Постанова

від 09.10.2013 по справі 06/5026/1785/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. Справа№ 06/5026/1785/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Кондес Л.О.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю:

прокурора відділу прокуратури міста Києва Одуденко В.В., посв. від 17.10.2012 №009987,

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача Полішкевича М.В., дов. від 04.01.2013,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "АС-Будсервіс"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2013

(дата підписання - 26.06.2013)

у справі №06/5026/1785/2012 (суддя Анісімов І.А.)

за позовом Прокурора міста Черкаси в інтересах держави

в особі Черкаської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів Черкаської обласної ради

до Приватного підприємства "АС-Будсервіс"

про визнання недійсним частини договору та стягнення 77901,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 позов прокурора міста Черкаси в інтересах держави (далі - прокурор) в особі Черкаської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів Черкаської обласної ради (далі - позивач) до Приватного підприємства "АС-Будсервіс" (далі - відповідач) про визнання недійсним частини договору та стягнення 77901,09 грн. задоволено повністю.

Визнано недійсним частину договору підряду від 02.06.2008 №2, а саме п.4.1 при визначенні частини ціни договору в сумі 53265,00 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 53265,00 грн безпідставно набутих коштів, 6952,11 грн. 3% річних та 17683,98 грн. інфляційних втрат.

Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 1720,50 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем було правомірно застосовано коефіцієнт 1.2 до впливу умов виробництва при виконанні робіт "Капітальний ремонт в приміщенні 4-го поверху гуртожитку Черкаської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів Черкаської обласної ради", оскільки в період проведення ремонту в школі-інтернаті перебував літній табір, який перешкоджав виконанню робіт. На думку відповідача, прокурор у позові не навів правового обґрунтування вимог, пославшись лише на акт ревізії від 13.03.2012 №03-24/02 Державної фінансової інспекції в Черкаській області. Крім того, Завгородній С.В. не був причетний до діяльності ПП "АС-Будсервіс". Відповідач також зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано поновив строки позовної давності, чим порушив норми матеріального права.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 передано апеляційну скаргу ПП "АС-Будсервіс" на розгляд головуючому судді Рябусі В.І.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 09.10.2013. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 09.10.2013) прокурору - 02.09.2013 та відповідачу - 03.09.2013, долучені до матеріалів справи.

11.09.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Черкаської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів Черкаської обласної ради.

У судовому засіданні 09.10.2013 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, з огляду на клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, з метою дотримання ст.102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора та представника відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2008 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір підряду №2 (далі - договір), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконання робіт, у відповідності до умов договору, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (п.1 договору).

Відповідно до п.2 договору капітальний ремонт в приміщенні гуртожитку (четвертий поверх), згідно кошторису.

Згідно п.4 договору сума, яку замовник повинен сплатити підряднику, становить 298063,00 грн. Ціна договірна. Вид розрахунків безготівковий. Повний розрахунок протягом 5 днів після підписання акта прийому-здачі робіт.

Підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 28 робочих днів (п.5.1 договору).

Договір підписаний з обох сторін та скріплений печатками.

Частина 4 статті 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до листа Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.03.1998 №7/98 акт приймання виконаних підрядних робіт є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат.

Згідно акта №2 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 року відповідачем виконано, а позивачем прийнято підрядні роботи на 298063,00 грн. Акт №2 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 року підписаний сторонами без зауважень та заперечень 27.06.2008.

Виконані підрядні роботи оплачені в повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

Тобто, договір підряду від 02.06.2008 №2 є виконаним в повному обсязі з обох сторін.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, прокурор просить на підставі ч.1 ст.203 ЦК України визнати недійсним п.4.1 договору підряду від 02.06.2008 №2, яким визначено ціну договору. Зазначає, що під час укладання договору сторонами порушено чинне законодавство, що полягає у невірному застосовані норм ДБН Д.1.1.-4-2000 (а саме коефіцієнт 1.2 до впливу умов виробництва при виконанні робіт) під час проведення ремонту у закладі, що фінансується з державного бюджету, в зв'язку з чим ціна договору більша на 53265,00 грн. Підставою такого висновку прокурора був акт №03-24/02 ревізії фінансово-господарської діяльності Черкаської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів Черкаської обласної ради за період з 01.01.2006 по 31.12.2011, складений Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області 13.03.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до ст. 6 сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ч.3 ст.6 ЦК України).

Це не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, однією з яких є свобода договору, та вимогам цивільного законодавства щодо здійснення цивільних прав (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 20.02.2012 у справі № 6-51цс11).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У пункті 4.1 договору сторони погодили, що вартість робіт становить 298063,00 грн. За результатами виконання підрядних робіт відповідач оплатив їх.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів, зокрема, дефекту змісту правочину та дефекту невідповідності волі та волевиявлення. Визнання правочину недійсним пов'язане з анулюванням майнових наслідків його вчинення і встановлення наслідків, передбачених законом (лист Верховного суду України від 24.11.2008).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (постанова пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11).

Дослідивши договір підряду від 02.06.2008 №2, колегія суддів встановила, що правочин вчинений особами, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинявся у формі, встановленій законом та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, договір виконано сторонам без заперечень та зауважень, тому відсутні підстави для визнання п.4.1 договору підряду від 02.06.2008 №2 недійсним. Крім того, акт контролюючого органу не може слугувати підставою для визнання договору чи його частини недійсним.

Висновки суду першої інстанції в частині наявності підстав для визнання п.4.1 договору підряду від 02.06.2008 №2 недійсним безпідставні.

Прокурор, посилаючись на акт №03-24/02 ревізії фінансово-господарської діяльності Черкаської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів Черкаської обласної ради за період з 01.01.2006 по 31.12.2011, складений Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області 13.03.2012, просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 53265,00 грн.

В акті ревізії від 13.03.2012 №03-24/02 зазначено, що в акті №2 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 по об'єкту "Капітальний ремонт в приміщенні 4-го поверху гуртожитку Черкаської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів Черкаської обласної ради" завищено вартість одиничної розцінки Р20-39-1 "Очищення приміщень від сміття" та застосовано одиничні розцінки ПУ 14-6011 "Вертикальное перемещение грузов вручную, навалочне грузы на носилках, погрузка и выгрузка бросом или опрокидыванием, высота 5м", ПУ 14-6012 "Вертикальное перемещение грузов вручную, навалочне грузы на носилках, погрузка и выгрузка бросом или опрокидыванием, добавлять на 1м высоты", що призвело до проведення зайвих виплат бюджетних коштів на 53265,00 грн.

Прокурор в позовній заяві, керуючись ст.1212 ЦК України, визначає правову природу коштів в сумі 53265,00 грн як безпідставно отримані.

Однак, враховуючи, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, виходячи з обставин справи стосовно виконання підрядних робіт відповідачем та їх прийняття позивачем шляхом оформлення відповідного акта за формою КБ-2в, який підписано та скріплено печатками сторін без будь-яких зауважень та заперечень з боку замовника, а також оплати останнім у повному обсязі вартості фактично виконаних підрядних робіт, визначеної за домовленістю сторін у договорі підряду, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції припустився помилки в юридичній оцінці коштів, оскільки правовою підставою перерахування грошових коштів позивачем відповідачу у даному випадку був договір підряду від 02.06.2008 №2, а тому ці кошти не є майном, набутим відповідачем без достатньої правової підстави, що виключає застосування до спірних правовідносин норм ст. 1212 ЦК України.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги акт №03-24/02 ревізії фінансово-господарської діяльності Черкаської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів Черкаської обласної ради за період з 01.01.2006 по 31.12.2011, складений Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області 13.03.2012, який був наданий прокурором як підтвердження факту здійснення зайвих виплат бюджетних коштів внаслідок завищення коефіцієнту при виконанні підрядних робіт, оскільки акт перевірки контролюючого (ревізійного) органу не є належним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором, в розумінні ст.33 ГПК України, оскільки не є первинним документом чи експертизою, та не може бути підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності у вигляді стягнення збитків, а відтак не свідчить про наявність підстав для задоволення позову в цій частині (аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 23.04.2012 у справі №10/5025/1680/11, від 15.01.2013 у справі №5015/2427/12).

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 53265,00 грн безпідставно отриманих коштів.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності.

За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10).

Враховуючи, що колегію суддів встановлено відсутність порушеного права позивача, а відтак відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції не перевіряє питання стосовно застосування строків позовної давності.

Отже, в задоволенні позову прокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів Черкаської обласної ради слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене вище, рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "АС-Будсервіс" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 у справі №06/5026/1785/2012 скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

3. Стягнути з Черкаської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів Черкаської обласної ради (18030, м. Черкаси, вул. Ільїна, буд. 532, код 02139185) на користь Приватного підприємства "АС-Будсервіс" (18001, м. Черкаси, вул. Фрунзе, буд.1, офіс 6, код 34556233) 1433 (тисячу чотириста тридцять три) грн 00 коп. судового збору в зв'язку зі зверненням з апеляційною скаргою.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

5. Матеріали справи №06/5026/1785/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Ропій Л.М.

Кондес Л.О.