Постанова

від 07.10.2013 по справі 822/3275/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/3275/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В. при секретаріВересняк А.А. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ТОВ "Поділляхліб" до Хмельницької митниці Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Хмельницької митниці форми "Р" від 12 червня 2013 року №096-097 про визначення суми податкового зобов'язання із податку на додану вартість. Позовні вимоги мотивовано тим, що Хмельницькою митницею за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки та складеного за її результатами акту від 23.05.2013 року за № Н /0040/2013/400000000/0023831761, від 12.06.2013 року прийняті податкові повідомлення - рішення за №096 та 097, якими застосовано до Товариства податкові зобов"зання за основними платежами та штрафними санкціями.

На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки базуються на безпідставних висновках, а тому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 12 червня 2013 року за №096-097, а також присудити на користь позивача з державного бюджету України судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини котрі викладені у позовній заяві.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, надав суду пояснення та письмове заперечення у яких детально обґрунтував свою позицію. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що з метою перевірки правильності, повноти та своєчасності сплати податків і зборів Митницею було здійснено заходи щодо проведення контролю за правильністю визначення митної вартості після митного оформлення товару. В ході перевірки, ознайомившись із матеріалами митного оформлення товарів та матеріалами, що надійшли від митної служби Турецької Республіки було встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товарів і надані ним документи при митному оформлені товару не відповідали фактичній митній вартості товарів, що призвело до заниження податкових зобов"язань за податком на додану вартість на суму 27 050,30грн. ( з них мито-3999,62 грн., ПДВ 23050,68 грн.)

Постановою КМУ "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" від 20.03.2013 року №229, з метою утворення як юридичних осіб публічного права територіальних органів Міністерства доходів і зборів, реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби. Визначено територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби.

Враховуючи вищезазначене, суд на підставі ст. 55 КАС України допускає заміну відповідача - Хмельницьку митницю на його правонаступника - Хмельницьку митницю Міндоходів.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі із підстав, наведених нижче.

Судом встановлено, що працівниками Хмельницької митниці Державної митної служби України на підставі наказу від 16.05.2013року № 247 в строк з 21.05.2013 року по 23.05.2013 року було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "ПоділляХліб" (код ЄДРПОУ 23831761) законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товару за митною декларацією № 400050000/12/006499 від 15.05.2012 року . За наслідками перевірки, 23.05.2013 року відповідачем винесено Акт за № Н /0040/2013/400000000/0023831761.

Одночасно, підставою для проведення перевірки стала службова записка заступника начальника сектора митного контролю Славінського В.О. від 22.04.2013 року №12-0138 , у зв"язку з виявленням ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи.

У висновку акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги статті 52 Митного кодексу України у частині достовірності визначення митної вартості товарів, оформлених за вантажно-митною декларацією № 400050000/12/006499 від 15.05.2012 року, що спричинило несплату належних до Державного бюджету податків.

Крім того, в акті перевірки № Н /0040/2013/400000000/0023831761 від 23.05.2013 року зроблено висновок про те, що сума заниження податкового зобов'язання ТОВ "ПоділляХліб", визначеного за результатами проведеної перевірки, складає 27050, 30 грн. (з яких мито - 3999,62 грн., податок на додану вартість - 23050,68 грн.).

Відповідно до умов укладеного контракту з турецькою фірмою "FІМАК" від 26.09.2011 року № 006-11 на поставку товару, предметом якого є обладнання для хлібопекарського виробництва на загальну суму 50 000 доларів США, в якому:

-п.1.2 Сторони домовляються, що з цілю процесу узгодження документів, її факсові та електронні копії документів мають юридичну силу.

-п.5.1 Оплата товару здійснюється на протязі 360 діб з дати виставлення рахунку.

-п. 5.2 Підставою для оплати конкретної поставки товару є інвойс.

-п. 5.3 Покупець проводить всі розрахунки в доларах США.

-п. 9.1 Всі податки, збори та митні процедури здійснюються відповідно до вимог поставки СІР - Хмельницький.

Ціна на товар зазначається в інвойсі на кожну окремому партію товару. Товари поставляються комплектно по кожному замовленню з дати підписання контракту до 26.09.2012 року. Після отримання замовлення від Покупця Продавець висилає інвойс по факсу або електронною поштою, а оригінал по пошті. Продавець інформує Покупця про готовність товару для відправки спеціальним повідомленням, зазначивши кількість палет, вагу, номер, дату відправки і умови доставки. Прийом - здача товару проводиться по кількості згідно з товаросупроводжуючими документами, по якості - згідно з сертифікатом якості та сертифікатом походження товару.

15.05.2012 року ТОВ «Поділляхліб» здійснено митне оформлення товарів за ВМД № 400050000/2012/006499, та згідно з графою 31 мали наступний опис:

-товар № 1 ( код товару 8438101000 ) «Обладнання для виробництва хлібобулочних виробів, промислове: автоматичний спіральний міксер для вимішування тіста КDM - 200 - 1 шт. артикул 000996, двошвидкий планетарний міксер для вимішування тіста РLANET РМ- 40-1 шт. артикул 018105, машина для просіювання борошна FSM - 2 шт. артикул 018117 торгівельна марка FІМАК виробник « FІМАК FIRIN МАКINALARI» Країна виробництва Туреччина ТR2.4 місць дерев'яні обрешітки та п/п плівка, маркування : (Вказана модель виробу);

-товар № 2 ( код товару 6810199000 ); « Плити з бетону, армовані металевою сіткою, не вогнетривкі, розміром 2400 х 615 х 20 мм для використання в хлібопекарських печах - 26 штук, артикул 006221 Виробник FІМАК FIRIN МАКINALARI «торгівельна марка відсутня» країна виробництва Туреччина ТЯ2.1 місце дерев'яна палета з каркасом, поліетилен, які надішли з Турецької Республіки.

Для здійснення декларування товарів декларанту був наданий пакет документів отриманих від перевізника - ТОВ «Захід Транс».

На виконання умов контракту з фірми «FІМАК» електронним зв'язком надійшов інвойс від 21.04.12 року № 112017 фактурна вартість якого становила 6 490,00 USD. 05.07.2012 року ТОВ «ПОДІЛЛЯХЛІБ» було оформлене попереднє повідомлення № 400000000/2012/903868 вартістю 6 490,00 доларів США. Згідно з умовами контракту про розрахунки за товар в доларах США, відповідно до заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 03.04.2013 року в АТ « РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ « була куплена валюта у сумі 6490 USD та платіжним дорученням № 1 від 04.04.2013 року кошти перераховані на адресу фірми «FІМАК». Митне оформлення поставки проводилось на умовах СІР - Хмельницький, як визначено в п.9 .1. контракту. Ніяких претензій по умовах контракту зі сторони продавця не було.

На придбану партію товару за вказаним контрактом позивач подав до Хмельницької митниці відповідну за МД: №400050000/2012/00 6499 для підтвердження їх заявленої митної вартості було надано інвойс від 21.04.2012 року №112017,виданий компанією «FІМАК» Endusti Gida INS MAKINA IS VE DIS TIS LTD STI", разом з товаро - супровідною та іншою документацією, необхідною для митного оформлення та визначення митної вартості товару. Відповідно до якого фактурна вартість товарів становила 6490,00 доларів США ( у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на день митного оформлення - 51 855,10 грн.)

Надання вказаних вище документів та факт їх отримання відповідальним працівником митниці підтверджується штампом митниці від 15.05.2012 року на комерційному інвойсі на загальну суму 6490,00 доларів США.

Відповідно до п. 14 Постанови КМУ від 28.08.2003 року № 1375, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, декларант подає:

угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки до неї;

рахунок-фактуру (інвойс) і банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу для умовно-вартісних угод (договорів, контрактів), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;

угоду (договір, контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи;

рахунок про сплату наданих транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних витрат у разі, коли транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури (інвойсу);

пакувальні листи;

ліцензію на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню;

сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки тощо.

Базою для оподаткування товарів при його митному оформленні була митна вартість, визначена з урахуванням необхідного коригування на рівні 77 342,13 грн.

З урахуванням наведено, суд приходить до висновку, що під час проведення митного контролю та митного оформлення, жоден з наданих позивачем товаро - супровідних документів не містив сумнівних відомостей, їх комплектація була повною та відповідала умовам Положення про вантажну митну декларацію та Інструкції про порядок заповнення ВМД.

Згідно ст. 40 МК України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 70 МК України передбачено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню (ст. 72 МК України).

Згідно ст. 81 МК України, декларування здійснюється шляхом подання заяви за встановленою формою, точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Обов'язки декларанта передбачені ст. 88 Митного кодексу України, відповідно до якої декларант не визначає код товару, він лише заявляє (декларує) його у ВМД, а митний орган зобов'язаний самостійно класифікувати товар, визначити суму мита та податку на додану вартість, що підлягають сплаті.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України, класифікація товарів відноситься до виключної компетенції митниці.

Пунктом 12 ст. 1 Митного кодексу України передбачено, що митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу та містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. При цьому, згідно п. 14 ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщується через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

На відміну від податкової декларації - документу, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПК України), митна декларація прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань проте містить лише відомості про товар, який переміщується через митний, а не визначає податкові зобов'язання.

Відповідно до ст. 78 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього кодексу, відповідно до заявленого митного режиму. Наслідком завершення митного оформлення, відповідно до п. 19, 35 ст. 1 Митного кодексу України, є пропуск товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

Судом встановлено, що при здійсненні митного оформлення по вантажно -митній декларації, зазначеній в акті від 23.05.2013 р.№Н/0040/2013/400000000/0023831761 працівниками митниці здійснені необхідні процедури щодо їх прийняття до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа "Під митним контролем" та здійснений митний контроль, який включає в себе перевірку правильності нарахування податків і зборів за ВМД.

Відповідно до статті 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із змістом статті 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

З матеріалів перевірки, викладених у акті встановлено, що при митному оформленні товарів позивачем було подано рахунок (інвойс) від 21.04.2012 року №112017 , виписаний турецькою фірмою " FІМАК» Endusti Gida INS MAKINA IS VE DIS TIS LTD STI ", відповідно до якого фактурна вартість товару становила 6490,00 доларів США. Під час визначення митної вартості товарів Хмельницькою митницею не було взято до уваги інформацію зазначену в інвойсі, а митна вартість була скорегована на рівні середньостатистичної ціни за аналогічні імпортовані товари і визначена у сумі 77 342, 13 грн. ( тобто збільшена на 25 487,03 грн.)

Однак, зі слів представника відповідача, надана позивачем документація при проведенні митних процедур та митному оформленні товару не містить підстав для спростування інформації, наданої митною службою Турецької Республіки, зокрема, в частині фактурної вартості товару.

Обґрунтування представником відповідача своє позиції на відповідь митних органів Турецької Республіки отриману на запит Хмельницької митниці при проведенні невиїзної документальної перевірки стану дотримання ТОВ "ПоділляХліб" законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товарів не може бути прийнята судом як на беззаперечний доказ. При направленні запиту до іноземних органів, митницею надавався повний пакет документів які слугували підставою для переміщення вантажу через митний кордон України так і для митного оформлення товарів на Хмельницькій митниці. Митними органами Турецької Республіки дані документи не спростовуються і не визнаються такими, що вони є підробленими, або якимось чином не відповідають умовам контракту з фірмою "FІМАК". При опитуванні водія ОСОБА_5 в рамках адміністративного провадження, він так само підтвердив, що документи які він отримав на фірмі "FІМАК" ним пред'являлися при перетині державного кордону, а в подальшому були передані ТОВ "ПоділляХліб". Вказані пояснення свідка в судовому засіданні озвучені представником відповідача із факсового тексту. Крім того із неофіційного перекладу відповіді від 23.01.2013 року, виходячи із змісту запиту та відповіді на нього слід зауважити, що відповідь не повна і не містить однозначної відповіді, а лише інформує, що розслідування щодо запиту рахунку №31896 від 26.09.2011 року, виданого на ім"я Товариства, не призвело до виявлення жодної інформації. У відповіді вказують, що зможуть розпочати нове розслідування стосовного вказаного суб"єкта, як тільки буде надіслано комерційні документи, а саме: накладну, книжку МДП, сертифікат походження, СМD, декларацію, тощо.

З огляду на вищевикладене ТОВ "ПоділляХліб" не було порушено жодних умов контракту та митного законодавства в частині достовірності наданих документів, щодо митного оформлення як на то посилаються митні органи, а саме на ст.52 МКУ.

Згідно п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 206 ПК при ввезенні товарів на митну територію суми податків нараховуються митним органом.

Таким чином у разі якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень - рішень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів. В інших випадках за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого до нарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 07.11.2011 р. по справі №21-223а11 за позовом ТОВ "Хенкель Україна" до Київської регіональної митниці Державної митної служби України про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та постанові від 23.01.2012 р. по справі 21-272а11 за позовом ТОВ "Караван-Фіш" до Полтавської митниці про скасування податкових повідомлень.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Суд не погоджується з позицією представників Хмельницької митниці про порушення позивачем вимог Митного кодексу України стосовно недостовірності визначення митної вартості товарів, оскільки, при проведенні митних процедур та митному оформленні позивачем було надано усю необхідну документацію, у тому числі інвойс (рахунок) № 112017 від 21.04.2012 року на загальну суму 6490, 00 доларів США з відміткою про його отримання (штамп) відповідальним працівником митниці.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

В силу ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Керуючись ст. ст.158-163 КАС України , -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Хмельницької митниці Міндоходів форми "Р" №096 від 12.06.2013 року та №097 від 12.06.2013 року.

Стягнути із державного бюджету України на користь позивача судові витрати по справі в сумі 338,13 грн. ( триста тридцять вісім гривень,13 коп.) шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10 жовтня 2013 року

Постанова не набрала законної сили

Суддя /підпис/Г.В. Лабань "Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань