Ухвала

від 24.09.2013 по справі 815/315/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 р.Справа № 815/315/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Дубчак Ю.В.,

за участю: представника ПП "Саксесс-Строй" - Жукова Юрія Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Саксесс-Строй" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року приватне підприємство (далі ПП) "Саксесс-Строй" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року № 0002262250, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 153916,71 грн., у тому числі 102611,00 грн. за основним платежем та 51305,71 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафам).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 березня 2012 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 28 грудня 2012 року № 0002262250.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ у Приморському районі міста Одеси подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказане рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд не дав належної оцінки доказам, які є у справі, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 21 листопада 2012 року № 2771, фахівцями ДПІ у Приморському районі міста Одеси, згідно направлень № 003499/3293, № 003498/3292 від 21 листопада 2012 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Саксесс-Строй" щодо підтвердження взаємовідносин із платниками податків з ТОВ "Тетрабудсервіс" за період серпень-вересень 2011року, та з ТОВ "Кафі" за жовтень 2011 року.

В ході проведення перевірки була використана інформація, яка отримана від ДПІ у Печерському районі м. Києва (супроводжувальний лист № 186/7/22-211 від 07 березня 2012 року), акт від 07 березня 2012 року № 107/22-2/37508271 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТетрабуДсервіс" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 вересня 2011 року по 31 січня 2012 року", згідно якого неможливо провести зустрічну звірку у зв'язку з тим, що стан платника ТОВ "Тетрабудсервіс" до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

При цьому в ході організації проведення зустрічної звірки з метою забезпечення підтвердження господарських відносин враховано висновок ДПІ у Печерському районі м. Києва, щодо наявності "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Тетрабудсервіс" та пояснення засновника Товариства, який повідомив, що зареєстрував Товариство за грошову винагороду, без мети здійснення будь-якої фінансово - господарської діяльності. Реєстраційні документи, документи на відкриття рахунків в установах банків підписував не розуміючи суті та змісту даних документів. В липні 2011 року було переоформлено ТОВ "Тетрабудсервіс" на іншу особу та підписані документи по суті та змісту яких не розумів. До дозвільної системи з метою виготовлення печаток, штампів та факсімільє не звертався. Директорів та інших посадових осіб не призначав. За фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання), невстановленими слідством особами "Тетрабудсервіс" з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно порушено кримінальну справу.

Таким чином, перевіряючі вважали, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Тетрабудсервіс" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ "Тетрабудсервіс", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Тетрабудсервіс" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Також, в ході проведення перевірки використана інформація, яка отримана від ДПІ у Печерському районі м. Києва (супроводжувальний лист від 07 березня 2012 року № 193/7/23-310), акт перевірки від 07 березня 2012 року № 113/22-10/37317078 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Кафі" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 05.10.10 по 31.12.11", згідно якого встановлено, що ТОВ "Кафі" за юридичною та фактичною адресою, вказаною в установчих документах, не знаходиться. Крім того, фактично згідно податкової звітності у ТОВ "Кафі" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Крім того, від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано пояснення засновника ТОВ "Кафі", який зазначив, що до діяльності вказаного підприємства не має ніякого відношення, на посаду директора нікого не призначав та нікого на це не уповноважував.

За фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ТОВ "Кафі" з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно порушено кримінальну справу.

За таких обставин перевіряючі дійшли до висновку про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 05 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

Тому, оскільки ПП "Саксесс-Строй" не було надано до перевірки журнал реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ та/або копії таких довіреностей перевіряючі дійшли до висновку, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів приватним підприємством не проводились. На думку перевіряючих операції із придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. А з наданих документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

За результатом проведеної перевірки ДПІ у Приморському районі міста Одеси складено акт від 17 грудня 2012 року № 7788/22-5/33865986, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення від 28 грудня 2012 року № 0002262250, яким ПП "Саксесс-Строй" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 153916,71 грн., у тому числі 102611 грн. за основним платежем та 51305,71 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафам).

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив; що письмовий запит органу державної податкової служби, щодо надання пояснень та документів, не відповідав вимогам п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, що є підставою для його ігнорування. ПП "Саксесс-Строй" були надані в встановлені строки запитані документи та надало вичерпну відповідь, при чому представник податкового органу не зміг у судовому засіданні пояснити, яки запитані документи не були надані до перевірки.

У зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем не надано належних доводів, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, що слугували підставою для проведення перевірки Приватного підприємства та не доведено правомірність проведення документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами проведення якої складено акт від 17 грудня 2012 року № 7788/22-5/33865986.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що станом на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій із ТОВ "Тетрабудсервіс" та ТОВ "Кафі" зазначені підприємства були зареєстровані відповідно до вимог діючого законодавства, як юридичні особи, місцезнаходження не змінені.

При досліджені в судовому засіданні договорів укладених позивачем з зазначеними Товариствами, відповідних податкових та видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, банківські виписки, фотографічні зображення опалубки та будівельного обладнання, придбаного у ТОВ "Тетрабудсервіс" і ТОВ "Кафі", на будівельних майданчиках, довідки про рух ОЗ по складам, оборотно-сальдових відомостей по рахункам, реєстрів довіреностей, довіреностей на отримання товару, сертифікати відповідності із додатками, довіреності на одержання товарів, журнал реєстрації довіреностей та документів, що підтверджують фактичне переміщення транспортування товару та які, згідно акту перевірки, відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем належним чином не доведено порушення ПП "Саксесс-Строй" вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року № 0002262250 прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. На підставі чого суд визнав таке рішення протиправним та скасував.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, Конституції України, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується і також вважає, що платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати чи податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону (у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З наведених положень Закону випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з господарською метою та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного здійснення господарських операцій (їх реальності), здійсненням операції без ділової мети, обліком операцій безвідносно до їх дійсного економічного змісту, необережністю та необачливістю при вчиненні правочинів з контрагентами, що не виконують своїх податкових зобов'язань, укладенням нетипових та разових угод, використанням нетрадиційних форм розрахунків.

Однак, як правильно зазначено судом першої інстанції, у даному випадку існування відповідних обставин Податковим органом не доведено.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною, в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При цьому висновки про наявність такої протиправної мети не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Також, колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга ДПІ у Приморському районі міста Одеси за змістом ідентична запереченням наданим до адміністративного позову, які були ретельно перевірені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження, та спростовуються матеріалами справи, а тому не заслуговують до уваги.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 вересня 2013 року.

Головуючий:

Судді: