Постанова

від 07.10.2013 по справі 925/1088/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа№ 925/1088/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Шевченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги від 06.09.2013 року № 201 публічного акціонерного товариства «Ульяновське» на рішення господарського суду Черкаської області від 29.08.2013 року

у справі № 925/1088/13 ( суддя - Єфіменко В.В.),

за позовом Публічного акціонерного товариства «Ульяновське»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акведук»

про стягнення 259 492, 58 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Стечок А.М., Гладка А.Д.,

від відповідача: Суденко А.М.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Ульяновське» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акведук» про стягнення 259 492, 58 грн., що становить 257 361,77 грн. боргу, 1 873,45 грн. -3% річних та 257,36 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилається на приписи ст.670 ЦК України, стверджує, що відповідачем, в порушення умов договору, поставлено продукції менше ніж попередньо оплачено позивачем, просить повернути кошти в сумі вартості недопоставленої продукції.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.08.2013 року у справі № 925/1088/13 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач, Публічне акціонерне товариство «Ульяновське», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 29.08.2013 року у справі № 925/1088/13 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято за неповним з'ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.10.2013 року.

Представники апелянта в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.10.2013 року та у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

20 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Акведук» (постачальник за договором, відповідач у справі ) та відкритим акціонерним товариством «Ульяновське» (нині ПАТ «Ульяновське», покупець за договором, позивач у справі) було укладено договір поставки № 08-1/02/13 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити (передати у власність покупця) товар (добрива рідкі азотні), відповідно замовлення покупця, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах визначених у договорі.

Договором сторони передбачили, що товар передається покупцеві на підставі заявок, погоджених сторонами, а також на підставі інших документів, згідно п.3.3. договору. Постачальник формує для покупця рахунок на оплату кожної партії товару, в якому зазначається асортимент, кількість, ціна та вартість товару (п.п.2.4,2.5 договору.)

Згідно п.п. 3.1-3.6 договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються на умовах 100% передоплати шляхом переказу коштів на рахунок постачальника. Строк поставки товару визначається у заявках на товар, але не повинен перевищувати 30 календарних днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.6 договору).

Договором сторони передбачили (п. 4.7 договору), що у разі неможливості або реальної загрози порушення строків поставки партії товару з вини або інших обставин, яки виникли у постачальника, останній негайно (але не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня поставки) повинен повідомити покупця про це письмово. При цьому, покупець має право вимагати повернення сплачених коштів, які постачальник зобов'язується повернути протягом 3-х банківських днів від такої вимоги.

В силу частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків.

У відповідності до вимог частини 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Оплата проводиться у строки визначені умовами договору.

Відповідно до ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору, відповідачем було виставлено рахунок № 10 від 20.02.2013 року на оплату 600 тн. Карбамидо -аміачної суміши (КАС-32) за ціною 3041,67 грн./тн. на суму 2190000,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Позивачем було погоджено поставку та оплату 150 тн. добрив на суму 547500,00 грн., про що міститься відповідний напис на рахунку (а.с.7).

Платіжними дорученнями №117 від 28.02.2013 року та № 124 від 05.03.2013 року позивач, згідно рахунку № 10 від 20.02.2013 року, здійснив попередню оплату товару відповідно в сумі 273750,00 грн. та 200750,00 грн., всього на суму 474500 грн.

15 березня 2013 року відповідач поставив позивачу товар на суму 110704,62 грн. в кількості 30,33 тн, що підтверджується видатковою накладною № 22/2 від 15.03.2013 року (копія наявна в матеріалах справи).

25 березня 2013 року відповідач поставив позивачу товар на суму 101433,61 грн. в кількості 27,79 тн, що підтверджується видатковою накладною № 27 від 25.03.2013 року (копія наявна в матеріалах справи).

29 квітня 2013 року листом за № 87 позивач просить відповідача повернути 257361,77 грн. за недопоставлені добрива (а.с.13).

14 травня 2013 року позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 129 (а.с.12) , посилаючись на умови п.п. 3.1, 4.6 договору поставки стверджує, що строк поставки першої партії товару сплив 31.03.2013 року, другої - 05.04.2013 року просить повернути попередньо сплачені кошти в сумі 257361,77 грн..

Постачальник (відповідач за договором) 24.04.2013 року частково повернув кошти на рахунок позивача в сумі 5000 грн.

