Рішення

від 03.10.2013 по справі 910/16437/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16437/13 03.10.13

За позовом Приватного підприємства експертно-науково-дослідний центр "Експертиза"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний ассістанс"

про стягнення 7 403,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Добровольський Т.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство експертно-науково-дослідний центр "Експертиза" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний ассістанс" (далі-відповідач) про стягнення суми боргу у розмірі 7 403,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг згідно договору про надання послуг №27/10-П від 08.10.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.09.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

02.10.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи через перебування керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний ассістанс" на лікарняному та неможливістю направити в судове засідання іншого представника.

З приводу поданого клопотання суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, враховуючи, що клопотання про відкладення судового засідання подане вдруге, без підтверджуючих документів, тому суд, відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки дії відповідача свідчать про зловживання останнім своїми процесуальними правами, що призводить до необґрунтованого затягування розгляду справи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, проте відзиву на позовну подав не подав, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.10.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2010 р. між Приватним підприємством експертно-науково-дослідний центр "Експертиза" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортний ассістанс" було укладено договір №27/10-П про надання послуг, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання надати відповідачу/клієнтам відповідача посередницькі послуги та/або послуги з експертного дослідження.

Відповідно до п. 2.4. договору підставою для розрахунків є підписаний сторонами впродовж 3 днів з моменту виконання заявки акт про виконані роботи (надані послуги).

Згідно п. 2.5. договору розрахунки між сторонами проводяться в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів відповідачем на рахунок позивача впродовж 3 днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).

Як зазначає позивач, ним були надані, а відповідачем прийняті передбачені договором послуги на суму 7 403,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт №1354 від 26.12.2012 р., №80 від 29.01.2013 р., №117 від 07.02.2013 р., №232 від 20.03.2013 р., №348 від 26.04.2013 р., №361 від 08.05.2013 р., №415 від 22.05.2013 р., №447 від 28.05.2013 р., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копія в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг на загальну суму 7 403,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №27/10-П про надання послуг від 08.10.2010 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договорами належним чином, надав передбачені договором послуги, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості по актам здачі-приймання робіт №1354 від 26.12.2012 р., №80 від 29.01.2013 р., №117 від 07.02.2013 р., №232 від 20.03.2013 р., №348 від 26.04.2013 р., №361 від 08.05.2013 р., №415 від 22.05.2013 р., №447 від 28.05.2013 р. на суму 7 403,00 грн.

Проте, як встановлено судом, актом здачі-приймання робіт №447 від 28.05.2013 р. на суму 820,00 грн. підтверджується надання позивачем послуг згідно договору про надання послуг від 10.09.2010 р., тобто на виконання зобов'язань за іншим договором, ніж за яким стягується заборгованість та ґрунтуються позовні вимоги, а тому судом не приймається до розрахунків суми виконаних робіт за договором №27/10-П про надання послуг від 08.10.2010 р.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплати наданих позивачем послуг на суму 6 583,00 грн. не провів, доказів зворотного суду не надав.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п. 2.5. договору, обов'язок відповідача оплатити надані позивачем послуги в розмірі 6 583,00 грн. виник в момент підписання актів здачі-приймання робіт та на момент звернення до суду повинен бути виконаний.

Крім того, позивачем направлялася на адресу відповідача претензія №119-05 від 15.05.2013 р., яка отримана відповідачем 16.05.2013 р., з вимогою оплатити наявну заборгованість.

Проте, відповідачем жодної відповіді на подану претензію надано не було.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №27/10-П про надання послуг від 08.10.2010 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 6 583,00 грн. боргу.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Приватного підприємства експертно-науково-дослідний центр "Експертиза" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний ассістанс" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 37/48, кімн. 1, ідентифікаційний код - 33104606), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства експертно-науково-дослідний центр "Експертиза" (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, буд. 14-А, ідентифікаційний код - 31543085) 6 583 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 00 коп. - боргу та 1 529 (одну тисячу п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 93 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 07.10.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.