Постанова

від 10.10.2013 по справі 826/14299/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2013 року № 826/14299/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Енергополь-Україна» (далі - позивач, ПрАТ «Енергополь-Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач), в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 № 0004632202, № 0004642202, № 00004652202.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій контрагентами позивача у періоді, що перевірявся. З огляду на що, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на матеріали довідки та акту, складених за результатами здійснення зустрічних звірок ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» та ТОВ «Артель В.М.», які вказують на укладання даними товариствами угод без мети настання реальних наслідків. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідач на підставі наказу № 1021 від 20.05.2013 та направлення на перевірку № 1037/22 від 24.05.2013 згідно зі ст. 22, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України здійснив позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Енергополь-Україна» при взаємовідносинах з ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» (код ЄДРПОУ 30166277) за квітень 2012 року, ТОВ «Артель В.М.» (код ЄДРПОУ 34956843) за липень, серпень 2012 року та ТОВ «Торгово-транспортна компанія «Цементний Альянс» (код ЄДРПОУ 33230334) за січень 2013 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 05.06.2013 № 2/22.2-10/20022334 (далі - акт № 2/22.2-10/20022334), згідно висновків якого, відповідач встановив порушення ПрАТ «Енергополь-Україна» пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 93 437,00 грн., а також порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього на суму 65 834,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 88 988,00 грн.

На підставі акту перевірки № 2/22.2-10/20022334 відповідач виніс наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 20.06.2013 № 0004642202, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 133 482,00 грн., в т.ч. основний платіж - 88 988,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 44 494,00 грн.;

- від 20.06.2013 № 0004652202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в рахунок наступних платежів) з податку на додану вартість у розмірі 65 834,00 грн.;

- від 20.06.2013 № 0004632202, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 140 156,00 грн., з яких 93 437,00 грн. - основний платіж, 46 719,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд встановив, що між ПрАТ «Енергополь-Україна» (Замовник) та ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» (Виконавець) укладено Договір № 23-01 від 23.08.2011, предметом якого є проведення рекламної кампанії на території України, а саме: розміщення та обслуговування рекламного матеріалу.

Умови проведення рекламних кампаній були визначені у Додатках до Договору № 23-01 від 23.08.2011, копії яких наявні в матеріалах справи.

В ході виконання Договору № 23-01 від 23.08.2011 ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких наявні в матеріалах справи. Також позивач на підтвердження реального виконання вказаного договору надав суду отримані від ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» фотозвіти розміщеного рекламного матеріалу сюжету «Міністерський».

Крім того, представник позивача надав копії дозвільних документів на будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами за адресою: вул. Ю.Кондратюка, 1 у Оболонському районі міста Києва (Міністерський), а також щодо права користування земельною ділянкою за вказаною адресою (Т. ІІ а.с. 184-225).

Розрахунки за Договором № 23-01 від 23.08.2011 здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду копії банківських виписок.

ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» видав на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 533 928,00 грн., в т.ч. ПДВ 88 988 грн.

За результатами здійснення господарських відносин з ТОВ Видавничий дім «Южная Столица», позивач включив до валових витрат суму у розмірі 444 940 грн. та до складу податкового кредиту 88 988 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Артель В.М.», суд встановив наступне.

Між ПрАТ «Енергополь-Україна» (Замовник) та ТОВ «Артель В.М.» (Виконавець) укладено Договір № 0712 від 17.07.2012, предметом якого є виконання робіт з укладки плитки в об'ємі 1000 кв.м. на об'єкті Замовника власними силами та з використанням власних матеріалів Підрядника. Згідно п. 5.2. даного Договору загальна сума робіт становить 95 000,00 грн.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 03.08.2012 до Договору № 0712 від 17.07.2012, було збільшено об'єм робіт на 3158 кв.м. та встановлено, що загальна сума додаткових робіт становить 300 000,00 грн.

Позивач на підтвердження виконання ТОВ «Артель В.М.» Договору № 0712 від 17.07.2012 надав до матеріалів справи копії наступних документів: довідки про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року, підсумкових відомостей ресурсів.

Розрахунки за Договором № 0712 від 17.07.2012 здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду копії банківських виписок.

ТОВ «Артель В.М.» видав на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 395 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 65 833,34 грн.

За результатами здійснення господарських відносин з ТОВ «Артель В.М.», позивач включив до податкового кредиту суму сплаченого у вартості отриманих послуг податку на додану вартість у розмірі 65 834 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 05.06.2013 № 2/22.2-10/20022334 та пояснень представників сторін, господарські операції з ТОВ «Артель В.М.» позивач не включав до складу валових витрат.

У періоді, що перевірявся позивач також мав взаємовідносини з ТОВ «Торгово-транспортна компанія «Цементний Альянс».

Між ПрАТ «Енергополь-Україна» (Покупець) та ТОВ «ТТК «Цементний Альянс» (Постачальник) укладено Договір поставки № 02/36-12 від 14.12.2012, предметом якого є постачання Продавцем продукції та передача її у власність Покупця.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що продукцією (товаром), що постачалась за Договором поставки № 02/36-12 від 14.12.2012 є бетонна суміш.

На підтвердження фактичного виконання зазначеного договору позивач надав суду: копії накладних (Т. І а.с. 108-182), товарно-транспортних накладних (Т. ІІ а.с. 110-183), реєстру товарно-транспортних накладних (Т. ІІІ а.с. 78-80), паспортів якості на бетонну суміш з відміткою лабораторії ТОВ Сатурн ГІК» (Т. ІІІ а.с. 4-77), свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (бетонозмішувачів) (Т ІІІ а.с. 81-90).

Розрахунки за Договором № 02/36-12 від 14.12.2012 здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду копії банківських виписок.

ТОВ «ТТК «Цементний Альянс» видав на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 395 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 65 833,34 грн.

За результатами здійснення господарських відносин з ТОВ «ТТК «Цементний Альянс», позивач включив до податкового кредиту суму сплаченого у вартості отриманих послуг податку на додану вартість у розмірі 64 244,10 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 05.06.2013 № 2/22.2-10/20022334 та пояснень представників сторін, господарські операції з ТОВ «ТТК «Цементний Альянс» позивач не включав до складу валових витрат.

З матеріалів справи суд встановив, що відповідач дослідив взаємовідносини позивача з ТОВ «ТТК «Цементний Альянс» та підтвердив відображені взаємовідносини за результатами перевірки.

Однак, стосовно взаємовідносин ПрАТ «Енергополь-Україна» з ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» та ТОВ «Артель В.М.» відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку у зв'язку з тим, що зустрічними звірками даних контрагентів не підтверджено реальність здійснення вищезазначених господарських операцій.

В обґрунтування наведених доводів відповідач посилався на матеріали звірок проведених податковими органами, а саме:

- довідка ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська № 198/224/30166277 від 12.11.2012 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Южная Столица» (код ЄДРПОУ 30166277) щодо документального не підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Атава» їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2012 року» (далі - довідка № 198/224/30166277);

- акт ДПІ у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби від 01.03.2013 № 215/22-6/34956843 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Артель В.М.» щодо підтвердження господарських відносин зх. Платниками податків за період 01.01.2012 по 31.12.2013» (далі - акт № 215/22-6/34956843).

Посилання відповідача на матеріали зазначених довідки та акту суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно висновків довідки № 198/224/30166277 податковим органом не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» з контрагентами за період квітень 2013 року, оскільки встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання з ТОВ «Атава».

Однак, суд зазначає, що не підтвердження здійснення операцій з постачання від ТОВ «Атава» до ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» не може свідчити про неможливість надання останнім рекламних послуг позивачу. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що господарські відносини між позивачем та ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» мали реальний характер та були фактично здійснені.

Зі змісту та висновків акту № 215/22-6/34956843 вбачається, що податковий орган виключно на підставі інформації з баз даних наявних у розпорядженні податкового органу та матеріалів акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Артель В.М.» встановив вчинення ТОВ «Артель В.М.» правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків та відсутність об'єктів оподаткування за період з 01.01.2012 по 31.12.2012. Однак, як вбачається з цього акту, копія якого наявна в матеріалах справи, зустрічна звірка фактично не відбулась, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України та була проведена у приміщенні податкового органу без дослідження первинної документації.

Відповідно до вимог п. 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином, матеріали довідки № 198/224/30166277 та акту № 215/22-6/34956843 не можуть бути взяті судом до уваги як доказ відсутності реального характеру здійснення господарських операцій ПрАТ «Енергополь-Україна» з його контрагентами ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» та ТОВ «Артель В.М.».

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентами, не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання Договорів, укладених позивачем з ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» і ТОВ «Артель В.М.» недійсними.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що господарські відносини між ПрАТ «Енергополь-Україна» та зазначеними контрагентами документально підтверджені та мали реальний характер.

Крім того, в судовому засіданні 03.10.2013 було допитано в якості свідка директора ПрАТ «Енергополь-Україна» - ОСОБА_2, яка надала пояснення щодо оскаржуваних господарських операцій. ОСОБА_2 зазначила, що посадові особи позивача здійснювали перевірку розміщення реклами ТОВ Видавничий дім «Южная Столица», доказом чого є фотофіксація реклами. Стосовно послуг, наданих ТОВ «Артель В.М.» ОСОБА_2 пояснила, що укладання плитки здійснювалось з зовнішнього боку житлового будинку на другій та четвертій секціях.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та валових витрат, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача - ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» і ТОВ «Артель В.М.» знаходились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, вироки суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивності вказаних підприємств, відсутні.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту Міністерства доходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» почало діяти з 26.10.1998 та станом на дату розгляду справи не анульоване, а свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Артель В.М.» анульоване 10.04.2013, отже дані товариства мали право видавати податкові накладні в період здійснення господарських операцій з ПрАТ «Енергополь-Україна».

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999.

Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 131 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім цього, пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Суд дійшов висновку, що податкові накладні, які досліджені відповідачем в ході перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за результатами господарських відносин із ТОВ Видавничий дім «Южная Столица» і ТОВ «Артель В.М.» за спірні періоди, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість та податку на прибуток, а також зменшення суми бюджетного відшкодування оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському міста Києва Державної податкової служби № 0004632202 від 20.06.2013, № 0004642202 від 20.06.2013, № 0004652202 від 20.06.2013.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири 00 коп.) на користь Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» (код ЄДРПОУ 20022334) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський