Копія:
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2013 р. справа №818/7109/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Мамонтової К.В.
представник позивача - Підгорного О.М.
представника відповідача - Васильченко М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/7109/13-a
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хемікал Інвест Лімітед"
до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хемікал Інвест Лімітед" звернулося до суду з адміністративним позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, Шосткинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2013року №0000242201, яким товариству зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 38138 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач безпідставно визнав нікчемними та безтоварними правовідносини позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Іст", оскільки реальність виконання укладених угод повністю підтверджуються відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Шосткинська ОДПІ, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що згідно актів документальних позапланових невиїзних перевірок державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Днепропетровська від 18.04.2013року №1318/153/38113730 та від 26.04.2013 року №1431/224/38113730, не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ "Альянс-Іст" підприємствам-покупцям, внаслідок чого операції з поставки товару на адресу ТОВ "Хемікал Інвест Лімітед" здійснено без мети настання реальних наслідків. Податкові накладні, отримані від ТОВ "Альянс-Іст", на підставі яких позивач у червні, серпні, грудні 2012 року та січні-лютому 2013 року сформував податковий кредит з податку на додану вартість, виписано з порушенням п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (а.с.108-110).
Представник позивача Підгорний О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Васильченко М.П. позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що Шосткинською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Хемікал Інвест Лімітед" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період червень-серпень, жовтень, грудень 2012 року, січень - лютий 2013 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Альянс-Іст", за результатами якої складений акт від 12.07.2013р. №666/22-005/34560130 (а.с.11-31).
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013року №0000242201, яким товариству "Хемікал Інвест Лімітед" зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 38138 грн. за лютий 2013року (а.с.50).
Як зазначено в акті перевірки, у червні, серпні, грудні 2012 року та січні-лютому 2013року одним із постачальників ТОВ "Хемікал-Інвест-Лімітед" було ТОВ "Альянс-Іст" (м.Дніпропетровськ).
З актів ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 18.04.2013 року №1318/153/38113730 та від 26.04.2013 року №1431/224/38113730 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "Альянс-Іст" з питань дотримання вимог податкового законодавства України за лютий, березень 2013 року вбачається, що товариство "Альянс-Іст" порушило ст. 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт та послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями, в т.ч. з покупцем ТОВ "Хемікал Інвест Лімітед". В ході перевірки встановлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи, договори, накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення ' господарської діяльності. Відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ "Альянс-Іст". Товариство здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.
На думку податкової інспекції, проведеними перевірками не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ "Альянс-Іст" підприємствам покупцям, внаслідок чого операції з поставки товару на адресу ТОВ "Хемікал Інвест Лімітед" здійснено без мети настання реальних наслідків.
Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на таке.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 Цивільного Кодексу України.
Так, відповідно до частин 1 та 5 вказаної статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
За приписами статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 Цивільного Кодексу України визначено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, а саме: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Тобто, у складі цивільного правопорушення, передбаченого ст.228 Цивільного Кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета: порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 Цивільного Кодексу України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.
Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.
В акті перевірки не зазначено жодного факту порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору купівлі-продажу від 31.05.2012року №31/05 з ТОВ "Альянс-Іст" (м.Дніпропетровськ).
Таким чином, не встановлена наявність мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у товариства "Хемікал-Інвест-Лімітед", як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи із загальних засад судочинства.
Таку правову позицію поділяє і Вищий адміністративний суд України, зазначаючи про це, зокрема, у постанові від 14.11.2011р. у справі № 2а-9864/11/2670 (К/9991/50772/12).
Що стосується обґрунтованості віднесення до валових витрат сум пов"язаних із виконанням вищевказаних господарських операцій та формування податкового кредиту, то суд зазначає слідуюче.
Відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
За змістом п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із, зокрема, витрат операційної діяльності, до якої включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, залежно від того, яка подія відбулась раніше.
Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Судом встановлено, що реальність виконання господарських операцій на підставі договору купівлі-продажу від 31.05.2012 року №31/05 з ТОВ „Альянс-Іст" повністю підтверджена необхідними первинними документами.
