Постанова

від 10.10.2013 по справі 820/8238/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 жовтня 2013 р. № 820/8238/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Гаврюшенко В.С.,

представника відповідача - Сіренко Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛНІЯ" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МОЛНІЯ" (надалі - ТОВ "МОЛНІЯ"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати повністю податкове повідомлення - рішення від 17.05.2013 року №0000442223.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується з податковим повідомленням - рішенням від 17.05.2013 року №0000442223, прийнятим на підставі висновків акту від 29.04.2013 року № 411/22204/36922439 документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "МОЛНІЯ" з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Генбудінвест», їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень, жовтень, листопад 2012 року. Позивач вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як таке що суперечить чинному законодавству та прийняте з перевищенням службових повноважень. Позивач вважає, що господарські операції то з ТОВ «Генбудінвест», що відбувалися у перевіряємому періоді, носять реальний характер та підтверджені належними первинними документами, які фіксують факт вчинення господарської операції, а первинні документи в свою чергу складені у відповідності до вимог чинного законодавства. А тому, позивач вважає, що податковий кредит щодо господарських операцій з його контрагентом ним було сформовано у повній відповідності з положеннями Податкового кодексу України. Крім того, позивач вважає, що податковим органом неправомірно використано висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Генбудінвест».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає їх необґрунтованими та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову посилався на те, що під час перевірки позивача встановлено, що постачальником ТМЦ ТОВ "МОЛНІЯ" за період вересень, жовтень, листопад 2012 року відповідно до первинних документів є ТОВ «Генбудінвест», по якому позивачем сформовано податковий кредит на загальну суму ПДВ 164814,30 грн. Актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Генбудінвест» встановлено що господарська діяльність ТОВ «Генбудінвест» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року має ознаки нереальності здійснення по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств - постачальників на загальну суму 38733013,40 грн.; як наслідок - відсутній факт купівлі-продажу товарів контрагентами-покупцями ТОВ «Генбудінвест». Окрім того, відповідач посилається на те, що вартість наданих послуг по спірним взаємовідносинам не визначена будь-яким документом, а також не зазначена в товарно-транспортних накладних, в яких також не вказано найменування товару. Представник відповідача також зазначив, що до перевірки не були надані банківські документи, платіжні доручення та специфікації до договору поставки, у зв'язку з чим неможливо встановити найменування товару, вартість та його кількість. Отже, податковий орган вважає, що позивачем в порушення ст.185, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за період вересень, жовтень, листопад 2012 року в сумі 164814 грн., в тому числі: вересень 2012 року у сумі 64756 грн.; жовтень 2012 року у сумі 43780 грн., листопад 2012 року у сумі 56278 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є обґрунтованим та правомірним.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "МОЛНІЯ" зареєстровано Дергачівською районною державною адміністрацією 19.03.2010 року, про що зроблений запис №1 456 102 0000 021459, як платник податків знаходиться на податковому обліку у Дергачівською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області з 22.03.2010 року за № 1968, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідкою про взяття на облік платника податків від 13.02.2012 року, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №517535 (а.с. 9-10, 12 том 1). ТОВ "МОЛНІЯ" видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200035494 (а.с. 11 том 1).

Судом встановлено, фахівцем Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Дергачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області) проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ "МОЛНІЯ" з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Генбудінвест», їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень, жовтень, листопад 2012 року, за результатами якої складено акт від 29.04.2013 року № 411/22204/36922439 (а.с. 29-50 том 1).

Згідно висновків акту перевірки від 29.04.2013 року № 411/22204/36922439 встановлені порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 164814 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Генбудінвест», в тому числі: за період вересень 2012 року у сумі 64756 грн.; за період жовтень 2012 року у сумі 43780 грн., за період листопад 2012 року у сумі 56278 грн. За результатами перевірки донараховано податку на додану вартість в сумі 164814 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби 17.05.2013 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000442223, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 247221,00 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 164814,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 82407,00 грн. (а.с. 108 том 1).

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем у вересні, жовтні, листопаді 2012 року податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Генбудінвест», по якому встановлено відсутність реального здійснення господарської діяльності по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств - постачальників та як наслідок - відсутність факту купівлі-продажу товарів контрагентами-покупцями ТОВ «Генбудінвест».

