Постанова

від 09.10.2013 по справі 813/5394/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 року Справа № 813/5394/13-а

15 год. 13 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю представників сторін:

від позивача - Посікіра Р.Р.

від відповідача - Кельбас Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Цірцея» до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.03.2013 року № 0000702210/6484, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Цірцея» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.03.2013 року № 0000702210/6484.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Цірцея» (код ЄДРПОУ 23270280) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ПП «МКМ -Сервіс» за період з 01.11.2010 р. по 28.02.2011, ТОВ «Будівельна компанія АРТ груп» за період з 01.08.2010 по 29.02.2012 р., з ПП «Авторесурс - Сервіс» за період з 01.03.2010 по 30.09.2011 р., ТОВ «Нові технології ТВП» за період з 01.05.2012 по 31.07.2012 р. Позивач зазначає, що відповідачем в акті перевірки було зазначено про безтоварність господарських операцій, здійснених між ПП «Цірцея» з наступними юридичними особами - суб'єктами господарювання: ПП «МКМ -Сервіс», ТОВ «Будівельна компанія АРТ груп», ПП «Авторесурс - Сервіс», ТОВ «Нові технології ТВП». ДПІ у Залізничному районі м. Львова було винесено податкове повідомлення - рішення від 26.03.2013 року № 0000702210/6484. Вказане податкове повідомлення - рішення було оскаржене в адміністративному порядку, однак скарги були залишені без задоволення. Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення є протиправним, а висновки акту перевірки такими, що не відповідають закону та фактичним обставинам, оскільки документи, якими оформлені господарські операції з ПП «МКМ -Сервіс», ТОВ «Будівельна компанія АРТ груп», ПП «Авторесурс - Сервіс», ТОВ «Нові технології ТВП» відповідають критеріям первинного документу, є достовірними та складені за результатами фактичного здійснення господарських операцій.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на позов та обґрунтовується тим, що в процесі проведення перевірки, результати якої оскаржуються платником податків встановлено, що в ПП «МКМ -Сервіс», ПП «Авторесурс - Сервіс», ТзОВ «Нові технології ТВП» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договорів укладених з ПП «Цірцея». До таких висновків податковий орган дійшов ґрунтуючись на інформації здобутої в ході проведення перевірок ПП «МКМ -Сервіс», ПП «Авторесурс - Сервіс», ТзОВ «Нові технології ТВП», яка свідчить про фіктивність характер діяльності зазначених підприємств з огляду на відсутність ПП «МКМ -Сервіс», ПП «Авторесурс - Сервіс», ТзОВ «Нові технології ТВП», належних адміністративно - господарських можливостей для здійснення господарської діяльності. Висновки акту перевірки щодо здійснення ТзОВ «Будівельна компанія «АРТ Груп» діяльності спрямованої на надання податкової вигоди третім особам в цілях мінімізації сплати ними податків додатково підтверджується інформацією зібраною в ході розслідування кримінальної справи № 41/0279 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Відтак за зазначених обставин, документи, якими позивач обґрунтовує факт здійснення господарських операцій між ПП «МКМ -Сервіс», ПП «Авторесурс - Сервіс», ТзОВ «Нові технології ТВП», ТзОВ «Будівельна компанія «АРТ Груп» не можуть беззаперечно підтверджувати його право на формування податкового кредиту за наслідками їх відображення в податковому обліку.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС (далі - відповідач) проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Цірцея» (код за ЄДРПОУ 23270280) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ПП «МКМ -Сервіс» (код ЄДРПОУ 35383180) за період з 01.11.2010 р. по 28.02.2011 р., ТОВ «Будівельна компанія АРТ груп» (код ЄДРПОУ 37241554) за період з 01.08.2010 р., по 29.02.2012 р., ПП «Авторесурс - Сервіс» (код ЄДРПОУ 37030617) за період з 01.03.2010 р. по 30.09.2011 р., ТзОВ «Нові технології ТВП» (код ЄДРПОУ 35921869) за період з 01.05.2012 р. по 31.07.2012 р., за наслідками перевірки складено акт № 477/22-10/23270280 від 04.03.2013 року (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із платниками податків з ПП «МКМ - Сервіс» (код ЄДРПОУ 35383180) за період з 01.11.2010 р. по 28.02.2011 р., ПП «Авторесурс - Сервіс» (код ЄДРПОУ 37030617) за період з 01.03.2010 р. по 30.09.2011 р., ТзОВ «Нові технології ТВП» (код ЄДРПОУ 35921869) за період з 01.05.2012 р. по 31.07.2012 р., ТОВ «Будівельна компанія АРТ груп» (код ЄДРПОУ 37241554) за період з 01.08.2010 р., по 29.02.2012 р., чим порушено пп. 7.4.1., пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (із змінами), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 93 968, 53 грн., в т.ч. за листопад 2010 року на суму 6 976, 57 грн., за грудень 2010 року на суму 3682,30 грн., за січень 2011 р. на суму 5817, 88 грн., за лютий 2011 р. на суму 8839, 08 грн., за березень 2011 р. на суму 4198, 59 грн., за квітень 2011 р. на суму 3268, 18 грн., за травень 2011 року на суму 3205, 48 грн., за червень 2011 р. на суму 11677, 88 грн., за липень 2011 року на суму 11990, 21 грн., за серпень 2011 року на суму 2361, 18 грн., за травень 2012 р. на суму 4303, 00 грн., за червень 2012 року на суму 12749, 92 грн., за липень 2012 року на суму 11453, 04 грн., за серпень 2012 року на суму 685, 12 грн., за вересень 2012 року на суму 2760, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 26.03.2013 року № 0000702210/6484, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 140952,79 грн., в тому числі: за основним платежем у розмірі 93968,53 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 46984,26 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стало те, що в порушення норм податкового законодавства позивач відобразив в податковому обліку по податку на додану вартість господарські операції з ПП «МКМ -Сервіс» р., ТОВ «Будівельна компанія АРТ груп», ПП «Авторесурс - Сервіс» ТзОВ «Нові технології ТВП», які власних виробничих потужностей та трудових ресурсів не мають, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договорів укладених з ПП «Цірцея».

