Постанова

від 11.10.2013 по справі 905/4643/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.10.2013р. справа №905/4643/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСкакуна О.А., Колядко Т.М., Принцевської Н.М. за участю представників сторін: від позивача:Волошек А.В. - за дов., від відповідача:не з'явився, розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Торговельний центр "Білий лебідь" м.Донецьк на рішення господарського судуДонецької області від 25.07.2013р. у справі№905/4643/13 (суддя Колесник Р.М.) за позовомпублічного акціонерного товариства "Торговельний центр "Білий лебідь" м.Донецьк до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Димитров Донецької області простягнення заборгованості, пені та 3% річних у загальній сумі 67557,49грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.07.2013р. по справі №905/4643/13 позов публічного акціонерного товариства "Торговельний центр "Білий лебідь" м.Донецьк задоволено частково та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Димитров Донецької області на користь позивача заборгованість за договором оренди №823 від 20.09.2012р. у розмірі 48051,75 грн., пеню у сумі 2668,74 грн., 3% річних у розмірі 574,11 грн., судовий збір у сумі 1046,44 гривень. В решті позову відмовлено.

Вважаючи частково незаконним вказане рішення, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати в частині відмови в позові та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на підставність нарахування відповідачеві орендної плати за період фактичного користування орендованим приміщенням після розірвання договору оренди, що не суперечить п.3.2 спірного договору, ст.ст.627, 629 ЦК України та неправомірне обмеження судом першої інстанції розміру судових витрат по оплаті послуг адвоката.

У зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування від позивача додаткових документів по справі, ухвалою від 28.08.2013 року відкладено розгляд справи на 09.10.2013 року.

До наступного судового засідання відповідач явку не забезпечив, незважаючи на його належне повідомлення про час та місце судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував проти розгляду скарги за відсутності відповідача, тому, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст.102 цього Кодексу, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача висловилися на підтримку своїх апеляційних вимог і доводів в підтвердження останніх, а також надав витребувані апеляційним судом документи, які частково долучаються до матеріалів справи, оскільки деякі з них (зокрема, копії: акту виконаних робіт від 31.05.13 року, заяв на переказ готівки від 05.11.2012р., 03.12.2012р., 03.01.2013р. 03.05.2013 року, 03.06.2013 року, банківських виписок за червень 2013 року), вже надавалися суду першої інстанції та були приєднані до матеріалів даної справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.09.2012р. між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди №823, за умовами п.1.1. якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 112,7 кв.м. на 1-му поверсі нового корпусу блоку В Торгового центру "Білий лебідь", розташованого за адресою: м.Донецьк, вул. Артема, 143 (далі - об'єкт оренди).

Передача об'єкту оренду здійснюється уповноваженими представниками сторін по акту приймання-передачі (п. 2.2. договору).

Факт передачі об'єкта в оренду підтверджується актом приймання-передачі основних засобів від 05.10.2012р. (а.с.17).

Відповідно до п.3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату. Розмір орендної плати визначається із рахунку вартості одного кв.м.: за 1 кв.м. - 120,00 гривень, що складає за 112,7 кв.м. - 13524,00 гривень, у т.ч. НДС 2254,00 гривень на місяць. Вартість комунальних послуг, окрім електропостачання, входить до розміру орендної плати. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість використаної електроенергії відповідно показникам лічильника (за тарифами встановленими у м.Донецьк для нежилих приміщень юридичних осіб), а також електроенергії, використовуваної системою кондиціювання/вентиляції, пропорційно площі, займаної орендарем, на підставі рахунків, виставлених орендодавцем.

В редакції додаткової угоди від 22.04.2013р. до даного договору, п.3.1 був викладений у наступній редакції: «… За користування об'єктом оренди орендатор щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату. Розмір орендної плати визначається із рахунку вартості одного кв.м.: за період з 01.05.2013р. по 31.07.2013р. за 1 кв.м. торгівельної площі - 108,00 гривень, що за 112,7 кв.м. складатиме 12171,60 гривень, у т.ч. НДС 2028,60 гривень на місяць. З 01.08.2013р. за 1 кв.м. торгівельної площі - 120,00 гривень, що за 112,7 кв.м. складатиме 13524,00 гривень, у т.ч. НДС 2254,00 гривень на місяць. Вартість комунальних послуг, окрім електропостачання, входить до розміру орендної плати. Орендатор відшкодовує орендодавцю вартість використаної електроенергії відповідно показникам лічильника (за тарифами встановленими у м.Донецьк для нежилих приміщень юридичних осіб), а також електроенергії, використовуваної системою кондиціювання/вентиляції, пропорційно площі, займаної орендарем, на підставі рахунків, виставлених орендодавцем. У випадку відсутності лічильника або його несправності відшкодування вартості спожитої електроенергії розраховується орендодавцем та оплачується орендатором з розрахункової потужності електрообладнання.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що нарахування орендної плати починається з дати фактичної передачі об'єкта оренди за актом приймання-передачі основних засобів. Орендна плата сплачується за кожний місяць, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі до дати підписання акту приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди орендодавцю, включаючи обидві ці дати.

