Рішення

від 02.10.2013 по справі 58/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/243 02.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бауман Трейд" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-М" Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Проусунення перешкод у користуванні майном Головуючий суддя Блажівська О.Є.

Суддя Картавцева Ю.В.

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

Від позивача - Євсеєв М.В. за дов. б/н від 01.10.2013 р. до 01.10.2014 р.

Від відповідача - нез'яився.

Третя особа - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бауман Трейд" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-М" про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/243, розгляд справи призначено на 03.08.2011 р.

У судове засідання 03.08.2011 року представник позивача з'явився.

02.08.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

02.08.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В зв'язку з неявкою позивача, відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 02.09.2011 року.

Розпорядженням від 02.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/243 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2011 року розгляд справи було призначено на 14.10.2011 року.

Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 58/243 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року справу прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 14.10.2011 року.

14.10.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.10.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Розпорядженням від 14.10.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/243 передано для розгляду судді Палію В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011 року, суддею Палієм В.В. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.10.2011 року.

Розпорядженням від 19.10.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2011 року справу прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 31.10.2011 року.

У судове засідання 31.10.2011 року представник позивача з'явився.

31.10.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 09.11.2011 р.

У судове засідання 09.11.2011 року представник позивача з'явився.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі щодо рішення у справі №7/536 від 31.03.2011 р.

Суд зобов'язав представника позивача надати відомості щодо розгляду справи №7/536 у Вищому Господарському суді України.

Суд за своєю ініціативою відповідно до ст. 27 ГПК України залучає третю особу на стороні позивача.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2011 року, розгляд справи було відкладено на 14.12.2011 року.

У судове засідання 14.12.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі щодо подальшого розгляду справи №7/536 у Вищому Господарському суді України.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні Вищого Господарського Суду України, до набрання законної сили рішення винесеного по справі № 7/536 винесеного 17.12.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року, судом зупинено провадження по справі № 58/243 до остаточного вирішення справи № 7/536 за позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауман Трейд", третя особа Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк про звернення стягнення на предмет застави.

16.08.2013 року Господарським судом міста Києва було направлено запит сторонам по справі № 58/243 про стан розгляду справи № 7/536.

04.09.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача по справі № 58/243 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-М" надійшли письмові пояснення зі змісту яких вбачається, що 22.02.2012 року Вищим господарським судом України залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 року, якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2011 року по справі № 7/536.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року поновлено провадження у справі № 58/243 та призначено колегіальний розгляд.

Розпорядженням від 09.09.2012 року, заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., справу № 58/243 передано на розгляд колегії суддів: Блажівська О.Є. (головуючий суддя), суддя Картавцева Ю.В., суддя Полякова К.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року справу прийнято до розгляду колегіально, розгляд справи призначено на 02.10.2013 року.

02.10.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

02.10.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

02.10.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті справи.

Представник позивача у судовому засіданні надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.10.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

29.10.2009 року між приватною компанію з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В. і Максимовим Сергієм Володимировичем громадянином Російської Федерації був укладений Договір позики за умовами якого ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В. (Позикодавець) надає Максимову Сергію Володимировичу (Позичальник) позику на загальну суму 2 600 000 (два мільйони шістсот тисяч) доларів США для фінансування діяльності відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (п.п. 1.1, 1.2. договору позики).

В забезпечення виконання зобов'язання за договором позики, 29 жовтня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БАУМАН ТРЕЙД» (надалі - Позивач) та приватною компанію з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В. було укладено договір застави акцій, відповідно до якого було передано у заставу прості іменні акції номінальною вартістю 1,15 грн. в кількості 46 092 308 (сорок шість мільйонів дев'яносто дві тисячі триста вісім) штук загальною номінальною вартістю 53006154,20 грн. (п'ятдесят три мільйони шість тисяч сто п'ятдесят чотири гривні двадцять копійок), що складає 13,5% статутного фонду емітента - Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (надалі - третя особа), що належать ТОВ «БАУМАН ТРЕЙД», а реєстроутримувачем яких є товариство з обмежено відповідальністю «Інвест - М» (надалі - Відповідач).