Вищевикладене, на думку відповідача, призвело до завищення податкового кредиту в сумі 164814 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Генбудінвест» у вересні, жовтні, листопаді 2012 року.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону № 996, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують, факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення) первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманого товару з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання отриманого товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді ТОВ «МОЛНІЯ» (Покупець) мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Генбудінвест» (Постачальник) на підставі договору поставки № 44 -12 від 16 серпня 2012 року (а.с. 109-112 том 1), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупця обладнання в обумовлених цим Договором порядку, асортименті та за цінами, що зазначені у виставлених накладних до цього Договору, а Покупець - прийняти обладнання та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Сторонами вищезазначеного договору було складено та підписано специфікацію №1 до договору, копія якої приєднана до матеріалів справи, в якій визначено найменування товару, що буде поставлятися, його вартість та кількість.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» виписані наступні видаткові накладні: видаткова накладна № РН-030903 від 03.09.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 55 024,00 грн.; видаткова накладна № 060902 від 06.09.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 57 170,40 грн.; видаткова накладна № 100901 від 10.09.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 58 818,00 грн.; видаткова накладна № 130901 від 13.09.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 47 635,20 грн.; видаткова накладна № 200901 від 20.09.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 59 120,00 грн.; видаткова накладна № 210901 від 21.09.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 54 180 ,00 грн.; видаткова накладна № 240901 від 24.09.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 59 865,50 грн.; видаткова накладна № 031002 від 03.10.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 56 712,50 грн.; видаткова накладна № 081002 від 08.10.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 53593,32 грн.; видаткова накладна № РН-121001 від 12.10.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 41 020,00 грн.; видаткова накладна № 161002 від 16.10.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 59 928 грн.; видаткова накладна № РН-261001 від 26.10.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 51425,80 грн.; видаткова накладна № РН-121101 від 12.11.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 51487,20 грн.; видаткова накладна № РН-151101 від 15.11.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 173 280,00 грн.; видаткова накладна № РН-231101 від 23.11.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 59 410,00 грн.; видаткова накладна № РН-291101 від 29.11.2012 року, яка підтверджує факт відвантаження ТОВ «Генбудінвест» на адресу ТОВ «МОЛНІЯ» товару на загальну суму 53 482,40 грн. (а.с. 113-128 том 1).

Окрім того, ТОВ «МОЛНІЯ» отримано від ТОВ «Генбудінвест» наступні податкові накладні: від 03.09.2012 року № 2, від 06.09.2012 року № 31, від 10.09.2012 року № 55, від 13.09.2012 року № 90, від 20.09.2012 року № 154, від 21.09.2012 року № 170, від 24.09.2012 року № 181, від 03.10.2012 року № 25, від 08.10.2012 року № 52, від 12.10.2012 року № 52, від 16.10.2012 року № 108, від 26.10.2012 року № 204, від 12.11.2012 року № 89, від 15.11.2012 року № 121, від 23.11.2012 року № 198, від 29.11.2012 року № 243 (а.с. 129-144 том 1).

Суми ПДВ ТОВ «МОЛНІЯ» по зазначених податкових накладних у повному обсязі включені до складу податкового кредиту за вересень, жовтень, листопад 2012 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за вказаний період, що не заперечується сторонами по справі.

Придбаний у ТОВ «Генбудінвест» товар в бухгалтерському обліку було оприбутковано по рахунку 631 та на складі по рахунку 281, що підтверджується відповідними журналами-ордерами і відомостями по рахункам (а.с. 174-179 том 1).

З акту перевірки позивача від 29.04.2013 року № 411/22204/36922439 вбачається, що у податкового органу під час проведення перевірки був в наявності лист-пояснення ТОВ «МОЛНІЯ», в якому зазначено, що розрахунки між ТОВ «МОЛНІЯ» та ТОВ «Генбудінвест» проводились у безготівковій формі, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що оплата за поставлений товар ТОВ «МОЛНІЯ» здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №979 від 07.09.2012 року, №985 від 17.09.2012 року, №990 від 24.09.2012 року, №995 від 26.09.2012 року, №1018 від 09.10.2012 року, №1043 від 23.10.2012 року, №1077 від 05.11.2012 року, №1119 від 14.12.2012 року, №1121 від 17.12.2012 року, №1129 від 20.12.2012 року, №1140 від 24.12.2012 року, №1150 від 25.12.2012 року, №1151 від 27.12.2012 року, №1158 від 10.01.2013 року, №1183 від 23.01.2013 року, та звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку 26004060711804, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Відповідно до умов договору поставки № 44-12 від 16 серпня 2012 року транспортування товару здійснюється за рахунок Постачальника.