Листом від 09.07.2013 року за № 58/09-07 (а.с.31) визнав вимоги позивача про повернення коштів та пояснив, що недопоставка товару сталася у зв'язку з перебоями на виробництві добрив.

Однак, під час розгляду справи відповідач заперечив вимоги позивача, стверджує, що позивач не повернув належним чином оформленого та підписаного договору та не надавав заявок на поставку добрив, що позивач з свого боку не виконав умов договору, а також що при отримання оригіналів зазначених документів він зобов'язується поставити 71,88 тн. добрив на суму 257361,77 грн.

Дані твердження відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договір, належним чином засвідчена копія якого представлена позивачем, підписаний сторонами без заперечень чи застережень, умови договору виконувалися сторонами як з боку покупця (попередня оплата), так і з боку постачальника (виставлення рахунку на оплату та часткова поставка товару), відтак місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що факт укладення договору доведений і не спростований сторонами. В судовому засіданні 07.10.2013 року позивачем надано суду оригінал договору, який оглянуто колегією, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Однак колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду що відсутність заявок покупця на поставку товару, оформлених у відповідності до умов договору, лишає останнього права відмовитись від подальшої поставки товару та вимагати повернення попередньо сплачених коштів, оскільки самим договором сторони передбачили порядок поставки товару не тільки на підставі заявок (п.п.4.1 - 4.3 договору), але й на підставі інших документів, які визначають асортимент, кількість та ціну товару(п.п.2.4,2.5 договору).

Крім того, згідно умов договору постачальник, у будь-якому випадку, після одержання коштів від покупця зобов'язаний поставити товар не пізніше 30 календарних днів від дня надходження коштів (п. 4.6 договору), і у разі затримки поставки товару покупець набуває право або поновити замовлення на поставку, або відмовитись від поставки і вимагати повернення сплачених коштів, більш того така вимога є обов'язковою для постачальника, оскільки договором передбачено термін повернення коштів (п.4.7 договору). Таке право позивача (покупця за договором) закріплено і нормою ч.1 ст.670 ЦК України, згідно якої покупець має право вимагати передання йому кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від товару і якщо він оплачений вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми, також ст. 693 ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів визнає вимоги позивача щодо повернення 257361,77 грн. попередньої оплати за непоставлений товар правомірними та такими що підлягають до задоволення.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 2130,81 грн. (3% річних та інфляційних втрат), нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України.

Стаття 625 ЦК України визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Інфляційні збитки та проценти згідно зі ст. 625 ЦК України нараховуються за неправомірне користування чужими коштами, а отже, є платою за користування чужими коштами, що не носить, на відміну від неустойки, штрафного характеру, а має компенсаційний характер заходів впливу.

Враховуючи, що договором передбачено обов'язок постачальника повернення коштів у разі недопоставки товару протягом 3-х банківських днів від дня отримання такої вимоги покупця (п.4.7 договору), право покупця на отримання коштів порушено, враховуючи вимоги ст. ст. 50-51 ГПК України, з 20.05.2013 року (вимога на повернення від 14.05.2013 року + 3 б/дні).

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення 1873,45 грн. -3% річних та 257,36 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом не повно досліджено обставини справи, тому рішення господарського суду Черкаської області від 29.08.2013 року по справі № 925/1088/13 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги позивача задовольняються повністю .

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за розгляд справи в суді І інстанції в сумі 5189,85 грн. (платіжне доручення № 493 від 02.07.2013 року) та перегляд рішення в апеляційній інстанції в сумі 2594,95 грн. (платіжне доручення № 684 від 05.09.2013 року) покладаються відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 та 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ульяновське» на рішення господарського суду Черкаської області від 29.08.2013 року у справі № 925/1088/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 29.08.2013 року у справі № 925/1088/13 скасувати, прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акведук» (ідентифікаційний код 31918941, адреса: 19604, Черкаська область,Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Першотравнева, 71) на користь публічного акціонерного товариства «Ульяновське» (ідентифікаційний код 00387097, адреса: 62113, Харківська область, Богодухівський район, с. Улянівка, пл. Марії Буркун, буд.1) 257 361,77 грн. боргу, 1 873,45 грн. -3% річних, 257,36 грн. інфляційних втрат та 7 784,80 грн. в повернення судового збору.

5. Доручити господарському суду Черкаської області видати наказ.

6. Справу № 925/1088/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.