Рішення

від 04.10.2013 по справі 201/7063/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Cправа № 201/7063/13-ц

пр. № 2/201/2140/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого - судді Галічого В.М.

При секретарі - Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонкор, ЛТД», треті особи - Дніпропетровська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому в обґрунтування заявлених вимог послалася на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.04.2003 р. є співвласником 36/200 частин домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1.

На суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2 на відстані 2-10 метрів від житлового будинку позивача проводиться самочинне будівництво багатоповерхових промислових цехів, холодильників та інших промислових споруд, яке проводить ТОВ «Бонкор, ЛТД». Зазначене будівництво ведеться без належним чином оформленої проектної і дозвільної документації, із суттєвими порушеннями будівельних норм і правил. Позивач неодноразово разом з іншими власниками, які мешкають поряд колективно та систематично зверталися до відповідних органів із скаргами.

Крім того, відповідач ТОВ «Бонкор, ЛТД» надає в оренду виробничі приміщення ТОВ фірмі «Мушкетер», які є об'єктом підвищеної небезпеки, в своїй роботі використовують аміак понад 6 тонн, аміачну холодильну установку з радіусом зони хімічного ураження 1,15 кілометра, аміачну компресорну, яка розташована на відстані 43 метрів від житлового будинку позивача, яка віднесена до об'єктів підвищеної небезпеки 2 класу. Виробляють морозиво, печиво, полуфабрикати, кондитерські вироби, сири, переробляють молоко, м'ясо та інші харчові продукти. Експлуатують холодильні камери загальною площею понад 5 000 кв.м. і об'ємом 30 тонн. Свою діяльність здійснюють цілодобово, без жодних перерв і вихідних. Мають постійний рух транспорту понад 300 вантажних автомобілів на добу, які проводять завантаження і розвантаження, прямо під нашими вікнами, працюють автокари. Позивач зазначає, що промислові споруди, які самовільно побудувало ТОВ «Бонкор, ЛТД» є промисловим підприємством, яке виготовляє харчову продукцію, є кондитерською фабрикою і хладокомбінатом, яке відноситься до V класу, додатку № 4 Державних санітарних правил (ДСП) від 19.06.1996 року № 173, і повинно мати санітарно-захисну зону 50 метрів, яка фактично складає 2-5 метрів, а виробництво сирів повинно мати 100 метрів санітарно-захисної зони. Постійний шум, ультразвук, вібрація, загородження денного світла негативно впливають на здоров'я позивача та її сусідів, умови проживання, а особливо вартість житлових будинків і землі, яка значно знизилась, оскільки промислові споруди ТОВ «Бонкор, ЛТД» знаходяться навкруги її будинку з чотирьох сторін, тобто він в самому центрі цієї фірми. При цьому відповідач заважає безперешкодному проходу до будинку позивача, у зв'язку з чим вона змушена проходити через контрольно-пропускний пункт, який ТОВ «Бонкор, ЛТД» самовільно встановило на початку вулиці.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просила суд зобов'язати ТОВ «Бонкор, ЛТД» за його рахунок знести самочинно збудоване нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, а саме: надбудову над літ. А-1, цокольний поверх літ. під А-1, прибудови літ. а 4 -1, а 18 -1, а 7 -1 цокольний поверх літ. під а-1, надбудови літ. а 14 -1, навіс літ. а 7 , сходи літ. а 8 , а 10 , а 19 , а 21 , вхід у цокольний поверх а 15 , вхід у цокольний поверх літ. а 16 , вхід у цокольний поверх літ. а 17 , вхід у цокольний поверх літ. а 20 ; цокольний поверх літ. під Б-1, надбудова «Б 3 -1» дах, антресольний поверх, прибудови літ. Б 9 -1, Б 10 -1, Б 11 -1, б 2 -1, б 3 -1, цокольний поверх літ. під Б 3 -1; сходи літ. б 1 , б 3 , б 5 , б 9 , б 10 , резервуар літ. б 4 , майданчики літ. б 2 , б 6 , б 7 , ганки літ. а 11 , а 13 , естокада літ. б 12 , сходи літ. б 15 б 13; б 4 ; цокольний поверх під літ. В-1, прибудови літ. В 2 -1, тамбур літ. в-1, цокольний поверх літ. В 2 -1, надбудова літ. В 3 -1; сходи в, в 1 ; цех напівфабрикатів літ. К-2 загальною площею 849,8 кв.м., в тому числі прибудови літ. К 4 -2, К 5 -1, К 6 -2, К 7 -1; сходи літ. к, ганок літ. к 1 , майданчик літ. к 2 ; сходи літ. м; навіси літ. Н, Н 1 , Щ, Ю, Я; тамбур літ. п 1 -1; літ. р естокада; сходи літ. с; холодильна камера літ. Т, загальною площею 99,8 кв.м. в тому числі тамбур літ. т 1 -1, тамбур літ. т 1 ; цех з виробництва напівфабрикатів літ. У-3 загальною площею 2652,2 кв.м. в тому числі цокольний поверх літ. під У-3, прибудови літ. У'-3, У''-1, У'''-1, У IV -3, У VI -1, підвал, надбудова літ. У V -1; навіс з пандусом літ. у, вхід у цокольний поверх літ. у', вхід у цокольний поверх літ. у'', ганок літ. у IV , сходи літ. у V ; холодильна камера літ. Ш загальною площею 9,5 кв.м. в тому числі, ганок літ. ш; майстерня літ. 1А -1 загальною площею 3022,0 кв.м. в тому числі надбудова літ. 1А 1 -2; сходи літ. 1а; споруда №4; підйомник № 11; підйомник № 12; мостіння II, контрольно-пропускний пункт, який розташовано навпроти гаражу домоволодіння АДРЕСА_1, пандус до літ. Р-1, а також стягнути на її користь судові витрати по справі.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги, в їх уточненій редакції, підтримала у повному обсязі, на їх задоволенні наполягала.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила у його задоволенні відмовити повністю, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Представники третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області у судовому засіданні 05.09.2013 р. надали суду свої усні та письмові пояснення, в яких просили позов задовольнити. В подальшому у судові засідання не з'являлися, про день та час їх проведення повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Інші треті особи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про день та час його проведення повідомлялись належним чином, про причини неявки представників суд не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення осіб, що приймали участь у розгляді справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 3, 21, 43, 55 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Права людини є невідчужуваними та непорушними. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Права і свободи людини захищаються судом.

Згідно частин 1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.04.2003 р. позивач ОСОБА_1 є власником 36/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи позивач та інші власники жилих будинків систематично зверталися до прокуратури Дніпропетровської обл., Інспекції ДАБК у Дніпропетровській обл., Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровської міської ради, Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, ГУМНС України у Дніпропетровській обл. з приводу самовільного будівництва, що здійснювалося на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2.

Під час проведених перевірок було з'ясовано, що рішенням Дніпропетровської міської Ради від 22.01.2003 р. № 69/6 земельна ділянка по АДРЕСА_2 була надана в оренду строком на 15 років відповідачу ТОВ «БОНКОР, ЛТД», що є власником наявних на ній будівель та споруд виробничого призначення. На зазначеній земельній ділянці відповідачем було розпочате у 2008 р. зведення двох будівель невідомого призначення, а також реконструкція існуючого промислового цеху. Оскільки таке будівництво велося без погодженої проектної та дозвільної документації, 17.02.2009 р. Інспекцією ДАБК Дніпропетровської обл. був наданий відповідачеві припис щодо припинення самовільного будівництва, який було проігноровано.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2012 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ТОВ «Бонкор ЛТД» про стягнення грошових коштів, за зустрічним позовом ТОВ «Бонкор ЛТД» до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, Дніпропетровська міська рада, про визнання права власності, було встановлено, що ТОВ «Бонкор ЛТД» за власні кошти самочинно без належного дозволу було побудовано та переобладнано будівлі і споруди, а саме: цех з виробництва морозива літ. А-1 загальною площею 1261,1 кв.м, в тому числі цокольний поверх літ. під А-1, прибудови літ. а-1, а 1 -2, а 4 -1, а 5 -1, а 6 -1, а 9 -1, а 18 -1, цокольний поверх літ. під а-1, надбудови літ. а 2 -1, а 12 -1, а 13 -1, а 14 -1, вхід у цокольний поверх літ. а 3 -1; навіс літ. а 7 , сходи літ. а 8 , а 10 , а 19 , а 21 , вхід у цокольний поверх а 15 , вхід у цокольний поверх літ. а 16 , вхід у цокольний поверх літ. а 17 , вхід у цокольний поверх літ. а 20 ; цех з виробництва морозива літ. Б-1 загальною площею 1150,1 кв.м., в тому числі цокольний поверх літ. під Б-1, антресольний поверх, прибудови літ. Б 1 -1, Б 2 -1, Б 3 -1, Б 4 -1, Б 5 -1, Б 6 -1, Б 7 -1, Б 8 - 2 , Б 9 -1, Б 10 -1, Б 11 -1, б 2 -1, б 3 -1, цокольний поверх літ. під Б 3 -1; сходи літ. б 1 , б 3 , б 5 , б 9 , б 10 , резервуар літ. б 4 , майданчики літ. б 2 , б 6 , б 7 , ганки літ. а 11 , а 13 , естокада літ. б 12 , сходи літ. б 15 ; цех з виробництва печива літ. В-1 загальною площею 1375,4 кв.м, в тому числі цокольний поверх літ. під В-1, прибудови літ. В 1 -2, В 2 -1, тамбур літ. в-1, цокольний поверх літ. В 2 -1, надбудова літ. В 3 -1; сходи в, в 1 ; прохідна літ. Д-1 загальною площею 23,4 кв.м., ганок літ. д; склад літ. Ж-2 загальною площею 298,8 кв.м., в тому числі тамбур літ. ж'-1, веранда літ. ж''-1, вхід у цокольний поверх ж'''-1; сходи літ. ж; ангар літ. И; цех напівфабрикатів літ. К-2 загальною площею 849,8 кв.