Факт транспортування підтверджується товарно-транспортними накладними від 03.09.2012 року, від 06.09.2012 року, від 10.09.2012 року, від 13.09.2012 року, від 20.09.2012 року, від 21.09.2012 року, від 24.09.2012 року, від 03.10.2012 року, від 08.10.2012 року, від 12.10.2012 року, від 16.10.2012 року, від 26.10.2012 року, від 12.11.2012 року, від 15.11.2012 року, від 23.11.2012 року, від 29.11.2012 року (а.с. 154-169 том 1).

З вказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що транспортування товару здійснювалось на адресу позивача, а саме: м. Дергачі, вул. Петровського, 163-Г, за якою ТОВ «МОЛНІЯ» на умовах суборенди використовує офісне приміщення: №409, площею 9 кв.м. з метою здійснення своєї господарської діяльності, що підтверджується дговором суборенди №ПБА 1211/47 від 01.12.2011 року та актом прийому-передачі від 01.12.2011 року (а.с. 170-173 том 1).

ТОВ «МОЛНІЯ» отримані від ТОВ «Генбудінвест» матеріали та товар були експортовані та використані, як деталі та комплектуючі при наданні послуг по ремонту та виготовленні технологічного обладнання, що узгоджується з основними видами діяльності ТОВ «МОЛНІЯ» зареєстрованими згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №517535 (а.с. 12 том 1), якими, в свою чергу, є виробництво електророзподільної та контрольної апаратури; виробництво контрольно-вимірювальної апаратури; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; інші види оптової торгівлі.

Основними покупцями ТОВ «МОЛНІЯ» за період вересень-листопад 2012 р. були: Філія «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС «ПАТ «Укргідроенерго» код 00100242, ТОВ «КПФ «Промікс» код 24099635, ПАТ «Прикарпаттяобленерго» код 00131564, ТОВ «Енергоекспорт» код 31761690, ТОВ «Вуглетехнік» код 32116851, ТОВ «Електропівденмонтаж» код 33061531, що підтверджується відповідними договорами, специфікаціями, видатковими накладними, ВМД, довіреностями, актами приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), копії яких приєднані до матеріалів справи.

Жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось.

Вказані податкові накладні та інші первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Генбудінвест» не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунку позивача, тобто вибули з його власності. Судом не встановлено фактів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаного в акті перевірки контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарської операції.

Окрім цього, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки від 29.04.2013 року № 411/22204/36922439 відповідачем не спростовується, що на час здійснення фінансово-господарської операції ТОВ «Генбудінвест» було зареєстровано як платник податку в податковому органі та якому присвоєно індивідуальний податковий номер платників податку на додану вартість.

Щодо посилання відповідача на те, що вартість наданих послуг по спірним взаємовідносинам не визначена будь-яким документом, а також не зазначена в товарно-транспортних накладних, в яких також не вказано найменування товару, а також на те, що до перевірки не було надано платіжних доручень та специфікацій до договору поставки, суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Наведені вище документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача.

Крім того, під час проведення перевірки податковим органом не встановлено факту використання отриманих ТОВ «МОЛНІЯ» товарів від ТОВ «Генбудінвест» не в межах господарської діяльності платника податків.

Отже, суд приходить до висновку, що господарська операція позивача з вищезазначеним контрагентом була направлена на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи договорами, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними та іншими первинними документами, а саме використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, із змісту акту перевірки від 29.04.2013 року № 411/22204/36922439 вбачається, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов до висновків, викладених в цьому акті перевірки, є виключно висновки податкового органу, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Генбудінвест» №273/2240/37318658 від 28.03.2013 року (а.с. 202-218 том 1), про відсутність реальності здійснення господарської діяльності ТОВ «Генбудінвест» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств - постачальників та як наслідок - відсутність факту купівлі-продажу товарів контрагентами-покупцями ТОВ «Генбудінвест».

З цього приводу суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки позивача від 29.04.2013 року № 411/22204/36922439.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність висновків акту перевірки від 29.04.2013 року № 411/22204/36922439, правильність та законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №0000442223, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, факти порушень вимог законодавства позивачем не знайшли свого підтвердження матеріалами судової справи, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛНІЯ" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №0000442223.

Стягнути з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛНІЯ" (62302, Харківська обл., Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163-Г, офіс 409, код ЄДРПОУ 36922439) судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14.10.2013 року.

Суддя Піскун В.О.