Постанова

від 10.10.2013 по справі 908/2344/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.10.2013 р. справа №908/2344/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Черноти Л.Ф., Шевкової Т.А. при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А. від позивача:Кукленко О.В. - довіреність від 29.01.2013 року №221 від відповідача:Сиваш А.М. - довіреність від 17.06.2013 року №18-129 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21.08.2013 року у справі№ 908/2344/13 (Суддя:Науменко А.О.) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Совтехкар», м.Кривий Ріг доПублічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя простягнення основного боргу в розмірі 28415 грн. 76 коп. та 3% річних в розмірі 1261 грн. 20 коп. за договором підряду від 04.08.2011 року №465

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Совтехкар» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» заборгованості за договором підряду від 04.08.2011 року №465 в розмірі 28415 грн. 76 коп. та 3% річних всумі 1261 грн. 20 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.08.2013 року по справі №908/2344/13 позов задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на користь Товариства з обмеженою відповідальнісю «Совтехкар» 27845 грн. 52 коп. основного боргу, 222 грн. 00 коп. - 3% річних, 1614 грн. 32коп. - витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Рішення суду першої інстанції мотивоване частковою обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Публічне акціонерне товариство «запорізький завод феросплавів» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким припинити провадження по справі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Відповідач також стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зазначає, що оскільки 21.01.2013 року господарським судом Запорізької області прийняте рішення по справі № 5009/4115/12 зі спору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Совтекхар» (позивач) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (відповідач) про той же предмет із тих самих підстав, які викладені у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Совтехкар» по справі №908/2344/13 та зазначене рішення господарського суду Запорізької області набрало законної сили, провадження по даній справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України, а тому підстави для стягнення з відповідача заявлених сум заборгованості відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні 09.10.2013 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні 09.106.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати, провадження по справі - припинити.

Відповідно до статті 101 Господарського процессуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Совтехкар» (Підрядник) 04.08.2011 року уклали договір підряду №465 (далі - договір)(а.с.23-27).

За умовами договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: заміна фільтра-преса КМП-25 №1 на станції зневоднення шламу на фільтр-прес ЧМ-25 ПАТ «ЗФЗ» (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору № 465, обсяг робіт, вартість обладнання та матеріалів визначаються на підставі підписаних сторонами розрахунку договірної ціни (Додаток 1), локального кошторису (Додаток 2), які є невід'ємною частиною договору.

Вартість робіт за цим договором (з врахуванням вартості машин, механізмів та матеріалів Підрядника) складає 46999,80 грн., у т.ч. ПДВ 20 %. Ціна договору є твердою та перегляду в сторону підвищення не підлягає протягом всього строку дії договору.

Пунктом 4.1. договору № 465 сторони узгодили, що оплата виконаних робіт за цим договором здійснюється по факту виконаних робіт протягом 20 календарних днів з дня надходження рахунку від підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) згідно графіку робіт, довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), податкової накладної за умови виконання п. п. 5.1.15-5.1.19.

Згідно п. 4.2. договору оплата виконаних та прийнятих робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника, зазначеного в розділі «Адреси та реквізити сторін» цього договору.

За умовами а.а. 5.3.3. договору замовник зобов'язується оплатити виконані роботи в порядку та строки, визначені в п. 4.1. цього договору.

Відповідно до п. 8.1. договору виконані роботи здаються Замовнику за Актом здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). Підрядник надає замовнику 4 екземпляри підписаних (з його сторони) актів здачі-приймання виконаних робіт та 3 екземпляра довідки щодо вартості виконаних робіт, 1 екземпляр податкової накладної. Замовник протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання акту здачі-прийняття виконаних робіт, за умови виконання підрядником п. 5.1.3. цього договору та у випадку відсутності зауважень, підписує його та направляє один екземпляр на адресу підрядника. За наявності недоліків в виконаній роботі замовник протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання акту здачі-прийняття виконаних робіт направляє підряднику перелік недоліків з визначенням строку їх усунення.

Згідно із ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.(ч. 7 ст 193 ГПК).

Належне виконання позивачем будівельних робіт на загальну суму 28415 грн. 76коп. підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень-жовтень 2011 року, а саме, актом № 02/09 за вересень 2011 року на суму 5723 грн. 00 коп., актом № 02/1 за жовтень 2011 року на суму 11790 грн. 47 коп., актом № 02/2 за жовтень 2011 року на суму 10902 грн. 29 коп. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) за вересень - жовтень 2011 року, які прийняті без зауважень, підписані та скріплений печатками сторін (а.с. 28-40).

Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, Підрядник в повному обсязі виконав умови договору від 04.08.2011 року № 465, а Замовник умови відповідного договору щодо оплати виконаних робіт в строки, визначені договором та в повному обсязі, не здійснив.

Правові відносини сторін за договором, на підставі якого заявлений позов, регулюються Главою 61 Цивільного Кодексу України (Підряд).

На підставі ст. 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона /підрядник/ зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони /замовника/, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що 14.01.13 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Совтехкар» рекомендованою кореспонденцією направило на адресу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» рахунок на оплату № 14 від 30.09.2011 року на суму 5723 грн. 00 коп. та рахунок на оплату № 19 від 31.10.2011 року на суму 22122 грн. 52 коп., з посиланням на договір від 04.08.2011 року №465, які отримані останнім 28.01.13року (а.с.44-46, 77).

Таким чином, з урахуванням умов п. 4.1. договору, позивачем пред'явлені рахунки відповідачу на загальну суму 27845 грн. 52 коп., яка станом на час розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод феросплавів» не погашена.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 27845 грн. 52 коп., та правомірною відмову в частині стягнення заборгованості в розмірі 570 грн. 24 коп., у зв'язку з відсутністю доказів направлення на адресу відповідача рахунків на оплату за спірним договором на вказану суму.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалось раніше, крім сум основного боргу за позовними вимогами позивач просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних в сумі 1261грн. 20 коп.

Оскільки відповідачем порушені умови п.п. 5.3.3. договору, а саме, не сплачена вартість належним чином виконаних та прийнятих підрядних робіт, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Совтехкар» 3% річних в розмірі 222грн. 00 коп., розрахованих за період з 17.02.2013 року по 24.05.2013 року та правомірною відмову в частині стягнення 3% річних в сумі 1039 грн. 20 коп. за необґрунтованістю періоду нарахування.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що підставою для припинення провадження по справі №908/2344/13 в порядку ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України є рішення господарського суду Запорізької області від 21.01.2013 року по справі №5009/4115/12 колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Із змісту рішення господарського суду Запорізької області від 21.01.2013 року по справі №5009/4115/12 вбачається, що підставою для відмови у стягненні з відповідача заявленої суми боргу, яка є предметом розгляду справи №908/2344/13, був факт недоведеності пред'явлення відповідачу рахунків на оплату підрядних робіт за спірним договором.

Згідно п. 3.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального Кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18 під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Таким чином, оскільки разом з позовною заявою по справі №908/2344/13 позивачем додані рахунки на оплату виконаних робіт за договором підряду від 04.08.2011 року та докази їх направлення відповідачу, змінились і підстави позову.

Відтак, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати підрядних робіт, а тому позивачем правомірно заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати виконаних підрядних робіт за договором від 04.08.2011 року №465.

Виходячи з наведених норм права та матеріалів справи, оскаржуване рішення місцевого господарського суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального пара, а тому підлягає залишенню в силі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1)Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на рішення господарського суду Запорізької області від 21.08.2013 року у справі №908/2344/13 - залишити без задоволення.

2)Рішення господарського суду Запорізької області від 21.08.2013 року у справі №908/2344/13- залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Л.Ф. Чернота

Т.А. Шевкова