Постанова

від 10.12.2013 по справі 822/3275/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3275/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю:

представника позивача - Христюка В.М.;

представника відповідача - Сурника М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької митниці Міндоходів на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляхліб" (далі - позивач) до Хмельницької митниці Міндоходів (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12 червня 2013 року №096,097.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 7.10.2013 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано вказані податкові повідомлення - рішення Хмельницької митниці Міндоходів.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засідання підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду І інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем в строк з 21.05.2013 року по 23.05.2013 року було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання позивачем законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товару за митною декларацією № 400050000/12/006499 від 15.05.2012 року.

За наслідками перевірки, 23.05.2013 року відповідачем винесено Акт за №Н/0040/2013/400000000/0023831761. Підставою для проведення перевірки стала службова записка заступника начальника сектора митного контролю від 22.04.2013 року №12-0138 , у зв'язку з виявленням ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи. У висновку акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги ст. 52 МК України у частині достовірності визначення митної вартості товарів, оформлених за вантажно-митною декларацією № 400050000/12/006499 від 15.05.2012 року, що спричинило несплату належних до Державного бюджету податків. В акті перевірки зроблено висновок про те, що сума заниження податкового зобов'язання позивачем, визначеного за результатами проведеної перевірки, складає 27 050, 30 грн. (з яких мито - 3 999,62 грн., податок на додану вартість - 23 050, 68 грн.).

Відповідно до умов укладеного контракту з турецькою фірмою "FІМАК" від 26.09.2011 року № 006-11 на поставку товару, предметом якого є обладнання для хлібопекарського виробництва на загальну суму 50 000 доларів США: п.1.2 Сторони домовляються, що з цілю процесу узгодження документів, її факсові та електронні копії документів мають юридичну силу; п.5.1 Оплата товару здійснюється на протязі 360 діб з дати виставлення рахунку; п. 5.2 Підставою для оплати конкретної поставки товару є інвойс; п. 5.3 Покупець проводить всі розрахунки в доларах США; п. 9.1 Всі податки, збори та митні процедури здійснюються відповідно до вимог поставки СІР - Хмельницький. Ціна на товар зазначається в інвойсі на кожну окремому партію товару. Товари поставляються комплектно по кожному замовленню з дати підписання контракту до 26.09.2012 року. Після отримання замовлення від Покупця Продавець висилає інвойс по факсу або електронною поштою, а оригінал по пошті. Продавець інформує Покупця про готовність товару для відправки спеціальним повідомленням, зазначивши кількість палет, вагу, номер, дату відправки і умови доставки. Прийом - здача товару проводиться по кількості згідно з товаросупроводжуючими документами, по якості - згідно з сертифікатом якості та сертифікатом походження товару.

15.05.2012 року позивач здійснив митне оформлення товарів за ВМД №400050000/2012/006499, та згідно з графою 31 мали наступний опис: товар № 1 (код товару 8438101000 ) "Обладнання для виробництва хлібобулочних виробів, промислове: автоматичний спіральний міксер для вимішування тіста КDM - 200 - 1 шт. артикул 000996, двошвидкий планетарний міксер для вимішування тіста РLANET РМ- 40-1 шт. артикул 018105, машина для просіювання борошна FSM - 2 шт. артикул 018117 торгівельна марка FІМАК виробник " FІМАК FIRIN МАКINALARI" Країна виробництва Туреччина ТR2.4 місць дерев'яні обрешітки та п/п плівка, маркування : (Вказана модель виробу); товар № 2 ( код товару 6810199000 ); "Плити з бетону, армовані металевою сіткою, не вогнетривкі, розміром 2400 х 615 х 20 мм для використання в хлібопекарських печах - 26 штук, артикул 006221. Виробник FІМАК FIRIN МАКINALARI "торгівельна марка відсутня" країна виробництва Туреччина ТR2.1 місце дерев'яна палета з каркасом, поліетилен, які надішли з Турецької Республіки.

Для здійснення декларування товарів декларанту був наданий пакет документів отриманих від перевізника - ТОВ "Захід Транс". На виконання умов контракту з фірми "FІМАК" електронним зв'язком надійшов інвойс від 21.04.12 року № 112017 фактурна вартість якого становила 6 490,00 USD. 05.07.2012 року позивачем було оформлене попереднє повідомлення № 400000000/2012/903868 вартістю 6 490,00 доларів США. Згідно з умовами контракту про розрахунки за товар в доларах США, відповідно до заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 03.04.2013 року в АТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" була куплена валюта у сумі 6 490 USD та платіжним дорученням № 1 від 04.04.2013 року кошти перераховані на адресу фірми "FІМАК". Митне оформлення поставки проводилось на умовах СІР - Хмельницький, як визначено в п.9.1. контракту. Ніяких претензій по умовах контракту зі сторони продавця не було. На придбану партію товару за вказаним контрактом позивач подав до Хмельницької митниці відповідну МД за №400050000/2012/00 6499 для підтвердження їх заявленої митної вартості було надано інвойс від 21.04.2012 року №112017 відповідно до якого фактурна вартість товарів становила 6490,00 доларів США (у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на день митного оформлення - 51 855,10 грн.) Надання вказаних вище документів та факт їх отримання відповідальним працівником митниці підтверджується штампом митниці від 15.05.2012 року на комерційному інвойсі на загальну суму 6 490,00 доларів США.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, з таких підстав.

Як слідує з матеріалів справи при митному оформленні товару позивачем було подано інвойс від 21.04.12 року № 112017, виданий компанією "FІМАК" Endusti Gida INS MAKINA IS VE DIS TIS LTD STI", разом з товаро - супровідною та іншою документацією, необхідною для митного оформлення та визначення митної вартості товар, відповідно до якого фактурна вартість становила 6 490,00 USD. 05.07.2012 року.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Відповідно до п. 54.4. ст. 54 ПК України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

З метою здійснення контролю після завершення операцій митного контролю, митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України, митним органом здійснено запит до митних органів Туреччини.

Відповідно до наданих матеріалів від митної служби Турецької Республіки, відповідачем встановлено, що вказані товари були експортовані компанією "FІМАК" Endusti Gida INS MAKINA IS VE DIS TIS LTD STI" з митної території Туреччини згідно інвойсу від 21.04.12 року № 112017 загальною вартістю 17699,00 доларів США (у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на день оформлення - 141415,01 грн.) на умовах поставки EXW Istambul.

З вище викладеного слідує, що товар продано з вартістю значно вищою, ніж заявлено в митній декларації позивачем.

Згідно ст. 50 МК України митна вартість товарів використовується для нарахування митних платежів.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

З наведеного слідує, що позивач зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості. Проте в порушення вказаної статті заявив митну вартість значно нижчу від інвойсу від 21.04.12 року № 112017.

Керуючись ст. ст. 336, 345-354, п. 4 ч. 5 ст. 54 МК та ст. ст. 41, 54 ПК України, відповідно до яких митні органи визначені як контролюючі органи щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення товарів і предметів на митну територію України, та відповідно до яких митні органи самостійно визначають суму податкових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платників податків свідчать про заниження його податкових зобов'язань, заявлених у митних деклараціях, податковий орган здійснив розрахунок податкового зобов'язання по ввізному миту та податку на додану вартість для позивача. За результатами опрацювання документів встановлено заниження податкового зобов'язання позивачем, визначеного за результатами проведеної перевірки, складає 27 050, 30 грн. (з яких мито - 3999,62 грн., податок на додану вартість - 23050,68 грн.).

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Статтею 351 МК України передбачено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Колегія суддів вважає за потрібне зауважити, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не взяв до уваги те, що директора товариства ОСОБА_5 постановою Апеляційного суду Хмельницької області визнано винним в порушені митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

Статтею 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції керувався правовою позицією Верховного суду України викладеній в справах №21-223а11, 21-272а11, однак правовідносини які були предметом розгляду в указаних справах і в даній не є тотожними.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятого на їх підставі рішення.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Хмельницької митниці Міндоходів задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляхліб" до Хмельницької митниці Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати та прийняти нову .

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "17" грудня 2013 р. .

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.