м., в тому числі прибудови літ. К 1 -3, К 2 -3, К 4 -2, К 5 -1, К 6 -2, К 7 -1; сходи літ. к, ганок літ. к 1 , майданчик літ. к 2 ; трансформаторна підстанція літ. Л; трансформаторна підстанція літ. М-2 загальною площею 138,4 кв.м., сходи літ. м; навіси літ. Н, Н 1 , О, Ц, Ч, Щ, Ю, Я; холодильна камера літ. П-1, тамбур літ. п-1, п'-1; холодильна камера літ. Р-1, загальною площею 133,7 кв.м., літ. р естокада; склад літ. С-2 загальною площею 102,8 кв.м., сходи літ. с; холодильна камера літ. Т, тамбур літ. т 1 -1, тамбур літ. т 1 ; цех з виробництва напівфабрикатів літ. У-3 загальною площею 2652,2 кв.м. в тому числі цокольний поверх літ. під У-3, прибудови літ. У'-3, У''-1, У'''-1, У IV -3, У VI -1, підвал, надбудова літ. У V -1; навіс з пандусом літ. у, вхід у цокольний поверх літ. у', вхід у цокольний поверх літ. у'', ганок літ. уIV , сходи літ. уV; холодильна камера літ. Ш, ганок літ. ш; майстерня літ. 1А -1 загальною площею 262,2 кв.м. в тому числі надбудова літ. 1А 1 -2; сходи літ. 1а; споруда №4; підйомник № 11; підйомник № 12; мостіння I, II за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 16-17).

Вищезазначене рішення суду було скасовано в частині задоволення зустрічного позову ТОВ «Бонкор ЛТД» до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно та скасовано додаткове рішення того ж суду від 22.02.2013 р. про розподіл судових витрат, рішенням колегії суддів палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.04.2013 р., яким відмовлено у задоволені даного зустрічного позову про визнання права власності на будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 18-20).

Як вбачається з технічної документації, будівлі і споруди по АДРЕСА_2 є виробничими та збудовані ТОВ «Бонкор, ЛТД» самочинно. Крім того, відповідачу відведено земельні ділянки, які є територією загального користування (три вулиці), у тому числі вихід із житлового будинку позивача ОСОБА_1, чим порушуються законні права останньої на безперешкодне користування її майном.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.04.2013 року було встановлено, що спірні будівлі побудовані відповідачем ТОВ «Бонкор, ЛТД» самовільно і порушують права громадян, які мешкають поряд (т. 1 а.с. 18-20).

Так, відповідно до ст. 25 Закону України «Про основи містобудування» самовільне будівництво є неправомірною дією, що тягне встановлену законом відповідальність. Відповідно до ст. 376 ЦК України особа, що здійснила самочинне будівництво, не набуває право власності на зведене нею майно.

Згідно ст. 317 ЦК України власник має повноваження володіння, користування та розпорядження належним йому майном, а також відповідно до ст. 391 ЦК України вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні розпорядження належним йому майном.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 103 ЗК України власники і землекористувачі земельних ділянок у відповідності з їх цільовим призначенням, при якому власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок спричиняється як можно менше незручностей (затемнення, задимлення, неприємний запах, шумове забруднення та ін.). Власники і землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх не за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до ст. 104 ЗК України власники і землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може привести до негативного впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інші.

Згідно п. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення любих порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не зв'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, та відшкодування нанесених збитків.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених ст. ст. 391, 396 ЦК України, ст. 103 ЗК України.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, не відведеному для цієї мети або без відповідного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або із суттєвими порушеннями будівельних норм та правил. Особа, яка здійснила таке будівництво не набуває права власності на нього.

Отже, відповідач своїми незаконними діями при здійсненні самочинного будівництва не дозволяє позивачу та іншим власникам суміжних земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням, порушуючи санітарно-гігієнічні норми, інсоляцію, природне освітлення, перешкоджає провітрюванню, іонізації та мікроклімату приміщення житлового будинку позивача, негативно впливає на стан її земельної ділянки та беззаперечно знижує якість життя у такому житлі, а отже і на його вартість у випадку відчуження, що підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7

Пояснення свідка ОСОБА_8, який є одним із засновників ТОВ «Бонкор, ЛТД» та займає посаду директора ТОВ фірма «Мушкетер», не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищезазначених висновків суду.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням положень зазначених норм, встановлених фактичних обставин справи, а також приймаючи до уваги той факт, що у діях відповідача вбачаються ознаки неправомірності та порушення права позивача як власника суміжної земельної ділянки, суд вважає позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача за його рахунок знести самочинно збудоване ним нерухоме майно по АДРЕСА_2 - обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 391 ЦК України.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 317, 376, 391 ЦК України, ст. ст. 103, 104, 152 ЗК України, Постановами пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Бонкор, ЛТД» (код ЄДРПОУ 20266912) за його рахунок знести самочинно збудоване нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, а саме: надбудову над літ. А-1, цокольний поверх літ. під А-1, прибудови літ. а 4 -1, а 18 -1, а 7 -1 цокольний поверх літ. під а-1, надбудови літ. а 14 -1, навіс літ. а 7 , сходи літ. а 8 , а 10 , а 19 , а 21 , вхід у цокольний поверх а 15 , вхід у цокольний поверх літ. а 16 , вхід у цокольний поверх літ. а 17 , вхід у цокольний поверх літ. а 20 ; цокольний поверх літ. під Б-1, надбудова «Б 3 -1» дах, антресольний поверх, прибудови літ. Б 9 -1, Б 10 -1, Б 11 -1, б 2 -1, б 3 -1, цокольний поверх літ. під Б 3 -1; сходи літ. б 1 , б 3 , б 5 , б 9 , б 10 , резервуар літ. б 4 , майданчики літ. б 2 , б 6 , б 7 , ганки літ. а 11 , а 13 , естокада літ. б 12 , сходи літ. б 15 б 13; б 4 ; цокольний поверх під літ. В-1, прибудови літ. В 2 -1, тамбур літ. в-1, цокольний поверх літ. В 2 -1, надбудова літ. В 3 -1; сходи в, в 1 ; цех напівфабрикатів літ. К-2 загальною площею 849,8 кв.м., в тому числі прибудови літ. К 4 -2, К 5 -1, К 6 -2, К 7 -1; сходи літ. к, ганок літ. к 1 , майданчик літ. к 2 ; сходи літ. м; навіси літ. Н, Н 1 , Щ, Ю, Я; тамбур літ. п 1 -1; літ. р естокада; сходи літ. с; холодильна камера літ. Т, загальною площею 99,8 кв.м. в тому числі тамбур літ. т 1 -1, тамбур літ. т 1 ; цех з виробництва напівфабрикатів літ. У-3 загальною площею 2652,2 кв.м. в тому числі цокольний поверх літ. під У-3, прибудови літ. У'-3, У''-1, У'''-1, У IV -3, У VI -1, підвал, надбудова літ. У V -1; навіс з пандусом літ. у, вхід у цокольний поверх літ. у', вхід у цокольний поверх літ. у'', ганок літ. у IV , сходи літ. у V ; холодильна камера літ. Ш загальною площею 9,5 кв.м. в тому числі, ганок літ. ш; майстерня літ. 1А -1 загальною площею 3022,0 кв.м. в тому числі надбудова літ. 1А 1 -2; сходи літ. 1а; споруда №4; підйомник № 11; підйомник № 12; мостіння II, контрольно-пропускний пункт, який розташовано навпроти гаражу домоволодіння АДРЕСА_1, пандус до літ. Р-1.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонкор, ЛТД» на користь ОСОБА_1 114, 70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, втім не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.М. Галічий