Відповідно матеріалів справи, приватна компанія з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В. у 2010 році звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «БАУМАН ТРЕЙД» про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності у зв'язку з невиконанням позичальником Максимовим С.В. зобов'язань за Договором позики від 29.10.2009 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 року по справі № 7/536 позов приватної компанії з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В. до ТОВ «БАУМАН ТРЕЙД» про звернення стягнення на предмет застави - цінні папери «прості іменні акції номінальною вартістю 1,15 грн. в кількості 46 092 308 (сорок шість мільйонів дев'яносто дві тисячі триста вісім) штук загальною номінальною вартістю 53006154,20 грн. (п'ятдесят три мільйони шість тисяч сто п'ятдесят чотири гривні двадцять копійок)», що складає 13,5% статутного фонду емітента - Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», що належать ТОВ "БАУМАН ТРЕЙД" та були передані позивачу в заставу задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 року по справі № 7/536, апеляційну скаргу ТОВ «БАУМАН ТРЕЙД» задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. скасовано, в задоволенні позову приватної компанії з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В. відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2012 року по справі № 7/536, постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 року залишено без змін.

Встановленими рішеннями по справі № 7/536, що набрали законної сили та які мають значення для вирішення спору у даній справі, доведено факт відсутності надання грошових коштів позикодавцю Максимову С.В. за основним зобов'язанням - Договором позики від 29.10.2009 року, що не породжує правових наслідків у зобов'язаннях згідно з договором застави від 29 жовтня 2009 року.

Відповідачем було проведено блокування (обмеження в обігу) предмету застави на виконання Договору застави.

Позивач зазначає, що на даний час у Відповідача відсутні правові підстави для блокування акцій, тому просить суд зобов'язати Відповідача провести розблокування акцій.

Відповідно до відзиву на позовну заяву від 14.10.2011ркоу, відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви повністю. Відповідач вказує на п. 4.3 договору застави та п. 20. 2 розділу VII Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р. № 1000, вважає що не має належних правових підстав для припинення блокування цінних паперів за розпорядженням позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України , договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Главою 71 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ст. 546, 572 Цивільного кодексу України встановлено, що застава є способом виконання зобов'язання та має похідний характер від забезпечуваного нею зобов'язання.

Законом України «Про заставу» визначаються основні положення про заставу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Необхідною умовою для виникнення права звернення стягнення на предмет застави є наявність чинного зобов'язання (договору), невиконання якого породжує правовідносини за договором застави.

Згідно ст. 16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

На виконання вимог закону та відповідно до ст. 4 Договору застави акцій позивач здійснює, а також забезпечує здійснення реєстроутримувачем будь-яких дій, що вимагаються для належної реєстрації застави у системі реєстроутримувача та блокування (обмеження обігу) всіх заставлених акцій на особовому рахунку заставодавця у реєстроутримувача на користь заставодержателя згідно з Договором застави.

На виконання умов договору позивачем було направлене розпорядження, щодо блокування акцій реєстратором ТОВ «Інвест-М» - відповідачем.

Відповідно до п. 20.1 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 року № 1000 «Про затвердження Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів» блокування цінних паперів припиняється реєстроутримувачем за умови припинення існування обтяжень, установлених щодо цінних паперів.

Підставою для внесення реєстроутримувачем у систему реєстру змін щодо припинення блокування цінних паперів є: закінчення встановленого строку обтяження цінних паперів зобов'язаннями в разі блокування на визначений строк; розпорядження про припинення блокування, до якого додаються документи, які підтверджують, що підстава блокування перестала існувати в разі блокування до настання визначеної події.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 року по справі № 7/536 встановлено, що приватною компанію з обмеженою відповідальністю ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В. не доведений сам факт надання грошових коштів позичальнику Максимову Сергію Володимировичу за основним зобов'язанням за змістом та формою передбаченою договором позики.

З таким висновком Київського апеляційного господарського суду погодився і Вищий господарський суд України у постанові від 22 лютого 2012 року по справі № 7/536.

Постановою Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» пунктом 2.6 зазначено, що хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-М» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 21, літера А; код ЄДРПОУ 23508273) провести розблокування простих іменних акцій номінальною вартістю 1,15 грн. в кількості 46 092 308 (сорок шість мільйонів дев'яносто дві тисячі триста вісім) штук загальною номінальною вартістю 53006154,20 грн. (п'ятдесят три мільйони шість тисяч сто п'ятдесят чотири гривні двадцять копійок), що на момент звернення до суду з позовом складало 13,5% статутного фонду емітента - Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «БАУМАН ТРЕЙД» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 21, літера Д; код ЄДРПОУ 23508563) на праві власності.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-М» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 21, літера А; код ЄДРПОУ 23508273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУМАН ТРЕЙД» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 21, літера Д; код ЄДРПОУ 23508563) судові витрати по сплаті державного мита в сумі: 85, 00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) та 236, 00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 07.10.2013 року.

Головуючий суддя О.Є. Блажівська

Суддя Ю.В. Картавцева

Суддя К.В. Полякова