Ухвала

від 26.09.2013 по справі 2а-1193/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року м. Київ К-36349/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010

у справі № 2а-1193/10/1670

за позовом Приватного підприємства "Голден Стиль"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Голден Стиль" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2010 позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0030851701/0 від 19.10.2009.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань оформлення найманих працівників відповідно до чинного законодавства, за результатами якої був складений акт № 5478/17-113/30484912 від 09.10.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8, п. 19.2. ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 20922 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0030851701/0 від 19.10.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 62766 грн., в тому числі за основним платежем - 20922 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 41844 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, щодо неправомірності проведення відповідачем перевірки, так як органам державної податкової служби не надано повноважень проводити перевірки з питань оформлення найманих працівників, які фактично є перевірками дотримання вимог трудового законодавства. Згідно положень Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам державної податкової служби надано право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, і відповідно контроль за додержанням законодавства про працю міг здійснювати лише в ході проведення таких перевірок. Проведення окремих перевірок з питань додержання законодавства про працю, та з питань оформлення найманих працівників не належить до компетенції податкових органів.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що при перевірці позивача було виявлено 26 працівників, працевлаштування яких не було оформлено відповідно до вимог чинного законодавства, розпорядчі документи на прийняття на роботу вказаних осіб підприємством в ході перевірки не були надані. Згідно даних форми АІС "Облік податків та платежів" станом на 01.10.2009 позивачем податок з доходів фізичних осіб не сплачувався, звітність за формою 1 ДФ не подавалася.

Суму нарахованого (виплаченого) позивачем доходу працівникам та суму заниження податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі відповідач розрахував виходячи з пояснень самих працівників.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відносини позивача з особами, були не трудовими, а цивільно-правовими і ґрунтувалися на договорах підряду від 01.09.2009. Оплата за виконану роботу на момент проведення перевірки 23.09.2009 не здійснювалася, а проводилася по факту виконаної роботи у грудні 2009 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що оскільки перевірка була проведена з порушенням вимог законодавства та висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам діяльності позивача, то податкове повідомлення-рішення прийняте за наслідками перевірки є неправомірним.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 у справі № 2а-1193/10/1670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 у справі № 2а-1193/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е.Острович

О.І. Степашко