Між ПП «Цірцея» (замовник) та ПП «МКМ - Сервіс» (виконавець) 04.01.2011 року укладено договір поставки згідно з умов якого виконавець зобов'язується поставити замовнику товар в якості згідно письмового замовлення, а замовник - прийняти товар по накладних, по цінах за домовленістю.

На виконання вищенаведеного Договору позивачем до суду подано такі документи: податкові накладні № 1115000010 від 15.11.2010 року, № 1110000004 від 10.11.2010 року, № 1215000008 від 15.12.2010 року, № 1050000020 від 05.01.2011 року, № 117017 від 17.01.2011 року, № 2010059 від 01.02.2011 року, видаткові накладні № РН- 11-1004 від 10.11.2010 року, №РН-11-1510 від 15.11.2010 року, № РН- 12-1508 від 15.12.2010 року, № РН- 1-05006 від 05.01.2011 року, № РН- 1-17005 від 17.01.2011 року, № РН-2-01017 від 01.02.2011 року.

Між ПП «Цірцея» (замовник) та ПП «Авторесурс - Сервіс» (виконавець) 01.02.2011 року укладено договір поставки за № 4-434 згідно з умов якого виконавець зобов'язується поставити замовнику товар в якості згідно письмового замовлення, а замовник - прийняти товар по накладних, по цінах за домовленістю.

На виконання вищенаведеного Договору позивачем до суду подано такі документи: податкові накладні від 10.02.2011 року № 29, від 23.03.2011 року № 173, видаткові накладні № РН- 2- 10003 від 10.02.2011 року, № РН-3- 01009 від 01.03.2011 року, № РН-3- 23008 від 23.03.2011 року.

Між ПП «Цірцея» (замовник) та ТзОВ «Будівельна компанія АРТ Груп» (виконавець) 01.06.2011 року укладено договір поставки за № 1/06/2011 згідно з умов якого виконавець зобов'язується поставити замовнику товар в якості згідно письмового замовлення, а замовник - прийняти товар по накладних, по цінах за домовленістю.

На виконання вищенаведеного Договору позивачем до суду подано такі документи: податкові накладні від 10.05.2011 року № 88, від 11.05.2011 року № 124, від 01.06.2011 року № 8, від 15.06.2011 року № 179, від 04.07.2011 року № 38, від 12.07.2011 року № 178, від 16.08.2011 року № 262, видаткові накладні № 10/05-16 від 10.05.2011 року, № 11/05-14 від 11.05.2011 року, № 1/06-09 від 01.06.2011 року, № 15/05-06 від 15.06.2011 року, № 15/05-06 від 15.06.2011 року, № 4/07-07 від 04.07.2011 року, № 12/07-08 від 12.07.2011 року, № 16/08-02 від 16.08.2011 року, рахунок № 1/06-09 від 01.06.2011 року.