Так, товариство "Хемікал Інвест Лімітед" надало необхідні документи, а саме:
- письмовий договір купівлі-продажу № 31/05 від 31.05.2012 року з додатком (а.с.41-43);
- видаткові накладні №60501 від 05.06.2012 року (а.с.54), № 21205 від 12.02.2013 року (а.с.62), № 13002 від 30.01.2013 року (а.с.69), № 80703 від 07.08.2012 року (а.с.76), № 121901 від 19.12.2012 року (а.с.85), №71101 від 11.07.2012 року (а.с.91);
- податкові накладні № 62 від 05.06.2012 року (а.с.57), № 458 від 12.02.2013 року (а.с.63), № 1003 від 29.01.2013 року (а.с.70), № 123 від 07.08.2012 року (а.с.77), № 407 від 12.12.2012року (а.с.86), № 92 від 11.07.2012року (а.с.92);
- картка рахунок 631 за 2012 рік - 2013 рік (а.с.45, 53, 60, 66, 73, 80, 89);
- платіжні доручення щодо перерахування грошових коштів за придбаний товар № 265 від 06.06.2012року (а.с.55), № 46 від 30.01.2013 року (а.с. 61), № 40 від 29.01.2013 року (а.с.67), № 375 від 07.09.2012 року (а.с.74), № 16 від 09.01.2013 року (а.с.81), № 637 від 24.12.2012 року (а.с.82), № 622 від 12.12.2012 року (а.с.83), № 329 від 13.07.2012 року (а.с.90).
Товариством "Хемікал Інвест Лімітед" надані докази переміщення товарів, а саме: товарно-транспортні накладні від 05.06.2012 року (а.с.58), від 12.02.2013 року (а.с.64), від 30.01.2013 року (а.с.71), від 07.08.2012 року (а.с.78), від 19.12.2012 року (а.с.87).
Позивачем надано акти приймання товарів від ТОВ „Альянс-Іст" від 05.06.2012 року, від 30.01.2013 року, від 12.02.2013року (а.с.59, 65, 72, 79, 88, 93).
Тобто, під час перевірки товариством були надані всі необхідні документи, які підтверджують реальність виконання господарських операцій.
Реальність спірних господарських операцій підтверджується також тим, що сировина, яка була придбана у ТОВ "Альянс-Іст" в період з червня 2012 року по лютий 2013року була оприбуткована позивачем на своїх складах та використана у виробництві готової продукції, що підтверджується матеріальними звітами та картками складського обліку (а.с.122-141).
Твердження податкової інспекції про те, що податкові накладні, отримані від ТОВ "Альянс-Іст", на підставі яких товариство "Хемікал Інвест Лімітед" у червні, серпні, грудні 2012 року та січні-лютому 2013 року сформувало податковий кредит з податку на додану вартість, виписано з порушенням норм п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, є безпідставним, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 201.4 та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому порядку.
Згідно п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379 (далі - Порядок №1379), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, сума ПДВ у розмірі 38138 грн., була віднесена ТОВ "Хемікал Інвест Лімітед" до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Алянс-Іст". На момент складання податкових накладних ТОВ "Альянс-Іст" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.
Отже, товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Іст" мало право на складання податкових накладних.
Враховуючи викладене, сума ПДВ у розмірі 38138 грн. правомірно віднесена товариством "Хемікал Інвест Лімітед" до податкового кредиту, оскільки підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.
Посилання Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача - ТОВ "Алянс-Іст", як на підставу винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Іншим законодавством України також не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.
У відповідності до вимог Податкового кодексу України, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на податкові органи, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.
Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Висновок суду про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом, узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява №3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія - заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії - заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
Отже, відповідач безпідставно пов'язує право позивача на формування податкового кредиту із діями третіх осіб.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Шосткинська ОДПІ, як суб"єкт владних повноважень, не довела правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 30.07.2013року №0000242201 та стягнути з державного бюджету України судові витрати в сумі 381 грн. 38 коп.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хемікал Інвест Лімітед" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 30.07.2013року №0000242201, яким товариству зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 38138 грн.
Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хемікал Інвест Лімітед" /Сумська область, м. Шостка, вул. Привокзальна, 1-А, код ЄДРПОУ 34560130/ судові витрати в сумі 381 грн. 38 коп. (триста вісімдесят одна грн.38 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.О. Бондар
Повний текст постанови виготовлений 11 жовтня 2013 року.
З оригіналом згідно:
Суддя С.О. Бондар
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2013 |
Оприлюднено | 14.10.2013 |
Номер документу | 34048872 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
С.О. Бондар
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні