ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.10.2013 Справа № 907/917/13
Розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", м. Київ в особі Хустського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України", м.Хуст
до відповідача 1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Хуст
до відповідача 2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Хуст
до відповідача 3 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Хуст
про стягнення солідарно 47 373,45 грн.,
Головуючий суддя Русняк В.С.
За участю представників сторін:
Представники:
від позивача - Хижняк П.П., заступник виконавчого директора по західному регіону, представник за довіреністю б/н від 02.01.2013,
від відповідача 1 - ОСОБА_1, фізична особа-підприємець,
від відповідача 2 - ОСОБА_2, фізична особа-підприємець,
від відповідача 3 - ОСОБА_3 фізична особа-підприємець
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", м. Київ в особі Хустського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України", м.Хуст, звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Хуст, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Хуст, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Хуст, про стягнення солідарно 47 373,45 грн., з яких 27500,00 грн. неповернутий кредит, 19774,41 грн - відсотки за користування кредитом, 20,43 грн. 3% річних, 78,61 грн. пені,
У судовому засіданні 10.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Представник позивача позовні вимоги підтримує та просить задоволити у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.
Відповідачі, присутні в судовому засіданні, надали усні пояснення, відповідно до яких заборгованість визнали.
Заслухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", м. Київ в особі Хустського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України", м.Хуст та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Хуст укладено договір кредиту №ДК51-5 від 28.03.2013 року, відповідно до умов якого кредитор (Позивач) зобов'язується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 30000 грн., з оплатою по процентній ставці 3% на місяць, а позичальник (Відповідач) - повернути кредит в та сплатити відсотки в розмірі та на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1). Кредит надається з метою розвитку бізнесу.
Відповідно до пункту 4.2.4 договору позичальник зобов'язаний погашати кредит і відсотки у порядку та строки згідно з графіком погашення кредиту і відсотків, який є невід'ємною частиною договору. Днем погашення кредиту та відсотків є день надходження грошових коштів до каси кредитора або зарахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.
Пунктом 5.1 договору визначено, що за користування кредитом у період з дати, зазначеної в п.3.1 договору і до дати погашення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити відсотки в розмірі 3% на місяць від суми, вказаної в.п.2.1 договору (30000 грн.) Нарахування відсотків здійснюється щодня з дня одержання позичальником кредиту до дати, зазначеної у п.3.2 договору.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши кредит в користування Відповідачу, що підтверджується видатковим касовим ордером №83 від 28.03.2013.
Однак Відповідач всупереч вказаним пунктам договору своєчасно не виконував взяті на себе зобов'язання, провівши розрахунок частково, загалом сплативши 4296,00 грн., з яких 2500,00 грн. - тіло кредиту, 1796,00 грн. - відсотки по кредиту.
Вказана обставина послугувала підставою для звернення позивача до відповідача з вимогами про сплату заборгованості (листи від 08.07.13 та від 16.07.13), однак відповідачем не вчинялися дії, спрямовані на погашення повної заборгованості, у зв'язку з чим позивачем було направлено лист від 31.07.2013 про дострокове розірвання договору кредиту згідно п.4.3.4 договору кредиту.
Разом з тим, на забезпечення виконання зобв'язань за Договором кредиту між Позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м.Хуст (Відповідач-2) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, м.Хуст (Відповідач-3) укладено договір поруки №14, умовами якого передбачено, що Відповідач-2 та Відповідач-3 зобов'язуються відповідати перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань, що випливаютьз договору кредиту (п. 1.1 Договору поруки). Згідно з п.3.1, 3.3 Договору поруки, в разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань по Договору кредиту, Відповідач-2 та Відповідач-3 несуть солідарну відповідальність перед Позивачем за виконання зобов'язань в повному обсязі та Позивач має право звернути стягнення на майно та кошти, які належать Відповідачу-1.
Відповідач-2 та Відповідач-3 були повідомлені про невиконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань (листи від 08.07.13, 16.07.13).
Відповідно до п.2.3 Договору поруки Відповідач-2 та Відповідач-3 приймає на себе зобов'язання Відповідача-1 в обсязі, заявленому Позивачем в письмовій вимозі, протягом 3-х робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Позивача щодо виконання зобов'язання.
Але Відповідач-2 та Відповідач-3 не виконали своїх зобов'язань за договором поруки, у зв'язку з чим Позивачем було направлено листи від 31.07.2013 про дострокове розірвання договору кредиту згідно.
Матеріалами справи повністю підтверджено, що станом на день подання до суду позову у Відповідача-1 утворилася заборгованість перед позивачем на суму 47 373,45 грн., з яких 27500,00 грн. неповернутий кредит, 19774,41 грн - відсотки за користування кредитом, 20,43 грн. 3% річних, 78,61 грн. пені, яка підлягає до стягнення з відповідачів солідарно з огляду на наступне.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, умови договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним не виконано, чим порушено пункти 4.2.3, 4.2.4, 5.1 договору та вказані норми.
З огляду на це позовні вимоги в частині стягнення 27500,00 грн. неповернутого кредиту, 19774,41 грн. відсотків за користування кредитом належним чином доведені, відповідачем не спростовані та пілягають задоволенню.
Щодо нарахованих позивачем 20,43 грн. річних (3%) та 78,61 грн. пені, то вони підлягають до стягнення судом з відповідача на підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, зміна умов зобов'язання тощо, та на підставі ст. 230 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, заборгованість у частині стягнення 20,43 грн. річних (3%) та 78,61 грн. пені повністю підтверджена матеріалами справи, її нарахування перевірено судом, а відтак підлягає до стягнення на підставі згаданих норм права.
Відповідно до ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Як зазначалося вище, згідно з п.3.1 Договору поруки в разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань по Договору кредиту, Відповідач-2 та Відповідач-3 несуть солідарну відповідальність перед Позивачем.
Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, порушене право Позивача підлягає захисту шляхом стягнення з Відповідачів солідарно 47373,45 грн., з яких 27500,00 грн. неповернутий кредит, 19774,41 грн - відсотки за користування кредитом, 20,43 грн. 3% річних, 78,61 грн. пені.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути солідарно з:
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1),
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код:НОМЕР_2, АДРЕСА_2),
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код:НОМЕР_3, АДРЕСА_3)
на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" м. Київ в особі Хустського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України" (код: 37063244, м.Хуст, Духновича, 2) суму 47373,45 грн. (сорок сім тисяч триста сімдесят три грн. 45 коп.) , з яких 27500,00 грн. - неповернутий кредит, 19774,41 грн - відсотки за користування кредитом, 20,43 грн. 3% річних, 78,61 грн. пені, а також суму 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп. ) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 14.10.2013.
Суддя В.С. Русняк
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2013 |
Оприлюднено | 14.10.2013 |
Номер документу | 34068338 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Русняк В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні