Ухвала

від 11.10.2013 по справі 2а-6668/10/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

11 жовтня 2013 року м. Київ В/800/4040/13

Вищий адміністративний суду України в складі колегії:

судді-доповідача Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

розглянувши заяву Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.07.2013

у справі № 2а-6668/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армус»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Ленінська ОДПІ у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, яка є правонаступником Ленінської МДПІ у м.Луганську, подала заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.07.2013 Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних тих самих норм матеріального права: п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: ухвали Вищого адміністративного суду України, про перегляд якої подано заяву, та постанови цього ж суду від 16.02.2012 у справі № 28/41-А за позовом АТ «Разнобитпродукт» до ДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки аналіз наведених судових рішень судів касаційної інстанції не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано норми матеріального права при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка.

У справі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, погоджуючись із судами попередніх інстанцій щодо правомірності формування платником податку податкового кредиту за операціями з придбання товару, виходив із встановлених цими судами обставин щодо вчинення платником податку на додану вартість реальних господарських операцій. При цьому вказав, що факт визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства та свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації та

У справі, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що вироком суду встановлено факт створення підприємства - контрагента покупця на підставну особу, підписання первинних документів особою, яка не мала повноважень.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судового рішення, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області в допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.07.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н.Г. Пилипчук

Л.І. Бившева

Л.В. Ланченко

А.М. Лосєв

О.М. Нечитайло