Рішення

від 02.10.2013 по справі 235/2562/13-ц

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/235/1054/2013 р.

Справа 235/2562/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Токарєва А.Г.

при секретарі Сизон Ю.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, яка, представника відповідачки ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про повернення фінансової допомоги та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору фінансової допомоги недійсним ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 30.05.2013 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про повернення фінансової допомоги.

В обґрунтування позову зазначив наступне, що 19 січня 2012 року, між ним ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3, був укладен договір надання возвратної фінансової допомоги №7.

За умовами цього договору відповідач ОСОБА_3, взяв в безкоштовне користування, у нього, фінансову допомогу в сумі 228650 доларів США.

Дану фінансову допомогу, в сумі 228650 доларів США, відповідач ОСОБА_3, згідно договору про надання возвратної фінансової допомоги № 7 від 19 січня 2012 року, повинен був повернути до 17 березня 2012 року.

Згідно офіційного курсу НБУ відносно української гривни, сума позики 228650 доларів США, складає 1827599,45 гривень.

Вказану фінансову допомогу в сумі, 228650 доларів США, він передав відповідачу, у повному обсязі. Одержання відповідачем ОСОБА_3, від нього, фінансової допомоги в сумі, 228650 доларів США, підтверджується Актом прийому-передачі возвратної фінансової допомоги від 19 січня 2012 року.

У вказаний у договорі термін, а саме 17 березня 2012 року, відповідач фінансову допомогу, в сумі 228650 доларів США не повернув. Відповідач, до теперішнього часу фінансову допомогу, в cумі 228650 доларів США не повертає і під будь яким приводом, ухиляється від виконанім свого зобов’язання, повернути фінансову допомогу, в сумі 228650 доларів США. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути йому фінансову допомогу, в сумі 228650 доларів США, але відповідач відмовляється повертати зазначену грошову суму, яку він від нього отримав, пояснюючи, що у нього немає таких коштів, а вказану фінансову допомогу, в сумі 228650 доларів США, котру він отримав він вже витратив.

Вважаю, що відповідач ОСОБА_5, теж повинна нести зобов’язання, згідно договору надання возвратної фінансової допомоги №7 від 19 січня 2012 року, котрий був укладений її чоловіком ОСОБА_3, так як згідно ст.. 65 Сімейного кодексу України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжям, створює обов’язки для другого з подружжя.

Згідно договору надання возвратної фінансової допомоги №7 від 19 січня 2012 року, пункту 4 Умов забезпечення повернення допомоги, п.п. 4.2 при порушенні строку повернення допомоги (п.п. 2.4 договору), відповідач зобов'язаний сплатити йому, штраф у розмірі 0,1% від суми допомоги за кожну добу прострочки, повернення фінансової допомоги.

Згідно доданих розрахунків сума штрафу на час розгляду справи складає 1028938,49 грн., яку він просить стягнути з відповідачів разом із фінансовою допомогою у сумі 228650 доларів США, та понесеними судовими витратами.

Також відповідачкою ОСОБА_5 було подано 16.07.2013 року зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання договору фінансової допомоги недійсним. На підтвердження позову зазначає наступне, що 19 січня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір на поворотну фінансову допомогу. За пунктом 1.2. Договору визначено, що сума, яка передається Позикодавцем Позичальнику складає 228 650 долларів США.

Про укладення такого Договору ОСОБА_3 не повідомляв, про існування такого Договору ОСОБА_5 дізналась тільки після отримання листа з Красноармійського міськрайонного управління юстиції.

Відповідно до ч.2 ст. 65 Сімейного кодексу України, Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Під дрібними побутовими договорами треба розуміти договори, що задовольняють побутові потреби особи і стосуються предмета, який має невисоку вартість (другий абзац п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦК).

Межі дрібного побутового договору встановлюються Цивільним кодексом України.

Пунктом 3 частини 1 статті 208 ЦК визначено, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 ЦК.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України встановлено неоподатковуваний мінімум доходів громадян в розмірі 17 гривень.

Таким чином, дрібним побутовим договором є правочин, що не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340 гривень.

Предмет договору про надання поворотної фінансової допомоги, який був: укладеним ОСОБА_3 з ОСОБА_1, перевищує 340 гривень, тому такий правочин повинен був укладатися тільки після отримання згоди дружини.Тому вважає, що у задоволенні первісного позову необхідно відмовити, а її вимоги задовольнити та визнати недійсним Договір поворотної фінансової допомоги № 7 від 19.01.2012 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги просив задовольнити їх у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов не визнав просив відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, зустрічний позов просила задовольнити.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, зустрічний позов просила задовольнити.

Суд заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний відхиленню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 19.01.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, був укладен договір надання возвратної фінансової допомоги №7. За умовами цього договору відповідач ОСОБА_3, взяв в безкоштовне користування, у ОСОБА_1, фінансову допомогу в сумі 228650 доларів США. Дану фінансову допомогу, в сумі 228650 доларів США, відповідач ОСОБА_3, згідно договору про надання возвратної фінансової допомоги № 7 від 19 січня 2012 року, повинен був повернути до 17 березня 2012 року (а.с. 13,14).

17.04.2013 року Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був розірваний. Фактичне припинено спільне проживання з січня 2013 року (а.с. 120-121).

У вказаний у договорі термін, а саме 17 березня 2012 року, відповідач фінансову допомогу, в сумі 228650 доларів США не повернув, що він сам підтверджує у соїх письмових запереченнях до позову (а.с 83-84).

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 536 за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.. 1051 позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Таким чином на дані правовідносини не може бути застосовано вимоги ст.. 65 СК України, оскільки дана фінансова допомога у розмірі 228650 доларів США не є спільною сумісною власністю подружжя. Даний договір фінансової допомоги укладений не в інтересах сім’ї, дана допомога не була використана на потреби сім’ї, що встановлено в судовому засіданні з пояснень сторін по справі, а тому даний договір позики не може створювати обов’язки для другого члена подружжя, якщо він не стороною у даному договорі позики.

За таких обставин з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_1 фінансову допомогу у розмірі 228650 (двісті двадцять вісім тисяч шістсот п’ятдесят) доларів США, суму штрафу згідно розрахунку (а.с. 122-123) у розмірі 1028938 (один мільйон двадцять вісім тисяч дев’ятсот тридцять вісім) грн. 49 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору фінансової допомоги недійсним відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 61, 79, 84, 88, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 фінансову допомогу в сумі 228650 (двісті двадцять вісім тисяч шістсот п’ятдесят) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню за договором фінансової допомоги 1028938 (один мільйон двадцять вісім тисяч дев’ятсот тридцять вісім) грн. 49 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору фінансової допомоги недійсним - відмовити .

Це рішення набирає законної сили, якщо його не буде оскаржено в строк, передбачений для оскарження останнього.

На рішення протягом десяти днів з його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд.

Суддя Токарєв А.Г.