Між ПП «Цірцея» (замовник) та ТзОВ «Нові технології ТПВ» (виконавець) 01.05.2012 року укладено договір поставки за № 1/05/12 згідно з умов якого виконавець зобов'язується поставити замовнику товар в якості згідно письмового замовлення, а замовник - прийняти товар по накладних, по цінах за домовленістю.

На виконання вищенаведеного Договору позивачем до суду подано такі документи: податкові накладні № 20 від 03.05.2012 року, № 64 від 05.06.2012 року, № 351 від 16.06.2012 року, № 6 від 02.07.2012 року, № 374 від 16.07.2012 року, видаткові накладні № 3/05-11 від 03.05.2012 року, № 05/06-06 від 05.06.2012 року, № 5/06-12 від 05.06.2012 року, № 16/06-01 від 16.06.2012 року, № 12/06-12 від 12.06.2012 року, № 2/07-06 від 02.07.2012 року, № 16/07-08 від 16.07.2012 року, № 16/07-08 від 16.07.2012 року, № 31/07-53 від 31.07.2012 року, № 31/07-53 від 31.07.2012 року, № 31/07-54 від 31.07.2012 року.

Представником позивача також було долучено до матеріалів справи виписки по особових рахунках. (а.с. 90- 121).

Згідно вимог підп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до абзац.1 підп.7.4.5 п.7.4 даної статті, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як передбачено підп.7.5.1 п.7.5 ст.7 наведеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічні положення щодо порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість закріплені в ст.198 ПК України .

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV , з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою з'ясування реальності господарських операцій, в забезпечення принципу офіційного з'ясування обставин справи, судом запропоновано надати сторонам пояснення та докази в їх підтвердження.

В акті перевірки орган державної податкової служби посилається на обставини, викладені в:

- акті ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 23.06.2011 року за №1649/23-209/35383180 позапланової перевірки ПП «МКМ-Сервіс» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків за період з 01.04.2008 року по 16.06.2011 року, яким встановлено ведення ПП «МКМ-Сервіс» податкового обліку безтоварних операцій, які пов'язані з наданням податкової вигоди третім особам, внаслідок формування штучних валових витрат та податкового кредиту;

- акті ДПІ у Франківському районі м. Львова від 14.02.2012 року за № 134/23-2/3703617, «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Авторесурс Сервіс» за період з 16.03.2010 р. по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 16.03.2010 р. по 30.09.2011 року». Даною перевіркою було встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, вчинених ПП ««Авторесурс Сервіс» при придбанні та продажу товарів (послуг). Перевіркою встановлено, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97.

- акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 08.11.2012 року № 4723/22-1/35921869 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нові технології ТВП», код за ЄДРПОУ 35921869, щодо підтвердження господарських відносин за травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року», яким встановлено порушення ТОВ «Нові технології ТВП» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.;

- акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 19.04.2012 року № 943/22-3/37241554 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», код за ЄДРПОУ 37241554, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період серпень 2010 року - лютий 2012 року, яким встановлено порушення у зв'язку з не підтвердженням у ТОВ «БК-АТР-Груп» об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «БК-АТР-Груп» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704.

Так, відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В статті 2 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Відповідно до п. 138.4. Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9.п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.2 Податкового кодексу України із змінами і доповненнями (далі - ПК України), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п.201.6 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.7.ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.201.10. ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Вищенаведені докази в своїй сукупності вказують на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП «МКМ -Сервіс», ТОВ «Будівельна компанія АРТ груп», ПП «Авторесурс - Сервіс», ТОВ «Нові технології ТВП».

За таких обставин, надані відповідачем докази, в підтвердження нереальності господарських операцій, судом до уваги не беруться, оскільки такі є непрямими і спростовуються прямими доказами (первинними бухгалтерськими документами), які подані позивачем.

Суд звертає увагу й на те, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем своїх зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Судом не береться до уваги поданий представником відповідача протокол допиту свідка від 07.05.2012 року, оскільки з огляду на положення ст.83 ПК України до компетенції відповідача не відноситься оцінка доказів, зібраних в межах кримінальної справи і які не оцінені уповноваженим на те органом, відтак такі документи не можуть бути використані відповідачем в якості підстав для висновків податкового органу, без їх оцінки уповноваженим органом.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України , судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.03.2013 року №0000702210/6484.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Цірцея» (адреса: 79016, м. Львів, вул. Городоцька, 78/11) 1409 (одну тисячу чотириста дев'ять) гривень 53 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 14 жовтня 2013 року.