Згідно із п. 3.3 договору, у зв'язку із зміною тарифів на комунальні послуги, збільшенням витрат на утримання, експлуатацію та обслуговування об'єкта оренди, збільшенням розміру плати за землю, у зв'язку з виданням актів органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, які можуть вплинути на розмір орендної плати, введенням нових або збільшенням існуючих ставок податків, за іншими об'єктивними обставинами, у зв'язку з чим збільшуються витрати орендодавця, розмір орендної плати може бути змінений, про що орендодавець письмово повідомляє орендаря за 20 днів. Зміна розміру орендної плати оформлюється шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Відповідно до п. 3.4 договору орендар сплачує оренду плату на умовах передоплати у строк з 1-го по 10-те число поточного (оплачуваного) місяця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця або іншим способом відповідно до діючого законодавства України.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що орендар сплачує вартість спожитої електроенергії в строк до 10-го числа місяця, наступним на звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Оплата за перший місяць оренди здійснюється орендарем протягом 10 днів з моменту передачі об'єкта оренди за актом приймання-передачі (п.3.6 договору).

Згідно із п. 3.8 договору, орендар зобов'язаний протягом 10 днів після підписання договору оплатити орендодавцю гарантійний платіж в розмірі суми орендної плати за один місяць, який є передоплатою за останній місяць оренди. Гарантійний платіж утримується орендодавцем протягом всього строку дії договору як забезпечення виконання орендарем зобов'язань з повної оплати орендної плати в сумі, визначеній п. 3.1 договору.

Відповідно до п. 3.13 договору, орендар приймає участь у оплаті витрат орендодавця на організацію рекламних кампаній, спрямований на залучення відвідувачів торгівельного центру ( далі - маркетинговий платіж). Орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю маркетинговий платіж одноразово в сумі 250,00 гривень в т.ч. ПДВ 41,67 гривень на підставі рахунку, виставленого орендодавцем. Оплата маркетингову платежу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Строк дії договору, встановлений у п. 8.2 договору, та становить з 20.09.2012р. по 05.10.2013р.

Позивач звертався до відповідача з листами від 20.02.2013р. №68, від 31.05.2013р. №229 про необхідність сплати заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій, а також з претензією від 09.04.2013р. про сплату заборгованості за спірним договором у розмірі 52874,97 гривень.

Повідомленням №176 від 11.04.2013р. позивач повідомив відповідача, що у разі несплати заборгованості до 20.04.2013р. позивач буде змушений достроково розірвати спірний договір в односторонньому порядку з 20.05.2013р. у зв'язку з затримкою сплати орендної плати на строк більш, ніж 2 банківських дні (п. 7.1.2 договору), та просити звільнити площу, що орендується, в строки та на умовах, передбачений п. 4.3.16 договору. Повідомлення складено відповідно до п. 7.1.2 договору та є повідомленням про розірвання договору за 30 днів до дати дострокового розірвання договору.

В заявах від 16.10.2012р., 31.10.2012р., 16.11.2012р., 17.01.2013р. відповідач просив позивача не нараховувати штрафні санкції та зобов'язувався погасити заборгованість за спірним договором.

Отже, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору за період з жовтня 2012р. по червень 2013р. не виконав.

З посиланням на зазначені обставини, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) суму основного боргу у розмірі 64246,41 гривень, пеню у розмірі 2692,89 гривень та 3% річних у розмірі 618,19 гривень.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір оренди є розірваним з 20.05.2013р., а, отже, нарахування орендних платежів є правомірним з 05.10.2013р., тобто дати підписання акту-приймання-передачі майна в оренду), до 20.05.2013р., що становить 48051,75 гривень, та саме в цій частині основного боргу позовні вимоги задовольнив, а також стягнув пеню та 3% річних, здійснивши їх перерахування у відповідності з розміром боргу та періодом нарахування. При цьому, розглядаючи питання щодо розподілу судових витрат по оплаті послуг адвоката, господарський суд обмежив останні з 4000,00 грн. до 2000,00 грн., посилаючись на їх неспіврозмірність порівняно з заявленими вимогами та істотну завищенність.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає вищевказані висновки суду першої інстанції передчасними, виходячи з наступного.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

В силу приписів п. 7 ст. 180 ГК України, ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

З матеріалів справи вбачається, що спірний договір сторонами укладено на строк з 20.09.2012р. по 05.10.2013р.

Разом з тим, матеріали справи містять повідомлення №176 від 11.04.2013р., в якому позивач зазначає про наслідки несплати орендарем заборгованості до 20.04.2013р., які полягають в достроковому розірванні спірного договору в односторонньому порядку з 20.05.2013р. у зв'язку з затримкою сплати орендної плати на строк більш, ніж 2 банківських дні, що узгоджується з приписами п. 7.1.2 договору.

Враховуючи наявність в матеріалах справи такого повідомлення про дострокове розірвання спірного договору, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо припинення дії договору №823 від 20.09.2012 року 20.05.2013 року внаслідок дострокового розірвання за ініціативою орендодавця. Проте колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки останнім не надано належної уваги факту щодо його отримання саме орендарем. Так, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що вказане повідомлення було отримане не особисто ФОП ОСОБА_5, а її донькою. Крім того, представник позивача наполягає на тому, що орендні правовідносини за спірним договором продовжуються, тобто договір №823 від 20.09.2012 року 20.05.2013 року не припинив своєї дії, а надіслане орендареві повідомлення щодо дострокового розірвання договору не було реалізоване, в підтвердження чого останній посилається на те, що орендар продовжує користуватися орендованим майном, здійснює орендні платежів. Вказані доводи позивач зазначає і в апеляційній скарзі.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що спірне майно з оренди не повернуто, відповідний акт приймання-передачі сторонами не підписувався, орендар продовжує використовувати орендоване приміщення після 20.05.2013 року, що підтверджується складеними та підписаними сторонами актами виконаних робіт за період з травня по червень 2013 року, та сплачувати відповідні орендні платежі, що вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок за травень - червень 2013 року. Крім того, в матеріалах справи наявні акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2013 року та 15.07.2013 року, які з боку відповідача підписано, тобто останнім визнано наявність заборгованості, в тому числі і за період травень-липень 2013 року.

Колегія суддів, беручи до уваги пояснення представника позивача та фактичні обставини справи, приходить до висновку про те, що договір №823 від 20.09.2012 року дії не припинив, а тому позивачем правомірно нараховано заборгованість за спірний період в розмірі 64 246,41 грн., яку відповідач визнає в повному обсязі (а.с.44).

Доказів, які б спростовували вказану суму заборгованості, відповідачем суду як першої, так і апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, з огляду на вимоги вищевказаних статей цивільного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції визнає правомірними позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №823 від 20.09.2012р. у розмірі 64 246,41 грн., а тому їх задовольняє.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.3 договору, в разі несвоєчасної сплати орендної плати, спожитої електроенергії і гарантійного платежу, орендодавець вправі вимагати, а орендар зобов'язаний виплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення відповідного платежу.

Позивачем заявлено до стягнення пеню, яку нараховано, згідно розрахунку (а.с.8), в розмірі 2692,89 грн.

Оскільки розмір заявленої до стягнення пені встановлено договором та доведено факт прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, колегія судів, перевіривши арифметичну вірність наданого позивачем розрахунку в цій частині, незважаючи на її більшість, задовольняє ці вимоги позивача та стягує з останнього пеню у заявленій вище сумі 2692грн.89 коп.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням офіційного рівня інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу за період прострочення орендних платежів 3% річних в розмірі 618,19 грн. (а.с.9).

Перевіривши арифметичні розрахунки позивача, та, незважаючи на її більшість, апеляційний суд задовольняє позов в частині стягнення 3% річних в заявленому розмірі 618грн.19коп.

На підставі вищевикладеного, Донецький апеляційний господарський суд приходить до висновку про задоволення позову публічного акціонерного товариства "Торговельний центр "Білий лебідь" м.Донецьк в повному обсязі, в зв'язку з чим вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення в частині відмови в їх задоволенні, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для даної справи.

Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат за послуги адвоката в розмірі 2000,00 грн., беручи до уваги їх підтвердженість матеріалами справи (договір про надання юридичних послуг №5/ЛК/2013 від 29.05.2013 року, платіжне доручення №8639 від 13.06.2013 року, копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №1995 від 29.07.2005 року), а також виходячи з ціни позову, обставин справи, складності справи тощо.

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Торговельний центр "Білий лебідь" м.Донецьк - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.07.2013р. по справі №905/4643/13 - змінити в частині відмови в задоволенні позову.

Позов публічного акціонерного товариства "Торговельний центр "Білий лебідь" м.Донецьк до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити в частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Торговельний центр "Білий лебідь" (83082, м. Донецьк, вул. Артема, 143, код 01558690) заборгованість за договором оренди №823 від 20.09.2012р. у розмірі 64 246,41 грн., пеню у сумі 2692,89 грн., 3% річних у розмірі 618,19 грн., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1720,50 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 860,25 грн., а також витрати за послуги адвоката в розмірі 2000,00 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2 відповідачу

3.-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС