Ухвала

від 16.01.2014 по справі 820/8238/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 р.Справа № 820/8238/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 820/8238/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молнія"

до Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 р. позов ТОВ "МОЛНІЯ" до Дергачівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області - задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 р. №0000442223, стягнуто судові витрати у розмірі 2294,00 грн.

Дергачівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 р. та винести нову постанову, якою у позовних вимогах відмовити повністю.

В обґрунтування вимог зазначає про безпідставне відхилення судом висновків податкової перевірки про безтоварність господарський операцій позивача з ТОВ «Генбудінвест», неврахування акту про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагенту позивача, неподання позивачем до податкової перевірки документів, сумнівність факту транспортування товару, що призвело до невірного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ "МОЛНІЯ" з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Генбудінвест", їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень, жовтень, листопад 2012 року, за результатами якої складено акт від 29.04.2013 р. № 411/22204/36922439 (т. 1, а.с. 29-50).

За висновками акту перевірки позивачем порушено п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 16 4814,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Генбудінвест", в тому числі: вересень 2012 року - 64 756,00 грн.; жовтень 2012 року - 43 780,00 грн., листопад 2012 року 56 278,00 грн. За результатами перевірки донараховано податку на додану вартість в сумі 164 814,00 грн.

17.05.2013 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000442223, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 247 221,00 грн. (основний платіж - 164 814,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 82 407,00 грн.) (т.1, а.с. 108).

Підставою нарахування позивачу зобов'язань по податку на додану вартість є висновки податкового органу про відсутність реальних господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Генбудінвест" , в звязку з ненаданням доказів транспортування ТМЦ, специфікацій щодо купленого товару тощо та, як наслідок неправомірне формування податкового кредиту,

В якості доказу безтоварності операцій позивача податковий посилається на акт про неможливість проведення зустрічної звірки щодо контрагента позивача, в якому зазначено про відсутність у ТОВ "Генбудінвест" матеріальних, трудових транспортних, інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, нікчемність (нереальність) угод, відсутність ознак реальної господарської діяльності контрагента позивача.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з висновку, що доводи відповідача про порушення позивачем вимог податкового закону при формуванні податкового кредиту, неправильного визначення суми зобов'язання з ПДВ, безтоварності господарських операцій, не підтверджені доказами, тому податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі висновків податкової перевірки позивача, підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 16.08.2012 р. ТОВ "МОЛНІЯ" (покупець) і ТОВ "Генбудінвест" (постачальник) уклали договір поставки № 44 -12, за умовами якого постачальником передано позивачу товар (обладнання: пристрій автоматичний вімірювальння діелектричних втрат трансформаторного масла, вимірювальний блок, блок управління апарату високовольтного випробування, основні стійки, трансформатор РНО, автотрансформатор, приймач, короткозамикач, блок живлення ТЕС тощо), а покупець прийняв та оплатив ТМЦ (т.1, а.с. 109-112).

На підтвердження реальності угоди позивачем як до податкової перевірки, так і суду надано видаткові, податкові накладні , які зареєстровані в ЄДР податкових накладних (т.1, а.с. 113-146).

Поставка товару відбулася відповідно до товарної номенклатури, вартості та кількості, погодженої сторонами в специфікації до угоди від 16.08.2012 р. (т. 2, а.с. 52-53).

Фізичне переміщення товару здійснено залученим перевізником, а саме ФОП ОСОБА_1, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (т.1, а.с. 154-169).

Транспортування ТМЦ здійснено від пункту відвантаження м. Харків вул. Чугуївська, 80 до адреси м. Дергачі вул. Петровського, 163-Г, за якою у користуванні позивача перебуває офісне приміщення згідно договору суборенди № ПБА 1211/47 від 01.12.2011 р. (т.1, а.с. 170).

Придбаний у ТОВ "Генбудінвест" товар позивачем відображено в бухгалтерському обліку: оприбутковано по рахунку 631 та на складі по рахунку 281, що підтверджується відповідними журналами-ордерами і відомостями по рахункам (т.1, а.с. 174-179).

Оплата за поставлений товар проведена позивачем у безготівковий спосіб, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1, а.с. 147-153).

Суми ПДВ, сплачені ТОВ "МОЛНІЯ" у ціні товару, включені позивачем до складу податкового кредиту за вересень, жовтень, листопад 2012 року.

Придбані позивачем ТМЦ використані в господарській діяльності, а саме реалізовані за період вересень-листопад 2012 р. на користь Філія "Каскад Київських ГЕС і ГАЕС "ПАТ "Укргідроенерго", ТОВ "КПФ "Промікс", ПАТ "Прикарпаттяобленерго", ТОВ "Енергоекспорт", ТОВ "Вуглетехнік", ТОВ "Електропівденмонтаж", що підтверджується відповідними договорами, специфікаціями, видатковими накладними, ВМД, довіреностями, актами приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Вказане не суперечить основними видами діяльності ТОВ "МОЛНІЯ" згідно КВЕД (т.1, а.с. 12).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на віднесення ПДВ, сплаченого в ціні поставки складу додаткового кредиту є факт придбання товарів із метою використання в господарській діяльності, та за наявності належно оформлених податкових накладних.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди підставою для її отримання.

Колегія суддів також вважає, що надані позивачем первинні документи, зокрема податків накладні, не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано доказів фізичної відсутності ТМЦ за договором від 16.08.2012 р. № 44-12 у натурі, а так само використання позивачем цих товарів не за призначенням, несумісності придбаних товарів з напрямом господарської діяльності, відсутності матеріальних, трудових або будь-яких інших виробничих ресурсів у покупця.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди не ґрунтуються на доказах, що підтверджують існування обставин, які підтверджують неправильне формування позивачем податкових зобов'язань з ПДВ.

Так, судом встановлено, що єдиною підставою висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту з ПДВ є судження про нереальність (нікчемність) господарських операцій контрагента позивача, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Главбудінвест» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., яким щодо контрагента позивача встановлено відсутність умов для господарської діяльності, укладення нікчемних угод, не підтверджено реальність господарських операцій, наявність матеріальних, трудових, інших виробничих ресурсів, зафіксовано перешкоди у здійсненні податкового контролю (т. 1, а.с. 202-218).

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного відхилення вказаних доказів судом першої інстанції, колегія суддів вважає помилковими.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не є належним доказом безтоварності (нереальності) господарської операції, нікчемності угоди оскільки за умови складення вказаного акту фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, однак реальність господарських операції такого платника не є предметом перевірки.

Відсутність за юридичною адресою на момент проведення звірки не є доказом безтоварності угод поставки з позивачем, оскільки поставка товарів відбулася в період другого півріччя 2012 р., тоді як акт зустрічної звірки складено станом на 28.03.2013 р.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту зустрічної перевірки чи довідки, в котрих викладені певні висновки про вчинення контрагентом платника порушень податкового законодавства, або відсутність за місцезнаходженням, не звітуванням, та вчинення нікчемних, безтоварних правочинів, які не відбулися, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному виявленню та доведенню факту вчинення платником податків порушень закону.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є беззаперечним та безумовним документом, що підтверджує обставини фактично вчиненої господарської операцій між позивачем та його безпосереднім контрагентом.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, порушення контрагента позивача щодо звітування та сплати податкових зобов'язань зокрема тих, що виникли за наслідками поставок на користь позивача не є доказом порушення податкового законодавства, неправильного формування податкового кредиту позивачем.

Твердження відповідача про відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, виробничих ресурсів, не підтвердженого наладженими доказами та не спростовує реальності операцій поставки товарів позивачу позивача.

В межах податкової перевірки позивача а так само при здійсненні податкового контролю контрагента позивача не досліджено можливість залучення трудових, технічних транспортних та інших ресурсів для здійснення поставок товарів позивачу.

Як встановлено судом, поставка за угодою від 16.08.2012 р. здійснена залученим перевізником та за рахунок постачальника, тому відсутність у позивача розрахунку вартості послуг перевезення ТМЦ не свідчить про відсутність поставки. З цих підстав, доводи податкового органу про сумнівність факту переміщення ТМЦ до позивача, оскільки у нього відсутні документи щодо вартості послуг перевезення товару колегія суддів відхиляє.

Посилання відповідача на наявність недоліків у ТТН ( відсутність в ним найменування товарів, які поставлено позивачу) , колегія суддів вважає таким, що не спростовують реальність поставки. Так, відвантаження ТМЦ продавцем підтверджено видатковими накладними та іншими доказами, поставлений товар оприбутковано та проведено по бухгалтерському обліку позивача, вказане доводить фактичний рух активів, зміну в зобов'язаннях позивача за наслідками господарської діяльності.

Доводи податкового органу, що позивачем до перевірки не надано платіжні доручення та специфікації до договору поставки, колегія суддів не бере до уваги, тому як вказані платіжні доручення та специфікація надані суду та судом досліджені. Під час перевірки позивачем повідомлялося відповідача про здійснення оплати поставок в безготівковій спосіб. Вказані документи є належними доказами по справі та доводять факт погодження сторонами номенклатури, кількості і ціни товару, а також факт проведення розрахунків за товар.

Доказів не сплати коштів за спірними операціями, або їх повернення податковим органом не надано.

Відповідач також посилається на висновок ВПМ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в якому зазначено про відсутність факту реального здійснення господарської операції ТОВ " Генбудінвест", відсутність підприємства за місцезнаходженням 19.02.2013р., пояснення директора підприємства Буханцова Р.А., який не зміг надати пояснення про діяльність підприємства.

Колегія суддів зазначає, що зазначений висновок податкової міліції не є належним доказом в підтвердження відсутності підприємства за місцезнаходженням на час здійснення господарських операцій.

Дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про проведенню зустрічної звірки ТОВ " Генбудінвест" за період 2012р. , за результати якої складено акт від 28.03.2012р. були предметом судового розгляду та визнані судом неправомірними, що встановлено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013р. по справі № 820/4933/13-а яка набрала законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на зазначене, акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 28.03.2012р., висновок ВП ДПМ у Дзержинському районі м. Харкова не є належними доказами в підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій позивача з ТОВ " Генбудінвест".

Відповідачем не спростовано фактичного здійснення позивачем господарських операцій, з яких сформовано спірний податковий кредит. Зауважень до податкових накладних, які в силу податкового закону є підставою для формування податкових показників, відповідачем не зазначено.

Отже, фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентами, та правомірне формування податкового кредиту, а тому донарахування позивачу податкових зобов'язань, штрафних санкцій є безпідставним.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 820/8238/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В.

З оригіналом згідно Помічник судді

Варецький І.В.