Ухвала

від 07.10.2013 по справі 2а-4432/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/73081/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012

у справі № 2а-4432/12/2070

за позовом Виробничо-комерційоного приватного підприємства "Фазіс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, задоволено позовні вимоги: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26.03.2012 № 0003022305.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача (на підставі направлення від 24.02.2012 № 568, виданого ДПІ у Дзержинському районі с. Харкова) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.01.2009 по 31.12.2011, складений акт перевірки від 13.03.2012 № 164/2305/23756060, в якому встановлено порушення позивачем пп. 138.1.1, пп. 138.1.2 п. 138.1 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003022305 від 26.03.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 25 337,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140. 1 статті 140 і статті 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 ст. 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Разом із тим, у відповідності із п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, які вираховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріали справи в повній мірі свідчать про виконання умов договорів підряду, укладених між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Промбуд-монтажінвест» та ТОВ «Промтехноопт».

Як було вірно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, надані позивачем первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаними правочинами шляхом перерахування грошових коштів.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження фальшивості зазначених документів, на невідповідність відомостей, зазначених у цих первинних документах фактичним обставинам справи, на відсутність у контрагентів позивача статусу платників ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, на завищення вартості робіт чи послуг, на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю позивача

В ході проведення перевірки відповідачем не встановлено проведення ВКПП «Фазіс» збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від ТОВ «Промбуд-монтажінвест» та ТОВ «Промтехноопт», обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди, тому числі і податкової.

Таким чином, судами зроблено вірний висновок про те, що в матеріалах справи достатньо доказів, що засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Промтехноопт» і правомірність віднесення відповідних сум до складу валових витрат, на підставі первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договірних відносин позивача з його контрагентами.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» і ТОВ «Промтехноопт», судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладення вказаних правочинів. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладеного позивачем з ТОВ «Промбуд-монтажінвест» та ТОВ «Промтехноопт», фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль