедуру Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гринівецький" (с. Гринівці, Любарський район, Житомирська область) строком на дванадцять місяців до 21.03.2014р. включно; призначено ліквідатором Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гринівецький" арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича.

06.06.2013р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява УПФУ в Любарському районі Житомирської області №2957/03 від 03.06.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 6051,36 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2013р. прийнято до розгляду в засіданні господарського суду заяву кредитора УПФУ в Любарському районі Житомирської області №2957/03 від 03.06.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 6051,36грн.

Ухвалою суду від 16.07.2013р. було визнано вимоги кредитора - ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі Житомирської області на суму 10441,20грн., які віднесені до другої черги задоволення вимог кредиторів, відкладено розгляд заяви УПФУ в Любарському районі Житомирської області №2957/03 від 03.06.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 6051,36грн., проміжний звіт ліквідатора взято до відома, задоволено клопотання ліквідатора про витребування у державного реєстратора Любарської РДА реєстраційної справи Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гринівецький", відкладено розгляд справи, зобов'язано ліквідатора Черниша О.М., УПФУ в Любарському районі Житомирської області, державного реєстратора надати витребувані судом документи.

30.08.2013р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4416/06 від 27.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 2017,12 грн.

Ухвалою суду від 12.09.2013р. прийнято до розгляду в засіданні господарського суду заяву кредитора УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4416/06 від 27.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 2017,12 грн.

Суд переходить до розгляду справи по суті.

З 19.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року № 4212-VI.

Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Абзацом третім п.1-1 вищезазначених положень передбачено, що положення цього закону, які регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Слід зазначити, що до тексту нової редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не увійшла норма, яка в попередній редакції була закріплена в ст. 52, а саме щодо спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника та можливості звернутися до суду із заявою у разі, якщо вимоги до боржника менші ніж встановлено загальними правилами.

Разом з тим, з огляду на те, що провадження у даній справі було порушено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI, та зважаючи на те, що нова редакція Закону не передбачає провадження справи про банкрутство відсутнього боржника в порядку статті 52, при вирішенні судом даної справи застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року за № 2343-XII в редакції, яка була чинною до 18.01.2013 року включно.

В силу ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

На підставі положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.

Згідно ч.1 ст.5 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За загальним правилом, визначеним ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.

Незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В засіданні суду розглядалась заява УПФУ в Любарському районі Житомирської області №2957/03 від 03.06.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 6051,36грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з січня по червень 2013р.

Представник кредитора в засіданні суду вимоги викладені в вищезазначеній заяві підтримав в повному обсязі.

Ліквідатор боржника Черниш О.М. в засіданні суду 16.07.2013р. надав письмовий відзив на заяву УПФУ в Любарському районі, в якому вимоги кредитора визнав в повному обсязі (а.с.38 том 2).

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку частково задовольнити заяву УПФУ в Любарському районі №2957/03 від 03.06.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника, з огляду на наступне.

Управління Пенсійного фонду в Любарському районі звернулося до господарського суду із заявою про збільшення кредиторських вимог на суму6051,36грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з січня по червень 2013р.

Свою заяву кредитор обгрунтовує посиланням на:

- постанову Житомирського окружного адміністративного суду України від 28.03.2013р. по справі №806/1393/13-а про стягнення з СВК "Гринівецький" на користь УПФУ в Любарському районі 2017,12грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-лютий 2013р. (а.с. 4 том 2),

- постанову Житомирського окружного адміністративного суду України від 18.04.2013р. по справі №806/2274/13-а про стягнення з СВК "Гринівецький" на користь УПФУ в Любарському районі 1008,56грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2013р (а.с. 5 том 2),

- виконавчими листами виданими на виконання вищезазначених постанов суду (а.с. 6-7 том 2);

- розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що не змінювався з початку року та відповідно до якого СВК "Гринівецький" необхідно відшкодувати УПФУ в Любарському районі витрати на виплату та доставку пенсій на суму 1008,56грн. (загальна сума за період з квітня по червень 2013р. становить 3025,68 грн.)(а.с. 8 том 2).

Таким чином, кредитор зазначає, що СВК "Гринівецький" зобов'язано відшкодувати УПФУ в Любарському районі витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2013р. в сумі 6051,36грн.

Законами України врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є окремим видом збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим на них також розповсюджується дія норм, які передбачені ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663.

Відповідно до п.6.1 вказаної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктами 6.8, 6.9 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, боржник здійснював свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і був відповідно до п. 2.1.1 вказаної Інструкції платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Діюче законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов за яких у підприємств та організацій не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списками № 1 та № 2.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду від 21.03.2013р. визнано банкрутом Сільськогосподарський виробничий кооператив "Гринівецький", відкрито ліквідаційну процедуру Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гринівецький" (с. Гринівці, Любарський район, Житомирська область) строком на дванадцять місяців до 21.03.2014р. включно.

Відповідно до вимог ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

В листі Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78 "Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство" зазначено, що відповідно до статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Виходячи зі змісту вказаної норми, поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

У зв'язку з чим, вимоги УПФУ в Любарському районі в розмірі 3025,68грн. які виникли за період січень-березень 2013р. та підтверджуються судовими рішеннями підлягають визнанню господарським судом в повному обсязі.

Відносно вимог в розмірі 3025,68грн., які виникли за період з квітня по червень 2013р. та підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку, що дані вимоги не мають характеру поточних, оскільки виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ч.ч. 8,9 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст. 31 Закону, з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

В статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, яка також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку з чим, суд вважає, що вимоги заявника не є ані витратами четвертої черги, ані поточними зобов'язаннями, виходячи зі змісту спеціального Закону.

Отже, вимоги кредитора в розмірі 3025,68грн., які виникли за період з квітня по червень 2013р. судом відхиляються.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 18.09.2013р. у справі №6/108-09.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Оскільки вимоги УПФУ становлять заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не зобов'язання зі сплати єдиного внеску, заявлені вимоги підлягають включенню до четвертої черги задоволення.

Крім того, відповідно до пункту 11.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду від 04 червня 2004 року №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредиторські вимоги визнані судом, включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

З огляду на зазначене, суд вважає що вимоги УПФУ в Любарському районі підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню та включенню 3025,68грн. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до п.4.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, розподіл сум судового збору (так само як й інших судових витрат) у непозовному провадженні, зокрема, як-от у справах про банкрутство, здійснюється оскільки інше не передбачено законом, за загальними правилами ст.49 ГПК.

З огляду на зазначене, судові витрати покладаються на боржника пропорційно розміру задоволених кредиторських вимог.

У зв'язку із звільненням кредитора - УПФУ в Любарському районі від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 573,50 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

В судовому засіданні розглядається заява УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4416/06 від 27.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 2017,12 грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з липня по серпень 2013р.

Свою заяву кредитор обгрунтовує посиланням на розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що не змінювався з початку 2013 р. та відповідно до якого СВК "Гринівецький" необхідно відшкодувати УПФУ в Любарському районі витрати на виплату та доставку пенсій на суму 1008,56грн. (загальна сума за період з липня по серпень 2013р. становить 2017,36грн.)(а.с. 53 том 2).

Представник кредитора в засіданні суду вимоги викладені в вищезазначеній заяві підтримав в повному обсязі.

Ліквідатор боржника Черниш О.М. в засіданні суду надав письмовий відзив на заяву УПФУ в Любарському районі, в якому вимоги кредитора визнав в повному обсязі.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку відмовити в задоволенні заяви УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4416/06 від 27.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 2017,12 грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з липня по серпень 2013р., з огляду на нормативно-правове обгрунтування суду викладене вище при розгляду аналогічної заяви та з урахуванням судової практики при розгляді даної категорії заяв.

Ліквідатор в засіданні суду надав лист Відділу Держземагентства у Любарському районі Житомирської області №1215/01-10 від 22.07.2013р., в якому відділ повідомив, що згідно державної статистичної звітності форма 6-зем на території Любарського району земельні ділянки у СВК "Гринівецький" у власності, користуванні та оренді не перебувають, а також, лист Чуднівського ВРЕР УДАІ УМВС України в Житомирській області №2111 від 17.08.2013р., в якому інспекція повідомила, що згідно бази даних АІС "Автомобіль", за СВК "Гринівецький" транспортні засоби не зареєстровані.

Разом з тим, ліквідатор вимоги ухвали суду від 16.07.2013р. виконав частково.

Присутній в засіданні суду державний реєстратор реєстраційної служби Любарського РУЮ надав для огляду оригінал реєстраційної справи Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гринівецький" (13143, Житомирська область, Любарський район, с.Гринівці, вул. Случ, ідентифікаційний код 01528967).

Судом в судовому засіданні було оглянуто матеріали вищезазначеної реєстраційної справи та долучено до матеріалів справи копії необхідних документів.

Враховуючи вищевикладене та з метою витребування додаткових доказів по справі, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 77, 86 ГПК України, ст.ст. 22-25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 18.01.2013р.), господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги кредитора - УПФУ в Любарському районі на суму 3025,68грн. основного боргу, які віднести до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог відмовити.

У зв'язку із звільненням кредитора - УПФУ в Любарському районі від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 573,50 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

2. Відмовити в задоволенні заяви УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4416/06 від 27.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 2017,12 грн.

3. Відкласти розгляд справи.

4. Призначити наступне засідання суду на "03" грудня 2013 р. о 11:00 в приміщенні господарського суду Житомирської області, каб. №407.

5. Зобов'язати ліквідатора Черниша О.М.:

- надати господарському суду проміжний звіт про хід ліквідаційної процедури банкрута;

- виявити додаткові докази про наявність/відсутність у банкрута майна на праві власності/користування;

- здійснити інвентаризацію майнових активів та заборгованості банкрута, в тому числі, перед найманими працівниками;

- надати докази припинення трудових відносини підприємства-банкрута з найманими працівниками відповідно до законодавства України про працю;

- виявити документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

- надати докази користування печаткою та штампом банкрута;

- надати акт приймання-передачі бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки і штампів, матеріальних та інших цінностей;

- надати відомості про заборгованість боржника по заробітній платі перед найманими працівниками або її відсутність;

- надати витяг з ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців, з внесеними до нього відомостями щодо ліквідатора банкрута Черниша О.М., як керівника юридичної особи, особу, уповноважену представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами та особу, яка має право вчиняти від імені юридичної особи дії без довіреності, у тому числі підписувати договори;

- надати відповідь на запит до реєстраційної служби Любарського районного управління юстиції;

- включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника;

- надати реєстр вимог кредиторів складений з врахуванням вимог статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Викликати в судове засідання уповноважених представників кредиторів та ліквідатора Черниша О.М.

Ухвала господарського суду набирає законної сили у встановленому законом порядку.

Суддя Костриця О.О.

1- до справи;

2 ініціюючому кредитору (реком.);

3- ліквідатору Чернишу О.М.;

4- ВВД ФССНВВ та ПЗ України в Чуднівському районі